У 2013 році данський мандрівник Тор Педерсен відмовився від родини і роботи, аби розпочати велику подорож по всьому світу. Вже тоді ця витівка була вражаючою за своєю амбітністю. Однак, цього не вистачило Педерсену. Він вирішив подорожувати, уникаючи використання повітряних літаків. Пройшло майже 10 років, і Тор Педерсен повернувся додому в Данію.
Протягом цього часу він відвідав 203 країни, і варто відзначити, що він цього досяг без здійснення жодного перельоту та без використання пошуковиків для знаходження дешевих авіаквитків, інформує KURAZH.
Для здійснення своєї особливої подорожі, Педерсен встановив два жорсткі правила: провести у кожній країні не менше 24 годин і не повертатися додому, доки не завершить усі свої мандрівки.
Незважаючи на те, що можна припустити, що Педерсен мав значні ресурси для такої подорожі, насправді він розповідав, що жив лише на $20 на день. Протягом подорожі він також виконував роль посла доброї волі Червоного Хреста, надавав допомогу церковам та вів свій блог в Instagram. До цього він працював логістом, і сам визнавав, що без цього досвіду його подорож зайняла б набагато більше часу, ніж у 10 років.
У травні 24-го числа, Педерсен відвідав останню, 203-ту країну у своєму списку – Мальдіви. Після цього 44-річний мандрівник вирушив до Малайзії, де сів на борт контейнеровоза MV Milan Maersk. 26 липня цей контейнеровіз привіз його додому, до Данії.
«Є історичне відчуття повернення додому кораблем. Люди помічають його на горизонті, потім стоять і махають, коли я спускаюся трапом. І це здається найкращим способом завершити проєкт», — поділився Тор.
Чоловік починав подорож з Європи, потім сплавав до Північної та Південної Америки, побував на Карибах, в Африці та Середземномор’ї, проїхався Близьким Сходом, Східною Європою та Азією, а у фіналі вирушив збирати колекцію віддалених островів у Тихому океані. Педерсен підрахував, що за 3576 днів йому довелося піднятися на борт 379 контейнеровозів, купити квиток на 158 поїздів, зайняти сидіння в 351 автобусі, зловити 219 таксі, завантажитися з речами в 33 човни і покататися з вітерцем на 43 рикшах.
Загалом він подолав 360 тисяч кілометрів, що приблизно дорівнює дев’яти навколосвітнім подорожам.
За словами Тора, він не надто сильно відхилився від початкового плану — поїздку затягували лише складнощі із візами. За кілька місяців довелося чекати наклейок у паспорт від Ірану, Сирії, Анголи, Науру та Пакистану. Найважче потрапити було до Екваторіальної Гвінеї: чоловік чотири рази отримував відмову у візі, а коли нарешті отримав дозвіл на в’їзд, сухопутні кордони країни закрилися через ковід. До речі, пандемію Тор зустрів майже в її епіцентрі — в Гонконгу. Там йому довелося безвилазно провести цілих два роки — за цей час данець встиг отримати посвідку на проживання, одружитися і знайти себе мотиваційним оратором.
Чоловік також пережив важкий випадок малярії в Гані, потрапив у чотириденний шторм на шляху з Ісландії до Канади, примудрився проникнути через кілька закритих сухопутних кордонів у конфліктних зонах та переміг не менше сотні бюрократичних махін. Найбільша виснажлива ситуація була з урядом Палау, який чомусь пів року не дозволяв данцю припливти в країну на контейнеровозі.
Що далі? Поки що Тор не будує жодних планів на життя — все ще звикає до того, що подорож закінчена, проводить час із сім’єю, розгрібає запити на інтерв’ю та повідомлення від підписників, кайфує від данської прохолоди та стверджує, що поки що йому «не треба більше жодних змій, диких собак, малярії та віз».
Топ улюблених країн Педерсену скласти важко, але найдивовижнішими назвав Ісландію, Ірак та Сенегалу.
Найбільше в цій пригоді мандрівника вразили люди. Педерсен каже, що провів усю поїздку під гаслом «Незнайомець — це друг, якого ти раніше ніколи не зустрічав». У всіх куточках світу чоловіка завжди приймали привітно, пригощали, хто чим може, пускали переночувати і допомагали дістатися потрібної точки.
«Або я найщасливіша людина на світі, або світ перебуває в набагато кращому становищі, ніж більшість людей думає, начитавшись страшних і драматичних новин у соцмережах», — заявляє Тор.
