Головна Новини Зранку до вечора плетуть сітки й «кікімори»: як «Сильні жінки» з Хмельницького допомагають бійцям на передовій

Зранку до вечора плетуть сітки й «кікімори»: як «Сильні жінки» з Хмельницького допомагають бійцям на передовій

by Max

111 кілометрів маскувальних сіток, автівки, «кікімори», тепловізори, консервації… – вони вже знають: де чого чекають.

Про це розповідає Хмельницький Онлайн

Вона відноситься до категорії тих справжніх українців, які фатального лютневого світанку, що приніс повномасштабне вторгнення російської наволочі на нашу землю, не панікували, думаючи, куди ж це втікати, а сповнені ненависті до того, хто колись хибно називався братом, мізкували, чим можуть допомогти.

Хмельничанка Алла Учик – мисткиня, чиї екслюзивні етноприкраси з бісеру та натурального каміння вже багато літ полонять красою й оберігають закодованими символами-мотивами не лише українок, й численних мешканок закордоння. Виткані її золотими руками гердани й сплетені з любов’ю силянки здобули уже більше двох сотень гран-прі у всеукраїнських й міжнародних творчих конкурсах. 59 разів ставала талановита майстриня жіночих оздоб лауреаткою перших премій. Такі прикраси, зрозуміло, недешеві, адже на їхнє виготовлення потрібні дорогий японський бісер і чимало часу, а ще вони вимагають неймовірної сконцентрованості й, як мовиться, ювелірної точності.

“Сильна жінка” знає, в який регіон який відтінок сітки відправляти

24 лютого разом з рідною сестрою Ганною Алла долучилися до колективу донечки Надії, який у своєму офісі уже приймав нажаханих пеклом війни переселенців, старався забезпечити найнеобхіднішим, підсобляв у пошуку житла. Зрозумівши, що охочих допомогти там вистачає і без них, приєдналися до гурту небайдужих патріотів, які взялися плести сітки в обласному науково-методичному центрі культури і мистецтва. Утім і там вистачало рук, а відповідно й людей на невеличке приміщення. Тож аби не товкти воду в ступі й раціонально використовувати людський ресурс, Алла Учик вирішила організувати окремий центр. Приміщення надала організація, де працювала інша Аллина донечка – Іванна.

«Місцеві і переселенці, юристи і вчителі, бухгалтери й домогосподарки – усі охоче приєднувалися до нашого дружного гурту, – пригадує Алла Михайлівна. – Кожен хотів бути корисним. Попервах новостворена команда сягала сотні. Зараз, правда, вона разів у п’ять менша. Проте працюємо ми безперервно. 111 кілометрів маскувальних сіток, шириною 8,5 метра передали на передову. Ми вже чітко розуміємо, у який регіон які треба: кудись жовтіші, кудись темніші, кудись світліші, а кудись і взагалі чорні. Плетемо й передаємо Захисникам «Кікімори». Готуємо смаколики тривалого зберігання: консервації, випічки й таке інше. Закуповуємо дрони, тепловізори й автівки». Нині в організації – сотні подяк: з передової, і з госпіталів, над якими взяли вже постійне «шефство». Впродовж лише одного дня вони примудряються передавати бійцям близько десятка замовлень.

Волонтерять дорослі й малі

У перші ж дні Алла Учик виставила на продаж свої роботи. За виручені гроші закуповувала необхідні матеріали, а ще – їду для волонтерів, які об’єдналися під її егідою. «Не вистачало мені совісті сказати, щоб кожен брав бутерброди, а, працюючи цілий день, люди мусили харчуватися», – констатує жінка. Плели сітки методом набивання гуль, не знали ж бо толком, чи з неводу їх робити, чи з волосіні; яку тканину брати, щоб і неважка, й не розлазилася, й не промокала, й маскувала добре; які розміри найактуальніші… Були митарства й з пошуком приміщення: коли працівники офісу, який використовували, повернулися до очної роботи, знову постало питання про дах над головою. Кілька разів довелося, як мовиться, обпектися, утім нині міська рада забезпечила уже потужну волонтерську організацію постійним приміщенням.

Подібна діяльність вимагала офіційної реєстрації. «Подільськими Берегинями» назвали свою новостворену родину справжні патріотки. Оскільки тривалий час Учик популяризувала українську культуру за кордоном – скрізь мала надійних друзів. Тож тамтешні організації, фонди залюбки бралися допомагати, проте попросили, аби змінили ім’я, з точки зору гендерної рівності: «берегиня» для них – проста домогосподарка. У травні минув рік, як організація зоветься «Сильна жінка».

Щоб кошти зібрати, ходили й колядувати

У новому «офісі» не лише зранку до вечора плетуть сітки й «кікімори», а й вчать любити Україну, пам’ятати своє, з діда-прадіда рідне: чимало автентичних речей поприносила туди щира українка: від вишиванки до веретена. До слова, власне у неї є 42 вишиті сорочки, чимало українських хусток. «Дякую, що навчили любити Україну», – сказала якось українською завжди російськомовна переселенка, приміряючи подільський однострій.

…Основу для сіток сильні жінки закуповують у Греції. Тканину беруть українського виробника. Той уже навчився робити камуфльований спанбонд. Проте, якщо ще у минулорічному грудні його рулон коштував 1350 гривень, то зараз – уже 5800. Оскільки тканини потрібно змішувати – відразу беруть у роботу 4-5 рулонів. А якщо врахувати, що плетуть сітки у ще трьох, так би мовити, філіях, матеріал перетворюється в кілометри рятівного маскування доволі швидко.
На той лютий 22-го в Алли Учик було близько 180 герданів. Їх розкупили швидко. Усе – до копійки – жінка вклала в наближення Перемоги.

«Добре, що я заощадлива, і мала вдома п’ять ящиків японського бісеру, – посміхається майстриня. – З нього зараз доробляю замовлення, щоб виручати кошти на потреби ЗСУ. Оце прийду з офісу додому, погодую своїх хлопців (чоловік і син-восьмикласник – авт.), чи, правильніше, вони мене – й сідаю за гердани». До четвертої ранку вкладає надиктоване музою у прикрасу». Близько 5 тисяч гривень коштує один виріб. Проте, цих коштів, звісно, не вистачає. З чого тільки не конвертовували гривню, аби ту конвертувати у сітки винахідливі патріотки: і колядували, нашивши одностроїв, і співали, і донатили самі, й рідних, друзів залучали…

«Секрет успіху організації, – підкреслює її керівниця, – у кожній з членів нашої команди, у їхніх небайдужості, наполегливості, бажанні працювати».

Нині «Сильна жінка» просить підтримати матеріально. Гроші потрібні і на основу для сіток, і на тканину, й на замовлене Захисниками. Пам’ятаймо: донат замість філіжанки кави допоможе наблизити Перемогу. Номер картки: 5375411205130813.

Читати ще

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини