Що відбувалося довкола Каховської ГЕС напередодні її руйнування і вночі, коли воно сталося? Наскільки міцною була конструкція гідроелектростанції, і в який спосіб її можливо було зруйнувати? Чому експерти говорять саме про підрив, а не обстріл станції тієї ночі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Генеральний директор державної компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота наполягає, що на Каховській ГЕС був «дуже потужний вибух» у трьох місцях. Він переконаний, що експертиза, коли вона буде можливою, це доведе. За його словами, щоб підірвати дамбу – потрібно в одне місце скинути щонайменше три авіабомби по пів тонни. Це неможливо зробити ударами якоїсь однієї ракети, стверджує гендиректор. Сирота зазначив, що площа подальшого затоплення залежить від характеру пошкодження ГЕС.
- Видання New York Times з посиланням на експертів з техніки та боєприпасів повідомило, що ймовірною причиною руйнування Каховської ГЕС був «навмисний вибух». Видання цитує експертів, які визнають, що гідроелектростанція зазнала шкоди внаслідок військових дій до обвалення, але сумніваються, що цих попередніх пошкоджень було достатньо, щоб зруйнувати дамбу.
- В американському Інституті вивчення війни (ISW) в огляді за 6 червня зазначили, що Каховську ГЕС, імовірно, навмисно пошкодили саме російські військові. На думку аналітиків, Росія більше зацікавлена в руйнації Каховської ГЕС, ніж Збройні сили України. Пояснення Росії про нібито підрив станції «українськими диверсантами» в Інституті вивчення війни вважають неправдоподібним.
- В огляді зазначили, що Росія може використати повінь для ускладнення спроб контрнаступу ЗСУ. Натомість Україна не має зацікавленості в пошкодженні дамби, адже 80 її населених пунктів опинилися під загрозою затоплення, вважають експерти.
- Президент України Володимир Зеленський 8 червня під час звернення до світових екоактивістів заявив, що «руйнування Каховської ГЕС – це свідомий злочин Росії».
- США, Велика Британія заявили, що поки зарано говорити про те, що спричинило руйнування Каховської ГЕС.
Що відбувалося в ніч катастрофи?
Журналіст Центру журналістських розслідувань із Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що йому вдалося дізнатися від місцевих жителів про обставини руйнування гідроелектростанції.
«Декілька місцевих мешканців розповідали про те, що навколо Каховської ГЕС, населених пунктів, які прилеглі до Нової Каховки, до гідроелектростанції, була якась дуже незвична метушня. Вони (окупанти – ред.) дуже у великій кількості їздили на свої бази, розташовані у віджатих (відібраних – ред.) адмінбудівлях місцевих і це єдине, що місцеві могли помітити з таких от подій», – поділився він.
Жителі Берислава розповіли журналісту, що вночі 6 червня чули декілька вибухів.
В районі машинної зали Каховської ГЕС було 3 вибухи з інтервалом у приблизно 5-15 хв
«Люди розповідали, що десь в районі греблі і в районі машинної зали Каховської ГЕС було 3 вибухи з інтервалом у приблизно 5-15 хвилин. І після останнього вибуху почався такий дуже характерний водяний гул, який не припинявся десь протягом 5 годин», – розповів журналіст.
Місцеві жителі також підтвердили, що російські військові замінували ГЕС восени минулого року. За словами Батуріна, це сталося після того, як окупанти розігнали персонал станції, це відбулося наприкінці літа–на початку осені минулого року.
«Після того вони почали мінування. Основний пік замінування Каховської ГЕС, за словами місцевих жителів, яким можна довіряти, прийшовся десь на другу половину минулої осені. Про це розповідали і працівники ГЕС – про те, що це бачили, власне, ще до підриву Каховської ГЕС, що машинна зала ГЕС є замінована», – каже журналіст.
«Хтось віддв наказ»
Журналіст вважає, що руйнування Каховської ГЕС сталося внаслідок цілеспрямованих дій російських окупантів, які вони довго і ретельно планували.
«Хтось віддавав наказ на здійснення підриву Каховської ГЕС. Інша справа, що як дуже часто буває у російських військових, була відсутня комунікація між їхніми підрозділами. Судячи з їхньої реакції в перший ранок після вибуху, навіть гауляйтер Нової Каховки Володимир Леонтьєв та Володимир Сальдо (призначений РФ керувати захопленою частиною Херсонщини – ред.) заявляли спочатку, що все гаразд і навіть спростовували факт якоїсь страшної катастрофи на Каховській ГЕС. Потім вже почали говорити про те, що там дійсно щось відбувається і включили свою платівку про те, що це «Україна в усьому винна», – каже Батурін.
Він вказав і на той факт, що окупаційна адміністрація не готувалася взагалі до евакуації цивільного населення. Їхні реакції говорять про явну розгубленість у перші дні катастрофи.
Журналіст також додав, що, за словами місцевих жителів, через руйнування Каховської ГЕС затоплена перша лінія оборони російської армії в регіоні.
