За останніми даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), більшість внутрішніх переселенців в Україні живуть на доходи, нижчі прожиткового мінімуму. Багато з них покладаються на додаткову допомогу для задоволення основних потреб. Водночас, рівень працевлаштування серед переміщених осіб дещо зростає.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
У проєкті «Ти як?» від Радіо Свобода, експертка МОМ Єва Геераерт розповіла про досвід та трудові виклики, з якими зіштовхуються переселенці. Вона вказала на дискримінацію під час працевлаштування та на найбільш вразливі категорії, які потребують державної підтримки.
«Ми запитуємо переселенців, чи вони працюють. Якщо вони кажуть „ні“, ми запитуємо: „Чи шукаєте ви роботу?“ Тому що деякі люди можуть не шукати роботу, особливо жінки та інші люди, які доглядають за дітьми або старшими людьми», — зазначає Єва Геераерт.
Ситуація з працевлаштуванням в різних регіонах
Є значні різниці в рівні зайнятості переселенців залежно від області їхнього перебування. У регіонах, які знаходяться близько до лінії фронту, рівень зайнятості відчутно нижчий. У містах, які прийняли велику кількість ВПО, як-от Харків та Дніпро, ситуація теж ускладнена.
У Києві 59% переселенців є самозайнятими, що майже вдвічі більше, ніж в інших регіонах. Це свідчить про наявність можливостей для ведення бізнесу в столиці.
Жінки-переселенки та ринок праці
Жінки серед внутрішніх переселенців частіше залишаються безробітними, оскільки вони частіше ведуть домашній побут або доглядають за дітьми. Це створює значну диспропорцію на ринку праці.
Державна служба у справах праці зазначила, що 83% працевлаштованих з допомогою їхніх програм у 2024 році були саме жінки. Цьому сприяє також мобілізація великої кількості чоловіків у Сили оборони.
МОМ акцентує увагу на дискримінації переселенців при працевлаштуванні. Особливо часто з цим стикаються жінки, які повідомляють про випадки дискримінації майже втричі частіше, ніж чоловіки.
На ринку праці значна частка переселенців працює неофіційно. За даними МОМ, 74% працевлаштованих мають постійні контракти, ще 16% працюють неформально.
Державні програми покликані підтримати переселенців: це компенсації за працевлаштування, гранти на розвиток бізнесу та ваучери на навчання. Вони допомагають, зокрема, вразливим категоріям, як люди передпенсійного віку та з інвалідністю, повернутися на ринок праці.