Недовіра до російської влади, страх репресій та погіршення соціально-економічної ситуації дедалі сильніше впливають на суспільні настрої в рф; такими є результати соціологічного дослідження “Ставлення до президента рф”, проведеного Українським соціологічним порталом (USP) у травні 2026 року.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Загальна оцінка ситуації в Росії продовжує погіршуватись. Якщо у жовтні 2025 року 36,2% опитаних вважали, що країна рухається у правильному напрямку, то у травні 2026 року цей показник знизився до 10,5%. Натомість частка тих, хто вважає розвиток подій “скоріше неправильним” або “повністю неправильним”, зросла до 81,7%.
Рівень довіри до офіційних повідомлень влади залишається на низькому рівні: 59,2% респондентів заявили, що “скоріше не довіряють” або “зовсім не довіряють” державній інформації про ситуацію в країні. Лише 23,2% висловлюють повну або часткову довіру.
Ставлення до Володимира Путіна виглядає розколотим. Сумарно 33,8% опитаних підтримують його діяльність на посаді президента рф, тоді як 45,8% – не підтримують. Близько 20,4% не змогли визначитися з відповіддю, що може свідчити про страх відкрито висловлювати політичну позицію в умовах авторитарного режиму.
На ставлення до президента рф за останній місяць суттєво вплинули блокування Telegram і обмеження мобільного інтернету – про це заявили 51,4% опитаних. Ще 45,2% пов’язують зміни у своєму ставленні з ростом цін та інфляцією, а 31,2% – з атаками українських БПЛА і ракет по об’єктах у Росії.
Окремим показником атмосфери страху в російському суспільстві є ставлення до свободи висловлювань. 64,7% респондентів погодилися з тезою: “У наш час краще не висловлюватися проти”. Лише 17,5% не погоджуються з цим твердженням.
Більшість росіян також відчувають, що жити в країні стало менш безпечно. 73,8% респондентів вважають, що в Росії за Путіна стало “скоріше небезпечно” або “небезпечно”. Лише 18,7% відзначають відчуття безпеки.
Критичною є оцінка дій влади щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у 2026 році (особливо в контексті ситуації в Туапсе). 56,5% опитаних вважають, що влада діяла неефективно або продемонструвала повну некомпетентність. Позитивно оцінили дії федеральної та регіональної влади лише 14,2% респондентів.
Водночас абсолютна більшість – 84% – покладають основну відповідальність за катастрофи та пожежі 2026 року особисто на Володимира Путіна. Також значна частина респондентів вказує на відповідальність профільних міністерств, МНС рф, наглядових органів та уряду загалом.
У контексті війни респонденти найчастіше згадують високий рівень корупції у військових структурах (39,9%), смерть на “СВО” (37,2%), страх за власну безпеку та безпеку близьких (34,4%), а також обстріли території рф (33,1%).
Економічні чинники також залишаються визначальними. 63,8% респондентів пов’язують свою недовіру до влади з низькою якістю життя та соціальною незахищеністю, 57,7% – з відчуттям загального занепаду країни, а 54,7% – із невпевненістю у завтрашньому дні.
Загалом результати дослідження демонструють поступове накопичення суспільного роздратування в Росії через економічні проблеми, обмеження свобод, репресивні практики та втому від війни. При цьому значна частина населення продовжує уникати відкритих відповідей на політичні питання, що свідчить про високий рівень страху та самоцензури в російському суспільстві.
Повну презентацію результатів дослідження можна переглянути за тут.
Методологія. Дослідження здійснено компанією “USP”. Метод: класичне телефонне опитування (CATI), замасковане під маркетингове дослідження. Вибірка: 2 000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, типом населеного пункту та регіонами рф у міжнародно визнаних межах. Теоретична похибка (95% ДІ, p≈50%, без врахування дизайн-ефекту): 2,2%. Період збору даних: 1-6 травня 2026 року.