Російське військове керівництво про це навіть не замислювалося – які будуть наслідки навіть для своїх підлеглих
«Той факт, що вони не встигли все це вивезти, як на мене, теж свідчить на користь того, що, або ж вони дещо не прорахували саме з цим вибухом, або ж, як завжди в них все іде через заднє місце. Бо навіть, коли Радянський Союз підривав ДніпроГЕС в роки Другої світової війни, він взагалі тоді не думав ані про військових своїх же, ані про цивільне населення, яке тоді у великій кількості загинуло. Тому я тут припускаю, що, скоріш за все, російське військове керівництво про це навіть не замислювалося – які будуть наслідки навіть для своїх підлеглих», – зауважує Батурін.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Про міцність споруди
Архітекторка, співзасновниця Новокаховського товариства охорони культурної спадщини Ліза Євсеєва, яка досліджувала Каховську ГЕС, розповіла, що її проєктуванням і будівництвом свого часу займалися фахівці високого рівня. Увага до побудови цієї станції була також безпрецедентною.
Це була найбагатша галузь
«З наших досліджень випливає, що власне галузь гідробудівництва була настільки потужною за тих часів, це була найбагатша галузь в принципі в радянському всьому комплексі промисловості. Каховську ГЕС власне з інженерного боку проєктували українські спеціалісти, харківські вчені, архітектори. Вони постійно були на піку досліджень. Тобто у них обмін досвідом з американськими, з європейськими спеціалістами, він був на часі. Це не була якась така галузь, яка розвивалася окремо під килимком для місцевих потреб. Це все було на піку досліджень і це були надзвичайно високі фахівці», – розповіла вона «Новинам Приазовʼя».
Машинна зала Каховської ГЕС, яка зараз зруйнована, мала міцну конструкцію, яка була розрахована на навантаження і зовнішні обстріли, каже дослідниця.
За її словами, вся споруда машинного залу – це суцільний армований бетон. Вона була розрахована на всі динамічні навантаження, в тому числі на зовнішні обстріли та застосування ядерної зброї.
Вода підіймається настільки швидко від цієї першої хвилі, що врятуватися неможливо
Архітекторка зазначила, що місто Нова Каховка також будували з урахуванням аварійних випадків на ГЕС. Так, наприклад, в зоні парку в Новій Каховці немає жодної житлової будівлі, і це не випадковість.
«Вода підіймається настільки швидко від цієї першої хвилі, що врятуватися неможливо. Проте архітектура міста оцей парк великий незабудований, набережна без житлових споруд, якраз дає змогу бути таким буфером для цієї хвилі й власне завдяки цьому розумному плануванню, ми не маємо людських жертв у Новій Каховці. А ті жертви, які ми маємо нижче, вони пов’язані з варварським ставленням до евакуації», – зауважила Євсеєва.
Вади Каховського гідровузлу
Гідролог, доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський розповів «Новинам Приазовʼя», що Каховський гідровузол був надійним, але мав певні особливості, які й визначили його швидку руйнацію.
«Каховський гідровузол був другим за чергою після ДніпроГЕСу. Його збудували в середині 50-х років. І Каховське водосховище було повністю наповнено в 1956 році. За об’ємом воно виявилося найбільшим серед усіх зрештою 6 водосховищ, які були згодом створені на Дніпрі, і які зрештою стали Дніпровським каскадом. Каховський гідровузол збудований вже там, де Дніпро виходить на причорноморську низовину, і де в долині Дніпра домінували і домінують мулисті відклади і пісок», – розповів експерт.
Науковець пояснив, чим відрізняється руйнування ДніпроГЕСу в часи Другої світової війни й нинішнє знищення Каховської гідроелектростанції.
«У серпні відома Червона армія підірвала ДніпроГЕС, прямо заклала вибухівку в греблю, висадили значну частину. Але, уявіть собі, німці спочатку швидко відновили гідроелектростанцію, а потім, відступаючи, знову її зруйнували. У 1947-му році вона запрацювала знову ще раз. Тому що були пошкоджені не найважливіші її частини. Фундамент зберігся, а фундамент це передусім скельні породи на яких збудований гідровузол», – розповів фахівець.
Мало по малу вся споруда фактично поїхала вниз і від неї мало що залишилося
У випадку з Каховською гідроелектростанцією вийшла ситуація інша, зазначає Вишневський.
«Закладена вибухівка в машинному залі призвела до того, що утворився доволі сильний проран, течія почала розмивати ґрунти. Мало по малу вся споруда фактично поїхала вниз і від неї мало що залишилося», – каже експерт.
«Кремлівський наратив»
Президент Центру глобалістики Стратегія 21 Михайло Гончар вважає, що російські окупаційні сили готували до руйнування Каховської ГЕС, в тому числі інформаційно.
«Підхід «не все так однозначно» – це кремлівський наратив, який був закинутий доволі оперативно. Поки в Києві, в Україні розбиралися з тим, як реагувати, то росіяни заполонили інформпростір, у тому числі міжнародний, своїм наративом, що це зробили ЗСУ в рамках своєї контрнаступальної операції. І те, з якою інтенсивністю і масовістю був вкинутий цей «аргумент», говорить про те, що вони готувалися, в тому числі інформаційно», – пояснив Гончар.
