Наскільки в Україні зростає заборгованість за комунальні послуги й до чого це може призвести? Що робити тим громадянам, які не в змозі оплатити ці рахунки? Хто надає послуги ЖКГ на окупованих територіях і чи потрібно за них сплачувати? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Українці заборгували понад 35 млрд гривень за послуги ЖКГ станом на 1 грудня 2022 року. Про це 15 лютого у своєму телеграм-каналі повідомив народний депутат України Ярослав Железняк із посиланнями на дані Міністерства розвитку громад та територій, без урахування окупованих територій. Депутат зазначив, що за грудень заборгованість зросла на понад 2 млрд гривень. Найбільші суми українці заборгували за опалення і гарячу воду – понад 24 млрд гривень, а також за водопостачання – понад 7 млрд гривень. В загальній сумі не враховані дані щодо заборгованості за електроенергію.
- Водночас у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт №8367, який передбачає списання та реструктуризацію боргів за комунальні послуги для українців, чиє житло розташовано на території бойових дій. У документі сказано, що громадянам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, надається можливість здійснити реструктуризацію заборгованості, яка виникла під час дії воєнного стану, за природний газ, централізоване опалення та постачання гарячої води й електричної енергії.
- Також проєкт закону пропонує здійснити списання заборгованості громадян за природний газ, централізоване опалення та постачання гарячої води й електричної енергії за період ведення воєнних дій на територіях, де розташоване їхнє житло. На сайті парламенту зазначається. що зараз законопроєкт опрацьовується у відповідному комітеті.
«Послуга має бути сплачена»
Влітку Верховна Рада ухвалила закон №7531, який забороняє примусово стягувати борги з певних категорій громадян за житлово-комунальні послуги протягом дії воєнного стану.
А саме йдеться про фізичних осіб, які живуть в громадах, розташованих у районах проведення воєнних дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації. Заборона також стосується осіб, район проживання яких перебуває в оточенні відповідно до переліку Мінреінтеграції, або якщо стягнення здійснюється щодо нерухомого майна, яке було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Тим часом у Херсоні на під’їздах багатоповерхівок почали вивішувати списки боржників за опалення, повідомляють місцеві ЗМІ.
Голова одного з ОСББ Херсону Віктор Тоцький у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що ситуація з опаленням у будинках міста може відрізнятися.
«Мешканцям будинків, якими я опікуюсь, вже також прийшли повідомлення про необхідність сплачувати, наприклад, за тепло, яке їм подавала фактично окупаційна влада наприкінці жовтня–початку листопада. Але от я, наприклад, опікуюся будинками, які розташовані в мікрорайоні «Корабел» («Острів») і там у цьому опалювальному сезоні опалення відсутнє, яке б нам мало подавати комунальне підприємство «Теплоенерго». Тому мені й моїм мешканцям, які зараз проживають у Херсоні, їх там небагато лишилося, але їм зараз дуже важко, бо холодно у квартирах», – зауважив Тоцький.
За його словами, херсонців рятує відносно не холодна зима, а також теплі ковдри, обігрівачі від волонтерів, влади та міжнародних організацій.
Втім, якщо тепло подається до будинків, ця послуга має бути сплачена, каже голова ОСББ.
Дуже багато людей виїхало, десь близько 70-80% – за межами Херсону
«Я розумію, що зараз важко сплачувати тим людям, які були вимушені виїхати з Херсону. Дуже багато людей виїхало, десь близько 70-80% – за межами Херсону. І їм зараз дуже важко платити за комунальні послуги в тому місті українському, де вони зараз вимушено, тимчасово, перебувають, а також мають сплачувати послуги в Херсоні», – наголосив Тоцький.
Він вважає, що всім херсонцям та іншим переселенцям, які були змушені виїхати зі своїх міст, потрібно збільшити розмір допомоги, щоб людям її вистачало принаймні на оплату комунальних послуг. Скасувати їх, переважно, неможливо, зазначив голова ОСББ.
«Не можна якусь окрему квартиру відокремити від загальнобудинкових мереж. Якщо будинок отримує тепло або ще якісь ресурси, то за них необхідно сплачувати. Я знаю, що люди, які виїхали, могли повідомляти в організації, які надають комунальні послуги, інформацію про те, що тимчасово не проживають у своїй оселі. Тоді ця організація могла якось призупиняти нарахування сплати за не отримані по факту послуги. Є така можливість, але не всі мешканці про неї знають», – сказав він.
