Яких збитків зазнали аграрії Херсонщини через знищення системи зрошення після руйнування Каховської ГЕС? Які є альтернативи для поливу земель? Як працюватимуть фермери на Херсонщині, поки не побудується нова Каховська ГЕС? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Аграрії Херсонщини втратили врожай майже на три мільярди гривень через відсутність зрошення, повідомив виконувач обов’язків директора Департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної держадміністрації Дмитро Юнусов. За його словами, на правобережній частині області наступного року планують відновити локальні системи зрошення без відбудови Каховської ГЕС. Це дозволить поливати територію у приблизно 25 тисяч гектарів.
- Дослідження ґрунту показали, що більшість ділянок придатні для використання. Вже після затоплення місцеві жителі далі продовжили там вирощувати сільгоспкультури. Але там, де вода стояла найдовше, потрібно проводити рекультивацію, вивозити мул, вносити органічні добрива, щоб можна було надалі вирощувати городину, зазначив Юнусов.
«Потрібна деокупація лівого берега»
У коментарі «Новинам Приазов’я» посадовець розповів, що до повномасштабного вторгнення на Херсонщині планували збільшити площі поливу до 600 тисяч гектарів.
«420 тис. га земель у нас були зрошені. З цієї площі активно у 2021 році використовувалось 320 тис. га. Це реально зі зрошенням. Ми планували, щоб зрошення було пріоритетне для нас завжди, у нас було найбільше крапельне зрошення в Україні – 44 тис. га. І ми в цьому плані постійно розвивалися, господарства були зацікавлені розширити зрошені площі. Більшість, а це 90% зрошення всього – це, звичайно, лівобережжя Херсонщини. Це у нас Каховський магістральний і Північно-Кримський канали, які зрошували понад 300 тис. га у 2021 році», – повідомив посадовець.
Юнусов розповів, як планують відновити зрошення на правобережній Херсонщині до очікуваної побудови нової ГЕС.
Зокрема, він нагадав про Лиманецьку зрошувальну систему, яка охоплює 2 тис. га з розширенням до Дар’ївської громади. Також залишається Інгулецька зрошувальна система на 18,2 тис. га, які можна відновити без відбудови Каховської ГЕС. А також Батумська система в Білозерській громаді з потенційним відновленням 2,7 тис. га.
«Але з цих систем Батумська зараз обстрілюється, там небезпечно. І ми розуміємо, що без звільнення Херсонщини ми про неї поки забуваємо. Ми вже працюємо над безпечними умовами», – запевнив Юнусов.
За його словами, проєкти з відновлення зрошення на 70% фінансують міжнародні донори, а на 30% – самі аграрії.
Без звільнення лівого берега складно відновитися аграріям і на правобережжі
«Ми сподіваємося на скорішу перемогу і звільнення лівого берега. Як тільки це станеться, у нас буде й інше ставлення до наших аграріїв, до Херсонської області. Тому що без звільнення лівого берега складно відновитися аграріям і на правобережжі. Оскільки більшість програм розрахована на безпечні умови, на безпечну ситуацію, міжнародні організації відмовляються допомагати, вкладати сюди гроші, оскільки є великий відсоток загрози руйнації. Поставляти обладнання теж небезпечно», – зауважив він.
На лівобережній частині Херсонщини, за даними Юнусова, без зрошення залишаються майже 400 тисяч гектарів землі. Полив цієї території альтернативними методами, як, наприклад, від артезіанських свердловин, забезпечити там неможливо.
Про втрати на лівому березі
- Призначений Росією голова так званого уряду окупованої частини Херсонщини Андрій Алексеєнко наприкінці жовтня повідомив, що в регіоні завершується сівба озимих. За його словами, на той час засіяли вже 85% площ, тобто 440 тисяч гектарів. Окупаційний чиновник визнав, що умови після руйнування Каховської ГЕС «дуже непрості», і цього року вперше з 1960-х років посів відбувся за повної відсутності зрошення полів.
- Втім, чиновник зазначив, що адаптувати сільське господарство окупованої частини Херсонщини до роботи без зрошення почали задовго до руйнування Каховської ГЕС.
Дмитро Юнусов, своєю чергою, наголосив, якщо збитки аграріїв правобережної Херсонщини становлять 2,8 млрд гривень, то на лівобережжі ця сума у десятки разів більша. Працювати без системи зрошення там буде нерентабельно.
