Від 10 до 50 тисяч біженців з України можуть втратити своє житло у Чехії. Про це свідчать оцінки міністерства внутрішніх справ і міністерства праці країни. Йдеться передовсім про біженців, які не платять за житло, а проживають у так званому екстреному житлі, яке оплачує держава. Із початком липня, більшість таких біженців повинні почати сплачувати оренду самостійно.
Як сказав президент Чехії Петр Павел, нові норми потрібні для того, щоб умови, в яких зараз живуть біженці, які вже інтегрувалися у чеське суспільство, були наближеними до тих, які застосовуються до власних громадян Чехії.
«Це цілком логічно, що… якщо умови, які були вжиті на початковому етапі, через півтора року змінилися, то треба переробити правила», – сказав Павел, виступаючи на міжнародній конференції «Медіа та Україна».
Водночас біженці, які вже зараз винаймають житло самостійно, зможуть подати заявку на відшкодування певної частини орендної плати за новою формулою. Проте на практиці отримати грошову підтримку у держави у такому випадку буде доволі складно, застерігають в українській спільноті, що опікується переселенцями.
Радіо Свобода пояснює, що саме зміниться для біженців у Чехії з 1 липня, як до цього ставляться самі українці, і які є загрози від нових правил.
«Давно пора». Що саме зміниться?
«Скільки можна сидіти на шиї соціальної системи Чехії? Розвелося дармоїдів, які використовують війну, щоб не працювати. Всі нормальні люди за два-три місяці знаходять роботу, адаптуються до життя на чужині, і живуть» – це лише один з багатьох однотипних коментарів про зміни розрахунку грошової допомоги для біженців у фейсбук-спільноті українців, які живуть у Празі.
Значно рідше коментатори звертають увагу на те, що часто навіть попри наявність роботи, без додаткових коштів винаймати житло і нормально харчуватися у Чехії складно.
«У мене офіційна зарплата 25 тисяч [крон], а оренда кімнати – 15 тисяч. Як гадаєте, мені потрібна допомога [від держави]?», – питає інший дописувач, натякаючи на те, що прожити на саму зарплату буде складно.
Тож як саме нові правила змінять фінансову ситуацію українських біженців у Чехії?
- Відтепер грошова допомога складатиметься із двох частин: часткової компенсації оренди житла (максимум три тисячі крон на людину) і гуманітарної допомоги на інші потреби.
- Розмір допомоги рахуватимуть не індивідуально для кожного заявника, а сумарно для всіх, хто живе і зареєстрований за однією адресою. При цьому з суми допомоги вираховуватимуть і сумарний дохід домогосподарства.
- Розмір гуманітарної допомоги на одну людину без урахування витрат на житло, залишиться фіксованим, але зменшиться. Його прирівняють до того, що в Чехії називають «мінімумом для існування», який становить 3130 крон.
- Якщо біженці мають дітей, то на кожну дитину до 18 років можна отримати додатково 3490 крон допомоги, а якщо дитині від 6 до 10 років, то допомога на неї складе 4188 крон.
- Екстрене житло більше не надаватимуть безкоштовно. Біженцям, які живуть у ньому зараз, доведеться або домовлятися про його оплату у майбутньому, або шукати інше житло. За винятком окремих категорій осіб.
Як на практиці рахуватимуть розмір допомоги за новою формулою?
Наприклад, якщо біженка з двома дітьми, старшими за 10 років, має зарплату у 17 тисяч крон і винаймає житло, тоді розмір допомоги, на яку вони можуть разом розраховувати, визначатимуть за такою формулою: часткова компенсація житла для трьох людей (9 тисяч крон) + «мінімум для існування» дорослої людини (3130 крон) і двох дітей (6980 крон) – дохід (17 тисяч крон). У результаті таке домогосподарство може отримати від держави 2110 крон.
Для порівняння, зараз така сім’я може розраховувати на виплату у 4860 крон для дорослої людини і по 3490 крон на дитину, тобто разом 11840 крон. При цьому дохід годувальниці впливав би лише на розмір її допомоги, а виплати на дітей є майже гарантованими у повному обсязі.
Важливо розуміти, що за новими правилами допомога може бути ще меншою, якщо житло, яке біженці винаймають, немає у спеціальному новоствореному реєстрі. Як зазначають у центрі допомоги біженцям «Мрія UA», не всі орендодавці у цьому зацікавлені.
«Деякі власники не хочуть платити податки: якщо квартира офіційно внесена у цей реєстр, то її потрібно офіційно задекларувати як таку, яку будуть винаймати.
Тобто там більший податок, і відповідно не всім це потрібно», – пояснює соціальна працівниця центру Катерина Марченко.