Тоцький також зауважив, що у випадку повної відсутності теплопостачання у будинках їхній стан поступово починає погіршуватися.
Заберуть житло за борги?
Депутат Запорізької обласної ради з Мелітополя Павло Тімофєєв розповів, що окупантам вдалося взяти під контроль житлово-комунальну сферу на захопленій частині регіону.
На початку, перед так званим референдумом, мешканцям обіцяли пільгові, низькі тарифи
«Зараз надається повний спектр комунальних послуг. Є певні проблеми. На початку, перед так званим референдумом, мешканцям обіцяли пільгові, низькі тарифи. Настільки пільгові й настільки низькі, що в порівнянні з українськими, то перевага була на боці окупантів. І цей пільговий тариф діяв до 1 січня. З 1 січня тарифи на ЖКП значно збільшилися», – стверджує він.
«Наприклад, в Мелітополі тимчасово окупованому тариф на обслуговування та отримання будинку, якщо раніше коштував 6 дерев’яних рублів, то зараз, якщо це багатоповерхівка з ліфтом, то коштує до 12, тобто перевищення у два рази. Якщо ми кажемо про електроенергію, то вона зараз коштує на поточний час на окупованій території значно більше, ніж коштує для населення на підконтрольній владі України території», – додав Тімофєєв.
Українці, які мають нерухомість в окупації, побоюються, що російські сили почнуть застосовувати штрафи за несплату комунальних послуг і відберуть майно, каже депутат.
«Зараз ця проблема хвилює тих людей, які виїхали на підконтрольні владі України території. Вони залишили свої домівки й зараз дуже бояться, що якщо буде якась заборгованість і буде по їхніх (окупантів – ред.) звітах рахуватися, щоб не було жодних проблем, щоб не прийшли якісь комісії й не приймали ці незаконні рішення щодо конфіскації майна», – пояснив депутат.
«Йде подвійне нарахування»
Проблемою для жителів окупованих територій також є те, що за комунальні послуги вони мають сплачувати українським компаніям, але водночас їм приходять платіжки й від організацій, створених окупантами, розповідає Тімофєєв.
Окупанти створили своє фейкове підприємство з постачання електроенергії та роздають свої квитанції
«Це насправді дуже чутливе питання, яке хвилює і тих українців, які виїхали, і тих, хто вимушений лишитися в окупації. Чому це проблема? Тому що фактично йде подвійне нарахування за ЖКП», – зазначив депутат.
«Я наведу приклад, окупанти створили своє фейкове підприємство з постачання електроенергії та роздають свої квитанції по тарифу вищому, ніж українська енергетика передає електрику. І Запоріжжяобленерго, наприклад, у вигляді Запоріжжяелектропостачання вимушене також розсилати квитанції за ті ж самі кіловати, по тих самих особових рахунках. Виходить людина отримує дві квитанції за одну й ту ж послугу від різних постачальників і не розуміє, що робити», – наголошує Тімофєєв.
Депутат нагадав, що держава продовжує надавати субсидії певним категоріям споживачів комунальних послуг.
«Є певні переваги в тому, що Україна і далі виконує свої зобов’язання щодо сплати субсидій. Тому у мешканців, в яких невеликий рівень доходу, мають можливість подати заяву через додаток «Дія», через електронний кабінет Пенсійного фонду на виплату субсидій. Ці гроші будуть надходити на картки українських банків, після деокупації ця проблема залишиться і буде врегульована законодавством», – сказав він.
Зокрема Тімофєєв висловив сподівання, що питання списання заборгованості комунальним службам за період окупації буде врегульовано законопроєктом, який зараз зареєстровано у Верховній Раді.
Маріуполь: «Заплати за те, чого немає»
У Маріуполі окупанти почали роздавати місцевим жителям перші платіжки за комунальні послуги, повідомляє маріупольське видання 0629. Журналісти пишуть, що ще на початку січня «російські окупаційні сили заявляли, що не планують поки що збирати з маріупольців плату за комунальні послуги, а ось зараз почали розносити платіжки за газ».
Поки що незрозуміло, як і за який період вносити показання лічильників і що робити тим, у кого лічильників не залишилось, але тариф вже відомий – 2 російські рублі 52 копійки за 1 кубометр газу, повідомляє видання.
Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що майже всі комунікації у місті зруйновані.
Маріуполь фактично було знеструмлено від електропостачання, водопостачання, газопостачання і, відповідно, не було навіть тепла в домівках, і ситуація з цим не змінилася
«Росіяни знищили практично усі комунікації в місті, це сталося ще наприкінці лютого–початку березня 2022 року. Тобто це було цілеспрямовано для того, щоб місто було в хаосі, фактично було знеструмлено від електропостачання, водопостачання, газопостачання і, відповідно, не було навіть тепла в домівках і ситуація з цим не змінилася. Тобто профільне підприємство «Маріупольтепломережа» взагалі з березня не могло вже виконувати свої функції з урахуванням того, що все було просто зруйновано, усі комунікації потрощені окупантами», – каже Забавін.
Депутат нагадав, що в Маріуполі зруйнована більшість будинків.
«Наскільки мені відомо, окупанти побудували мінікотельні, які дають змогу постачати в деякі будинки тепло, і вони такими заходами обмежились. Тобто вони не створили нічого глобального в плані того, щоб забезпечити теплом все, що залишилось у місті, а роблять це вибірково», – додав він.
Постійно відключають світло, мережі не витримують, вже було багато пожеж
За даними Забавіна, окупанти готують населення до сплати за комунальні послуги, хоча самі визнають їхню низьку якість: «В багатьох будинках немає тиску і вода підіймається лише до 2-3-го поверхів. Така сама ситуація з електропостачанням. Хоча там постійно відключають світло, мережі не витримують, вже було багато пожеж. Вони навіть самі визнавали цю проблему».
«Люди думають про їжу»
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначив, що загалом в Україні через війну велика кількість громадян не в змозі сплачувати за комунальні послуги.
«В Україні щонайменше 14 млн біженців та переселенців, офіційно зруйновано 5 млн робочих місць, ми розуміємо, що українцям вкрай складно сплачувати повноцінно за ЖКП», – зауважив він.
Люди більше думають про безпеку. В них немає грошей, вони думають, де їжу знайти
«По-друге, пройшло розшарування по регіонах платежів за ЖКП. Прифронтові регіони, там платіжна дисципліна вкрай складна, й ми розуміємо чому. Тому що в цій ситуації люди більше думають про безпеку. В них немає грошей, вони думають, де їжу знайти й точно не думають про комунальні платежі», – додав Попенко.
Несплата за комунальні послуги призводить до збитків комунальних господарств і обмеження надання їхніх послуг, каже експерт.
«Найпростіший приклад – це вивезення твердих побутових відходів. Коли зросла вартість паливно-мастильних матеріалів у двічі, то і вивезення твердих побутових відходів зменшилася рівно вдвічі. Якщо раніше вони вивозили тричі на тиждень, то зараз 1-2 рази на тиждень. Це прямий вплив незростання комунальних тарифів на можливості сплачувати», – пояснив Попенко.
«Така сама складна ситуація, наприклад, з водоканалами. Там у них є свої проблеми. Це і зростання вартості електроенергій, і неплатежі, і збитковість роботи, неможливість проведення капітальних ремонтів. У цій ситуації фінансування водоканалів на себе беруть органи місцевого самоврядування, вони також шукають можливості, як і де зекономити. І так на кожному кроці. Це має стосунок і до керуючих компаній, які обслуговують багатоквартирні будинки, коли двірник прибирає не кожен день, а прибирає, наприклад, через день», – каже він.
Зросли тарифи на вивезення твердих побутових відходів у деяких містах у зв’язку з величезним зростанням – на 100% паливно-мастильних матеріалів
Попенко нагадав, що за останній рік вартість комунальних послуг в Україні майже не змінилася, оскільки діє мораторій під час масштабної війни на підвищення тарифів.
«За цей рік зросла тільки в деяких невеликих водоканалах вартість їхніх послуг по Україні, вони були ухвалені рішенням органів місцевого самоврядування. Також зросли тарифи на вивезення твердих побутових відходів у деяких містах у зв’язку з величезним зростанням – на 100% паливно-мастильних матеріалів. Всі інші тарифи залишилися на довоєнному рівні», – запевнив він.
Експерт радить споживачам не накопичувати борги за комунальні послуги й сплачувати рахунки хоча б частково.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 7 199 випадків загибелі і 11 756 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 12 лютого 2023-го.
