Заяви російського президента Володимира Путіна про необхідність створення в Україні «буферної зони» викликали занепокоєння серед українських офіційних осіб. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий підкреслив, що ці висловлювання є «дуже показовими» на фоні закликів з боку Сполучених Штатів, європейських партнерів та України до тривалого припинення вогню на 30 днів і більше.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
«Вони (висловлювання – ред.) демонструють всьому світові, що ця особа є єдиною причиною, або, як вони кажуть, першопричиною цієї війни. Путін та росія є перешкодою для мирних зусиль, і саме на них потрібно чинити тиск, щоб примусити їх до миру та тривалого припинення вогню. Щодо «буферних зон», то, на мою думку, буферна зона повинна бути на території росії, саме для цього Україна здійснює Курську операцію з минулого року», – зазначив Тихий.
Заяви українських посадовців
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також висловив свою думку щодо заяв Путіна. Він нагадав світові, що ці агресивні коментарі звучать на фоні активних зусиль для досягнення миру. «Ці нові агресивні заяви чітко відкидають мирні зусилля та засвідчують, що Путін залишається єдиною причиною продовження вбивств. Потрібно посилити тиск на нього, щоб покласти край цій війні», – написав Сибіга у своїй заяві.
Контекст агресії росії
22 травня, під час наради з урядовцями, Путін оголосив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною, вказавши на те, що ця зона має забезпечити безпеку. Раніше цього тижня він зустрівся з головою Глушковського району Павлом Золотарьовим, який закликав до створення такої зони в Сумській області, заявивши, що росія повинна захопити «принаймні Суми».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зауважують, що Путін, організовуючи зустріч із посадовцями Курської області, прагне виправдати свої недавні дії, пов’язані із захопленням міста Суми та анексією Сумської області. Згідно з повідомленнями, російські війська продовжують обстрілювати Сумщину, у той час як активні бойові дії тривають на прикордонних територіях. Більшість місцевих жителів змушені покинути свої домівки через постійні напади.