Станом на 24 червня, у новому реєстрі вже є понад 12 тисяч квартир, в яких вже проживають 31, 5 тисяч українських біженців, повідомляє чеське міністерство праці. Самі ця категорія українців, які мають статус тимчасового захисту у Чехію, матимуть право на компенсацію оренди житла у три тисячі крон на одну людину. Решта тих, хто винайматиме житло самостійно, зможуть розраховувати на компенсацію у 2400 крон.
Хто втратить житло?
За оцінкою міністерства праці Чехії, після першого липня від 38 до 50 тисяч українців можуть опинитися без житла у Чехії. Це передовсім стосуватиметься тих, хто не входить до вразливих груп населення, і хто зараз живе у безкоштовних варіантах розміщення – гуртожитках і готелях, яким оренду компенсує держава. Від липня біженці, які не є представниками вразливих груп, матимуть як мінімум 90 днів, щоб або домовитися про оплату оренди там, де вони живуть зараз, або шукати житло деінде.
У міністерстві внутрішніх справ оцінки інші – там вважають, що лише до 10 тисяч українських біженців імовірно втратять житло.
Згідно із новими правилами на безкоштовне екстрене житло і надалі матимуть право «вразливі особи». До того ж їхня грошова допомога без урахування витрат на житло буде вища, а саме 4860 крон, що відповідає «прожитковому мінімуму» у Чехії.
До вразливих осіб зараховуватимуть:
- дітей до 18 років
- студентів до 26 років
- осіб, що доглядають за дитиною до 6 років
- вагітних
- осіб, старше 65 років
- осіб з інвалідністю та осіб, що доглядають за ними.
Станом на березень цього року в екстреному житлі живуть близько 78 тисяч біженців, з них тих, хто входить до категорії вразливих осіб, від половини до третини цієї кількості. Такі дані отримало видання seznam у відповідь на їхній запит до міністерства праці Чехії. Таким чином, від 39 до 52 тисяч біженців з України повинні будуть шукати житло на нових умовах.
Попри те, що нові правила запроваджують після 1,5 року дії тимчасового захисту для українців, і в чеському уряді, і в центрах допомоги передбачають, що це може створити нові проблеми.
«Не всі зможуть знайти нове житло, зокрема й тому, що ринок житла часто повністю переповнений: пропозицій мало, орендна плата дуже висока для біженців. При цьому частина доходів біженців від допомоги зменшиться», – йдеться у документі, який підготували у міністерстві праці для розгляду на засіданні уряду.
Занепокоєний і чеський омбудсмен Станіслав Кржечек, який вважає, що нові правила унеможливлять проживання у Чехії навіть тих біженців, хто знайшов роботу: «У багатьох випадках цього (фіксованої компенсації за житло – ред.) буде недостатньо, щоб люди могли отримати гідне житло. І, на жаль, це також стосується тих, хто працює. Згідно з останніми опитуваннями, більшість новоприбулих працювали менше ніж за 150 чеських крон на годину».
На думку омбудсмена, проблеми можна було б уникнути, якби біженців змогли вчасно інтегрувати у систему соціального захисту Чехії. До речі, міністерство праці мало такий намір, але потім переглянуло рішення через брак ресурсів у відділеннях соцзахисту.
«Нові правила штовхають до нелегальної праці»
За словами чеського омбудсмена Кржечека, нові правила імовірно змусять навіть осіб з вразливих груп шукати комерційне житло у випадках, коли їхні родичі втратять можливість жити у соціальному. На його думку, це штовхатиме людей до неофіційного працевлаштування.
«Це підвищує ризик того, що цілі сім’ї можуть стати жертвами експлуатації. Людям у безвихідній ситуації достатньо погодитися на пропозицію неофіційного житла, яке «оплачуватимуть» власною працею», – вважає омбудсмен.
Правозахисники теж вбачають у цьому загрозу. 15 червня на дебатах, які влаштувало Управління верховного комісара ООН у справах біженців, представники громадських організацій зійшлися на тому, що багатьом біженцям стане просто «невигідно» афішувати свій заробіток, оскільки вони втратять значну частину допомоги від держави.
Правозахисники наголошують, що такі випадки можуть почастішати саме тому, що рівень зарплат у Чехії часто просто недостатній для життя, яке собі могли дозволити деякі біженці раніше.
Натомість соціальна працівниця центру «Мрія UA» Катерина Марченко зауважує, що допомогу у такому випадку можуть все одно не призначити, адже тоді заявники «без роботи» не зможуть довести, яким чином вони змогли укласти договори оренди з власниками житла, нібито не маючи доходу.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про проблеми українських біженців.
Cторінки проєкту: Facebook, Instagram, Telegram. Електронна пошта: [email protected]
