Президент України Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській конференції з безпеки в суботу, 14 лютого, і окреслив позицію Києва щодо подальших переговорів про мир, підкресливши роль західних партнерів у підтримці України.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
«Війна сама володіє часом, і вона використовує цей час проти людей. Я дякую кожному американському серцю, без вас, американців, європейців втриматися нам було б дуже важко», – наголосив Зеленський.
Позиція щодо мирного врегулювання
Зеленський звернув увагу на те, що президент США Дональд Трамп прагне якнайшвидшого укладення масштабної мирної угоди, однак для України ключовим є поетапний підхід. Київ наполягає, що першочерговими мають бути гарантії безпеки та інші визначальні умови, які створять підґрунтя для стійкого припинення вогню та подальшого врегулювання.
За словами президента, підхід досягнення угоди « великими пакетами » може виглядати привабливо з огляду на швидкий результат, але не відповідає інтересам України, яка потребує чіткого порядку реалізації домовленостей і впевненості в їх виконанні.
Він також зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише за наявності тривалого припинення активних бойових дій і гарантій безпеки; за оптимального розвитку подій це могло б статися за умови тимчасового перемир’я на два–три місяці.
Переговори, обміни та міжнародний контекст
Зеленський прибув до Мюнхена з українською делегацією і в планах глави держави були зустрічі з американськими сенаторами, зокрема з Марко Рубіо, а також із президентом Азербайджану та іншими міжнародними партнерами для обговорення подальших кроків щодо безпеки й дипломатичних ініціатив.
Щорічний Мюнхенський звіт з безпеки попереджає про ризик переосмислення війни як предмета «переговорів між впливовими лідерами», де територія, гарантії безпеки та ресурси можуть стати предметом торгу, а мир — перетворитися на «мир переможця». У звіті окреслено побоювання, що такі угоди замінять правові та інституційні механізми врегулювання.
Раніше, 23–24 січня та 4–5 лютого, у Абу-Дабі (ОАЕ) проходили переговори між Україною та росією за посередництва США; значного прориву досягнуто не було. Натомість 5 лютого делегації погодилися на обмін військовополоненими — перший подібний обмін за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф охарактеризував дискусії 4–5 лютого як конструктивні й спрямовані на створення умов для міцного миру, зокрема в частині обговорення механізмів припинення вогню. Сенатор Марко Рубіо після переговорів 4 лютого заявив, що список відкритих питань між сторонами скоротився, хоча залишаються «найскладніші» теми; раніше, 28 січня, він підкреслював, що територіальне питання досі невирішене.