«Ми сподіваємося, що все-таки проєкт відновлення греблі Каховської ГЕС реалізують. Я думаю, я впевнений, що зараз вже будуть проєктувати та побудують гідроелектростанцію за новими вимогами, сучасними технологіями, більш екологічними, очисними. Тому що проблема відновлення роботи ГЕС більш екологічна проблема», – зауважив чиновник.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Обстріли та замінування»
Голова фермерського господарства «Аделаїда», депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко розповів «Новинам Приазовʼя», що, крім відсутності, зрошення, великою проблемою на правобережжі залишаються обстріли і замінування територій.
«Зараз постійно ведуться обстріли сільськогосподарських підприємств, які прилягають до Дніпра, і саме ці частини були зрошувальні. Тому зараз ось такі проблеми більш актуальні. Тобто зрошування відсутнє, а вести роботу фактично неможливо. Цю зону фактично називають «червоною». Це та зона, де, на жаль, до сьогоднішнього дня ведуться бойові дії», – пояснив Рибалко.
Перша й основна задача, яка повинна бути – це відновлення Каховської ГЕС
Відновити сільське господарство без нової системи зрошення можна лише на 20-25 тисячах гектарів. На решті території це зробити неможливо, каже депутат.
«Якщо говорити про основний масив, а це близько 540 тис. га, його відновити ми не зможемо. Тому перша й основна задача, яка повинна бути – це відновлення Каховської ГЕС. Без її відновлення нічого не можливо», – стверджує він.
«Врожайність впала у два рази»
Керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини Олександр Гордієнко розповів «Новинам Приазов’я», що деякі культури вирощувати без зрошення взагалі неможливо.
Зокрема овочі, сою, кукурудзу на Херсонщині неможливо вирощувати без зрошення, через малу кількість опадів в регіоні, пояснює Гордієнко.
«Коли на зрошений врожай озимої пшениці було 7 і до 10 тонн з гектара, то на богарі це 3-4 тонни в кращому випадку. Так що тут великим математиком не треба бути, можна порахувати, що, як мінімум, врожайність і дохідність у фермерських господарств знизилася у два рази. Витрати на пальне, хімію виросли у два рази, а ціна на зерно у два рази зменшилася», – зауважив співрозмовник.
Вода зі свердловин не вирішить проблему зрошення, каже підприємець: «Свердловини – це не та вода, не та кількість води й не завжди це дозволялося, щоб брати артезіанську воду для поливу».
На Херсонщині на сьогодні працюють лише 30% фермерів, додав керівник асоціації.
Всі наші підприємства розбомблені. У кого не розбомблені, у тих розграбовані
«Я мешкаю у Бериславі, це пряма лінія з правим берегом, де все обстрілюється. Далі все заміновано. Всі, хто пробував сам зайти в поле, у всіх летальні випадки, люди підриваються на техніці та прямо з технікою і гинуть. Сьогодні ситуація така – лівобережна Херсонщина працює максимум на 25%. Допомога потрібна фермерам. Всі наші підприємства розбомблені. У кого не розбомблені, у тих розграбовані», – зазначив Гордієнко.
Які перспективи?
Директор Українського інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський розповів «Новинам Приазов’я», що без відбудови системи зрошення доходи Херсонщини зменшаться. Втім, це не означає, що сільське господарство у цьому регіоні зникне.
«У випадку, якщо, наприклад, фермери, які працюють на правому березі Херсонщини, будуть перемикатися на культури, які потребують менше води, то, в принципі, їх можна вирощувати. Але такі культури є менш дохідними. Ми вже не побачимо херсонських помідорів, які обов’язково потребують необхідного зрошення. Але, можливо, ми побачимо більше кавунів», – каже він.
Собівартість води з альтернативних джерел може бути набагато більшою, ніж із систем зрошення, пов’язаних з Каховським водосховищем, зазначив експерт.
«Відіграє також не останню роль те, скільки можна поставляти відповідно води для того, щоб це також було рентабельно. Це дуже складне питання. Будуть робити це не масово, більше ті, хто мали незначні поля. Можливо будуть робитися якісь там свердловини, з яких буде доставлятися вода і відповідно зрощуватися певна територія, але це підвищить собівартість. Тому це комплексна проблема», – додав Несходовський.
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала ще 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні: окрім загиблих ще 17 748 поранених. Лише з початку вересня внаслідок російської агресії проти України в ООН зафіксували 554 жертви серед цивільних українських громадян.