Експерт зазначив, що руйнування такої споруди, як гідроелектростанція, це непроста інженерна задача, яка потребує специфічних знань.
З радянських часів існує такий сценарій інженерного підтоплення
«Якщо комусь там здається, що якісь диверсанти прибули з українського боку, заклали міни й підірвали, ну ні. Так неможливо зробити. Тому вся ця сукупність таких елементарних речей показує, що за цим стоїть окупант. З радянських часів існує такий сценарій інженерного підтоплення у випадку наступу противника, якщо є поруч гідротехнічна споруда. Спинити насування військ противника. В минулому, в 1941 році, відступаючи радянські війська якраз використали цей маневр у Запоріжжі, де була підірвана гребля ДніпроГЕСу», – нагадав Гончар.
«Довгострокове ураження України»
Окрім ускладнення умов для наступальних дій ЗСУ, російські військові також ставлять собі за мету створити передумови для аварії на Запорізькій АЕС, вважає експерт.
Запущено паралельний сценарій і він по суті є продовженням алгоритму, започаткованому зараз підривом дамби на Каховській ГЕС
«Вони (окупаційні сили – ред.) не збиралися це робити зараз, але вони готові по окремому сценарію зробити це хоч і найближчим часом. Проте вони діють так само гібридним методом, щоб щось трапилось на ЗАЕС, принаймні на одному з реакторів, і тоді можна за шаблоном того, що відбулося на Каховській ГЕС, сказати: «А це українці, вони обстріляли там реактор ЗАЕС і там відбулася розгерметизація корпусу реакторів, витікання реактивних речовин». Тобто це вже говорить про те, що запущено паралельний сценарій і він по суті є продовженням алгоритму, започаткованому зараз підривом дамби на Каховській ГЕС», – зазначив Гончар.
Також Росія зацікавлена у довгостроковому ураженні України, додав експерт. Зокрема він наголосив на колосальній екологічній шкоді, яка тягне і колосальні економічні видатки на ліквідацію наслідків такого роду лиха.
Він зауважує, що керівництво РФ, розуміючи, що доведеться відступити, діє на «стратегічне довгострокове ураження України» та намагається зменшити її можливості з відновлення економіки, інфраструктури, зменшити можливості розвитку оборонно-промислового комплексу: «Тому, що потрібно витрачати гроші на порятунок довкілля, порятунок сільського господарства, яке не може по суті реально існувати без дніпровської води там – в пониззі Дніпра».
«5 років на відбудову нової ГЕС»
Керівник держкомпанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота 6 червня в інтерв’ю виданню Forbes.ua розповів, що на місці зруйнованої Каховської ГЕС у Херсонській області буде збудовано нову станцію. Її будівництво обійдеться у суму від 800 млн до 1 млрд доларів.
Професор Віктор Вишневський також вважає, що будувати нову гідроелектростанцію доцільно, втім, вона має бути більш потужною.
«Річ у тому, що тоді в 1950-х роках на Каховській ГЕС було встановлено всього 6 гідроагрегатів. Це менше, ніж на всіх інших гідроелектростанціях, розташованих вище за течією. Лише в цьому є порушення певної логіки. Якщо перебудовувати гідроелектростанцію, то потрібно поставити вже не 6 гідроагрегатів, принаймні 10, і легше буде управляти каскадом всіх гідроелектростанцій, яких у нас на Дніпро аж 6», – пояснив експерт.
Науковець вважає, що без водосховища у цій частині півдня України не обійтися.
Потреба у воді залишається і в Херсонській, і в Запорізькій, Дніпропетровській областях, а також у Криму. Води на півдні не вистачає, зауважив експерт, а взяти її можна лише з якогось великого водосховища.
Віктор Вишневський додав, що на будівництво нової ГЕС потрібно буде не менше від 5 років. Про такий само термін будівництва говорив і очільник «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
- На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року.
- Служба безпеки України оприлюднила перехоплене спілкування російських військових, які у телефонній розмові підтверджують руйнування ДРГ Каховської ГЕС. «Там не вони (українська сторона – ред.) довбали. Там наша диверсійна група. Вони хотіли на кшталт цією дамбою лякати. Пішло не за планом, а більше, ніж вони планували», – розповідає російський військовий у розмові.
- Дослідники норвезького інституту NORSAR проаналізували дані про сейсмічні сигнали з регіональних станцій у день руйнування Каховської ГЕС. Про це йдеться на вебсайті інституту. Дані показують чіткі сигнали у вівторок 6 червня о 2:54 за місцевим часом (1:54 за норвезьким часом). Час і місцезнаходження сигналів збігаються з повідомленнями ЗМІ про руйнування греблі. «Сигнали вказують на те, що стався вибух. Оцінка магнітуди – від 1 до 2», – йдеться у звіті NORSAR. Дослідники посилаються на дані вимірювальної станції BURAR, яка перебуває за 620 кілометрів від епіцентру.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
