Корупційний скандал, пов’язаний з «Енергоатомом», викликав значний резонанс у Європі. Німецький канцлер Фрідріх Мерц зателефонував президенту України Володимиру Зеленському для обговорення ситуації. Угорський премʼєр Віктор Орбан заявив про «воєнну мафію» в Україні, а єврокомісарка, відповідальна за приєднання України до ЄС, поділилася «змішаними відчуттями».
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Радіо Свобода зібрало реакції західних політиків та експертів, аналізуючи, як корупційний скандал може вплинути на європейське майбутнє України.
Занепокоєння найбільшого донора
Першим, хто прокоментував корупційний скандал на міжнародній арені, став міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який 12 листопада взяв участь у засіданні «Групи семи» у Канаді.
«Ми дали зрозуміти колезі Сибізі, і він нас також запевнив, що потрібна рішуча боротьба з корупцією в Україні, щоб підтримка Заходу залишалася переконливою», – зазначив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль після зустрічі.
Ми дали зрозуміти колезі Сибізі, і він нас також запевнив, що потрібна рішуча боротьба з корупцією в Україні
Німеччина є найбільшим донором для України серед європейських країн. Наступного року Берлін планує виділити Києву на 3 мільярди євро більше, ніж цьогоріч, що збільшить річний внесок до 11,5 мільярдів євро, повідомив німецький міністр фінансів Ларс Клінґбайль.
У Берліні ситуацію детально обговорювали на різних рівнях, зокрема, речник німецького уряду Штефан Корнеліус підкреслив, що «енергетична інфраструктура є галуззю, яка отримує значну підтримку з боку Німеччини».
«Ці повідомлення про корупційні звинувачення нас непокоять. Добре, що український уряд пообіцяв повну прозорість у цій справі», – підкреслив Корнеліус.
Прес-секретар Міністерства економіки Німеччини Бенедикт Шенек пояснив, що Німеччина співпрацює насамперед з «Укренерго», а не «Енергоатомом».
«Це слід чітко відокремлювати від нинішніх звинувачень в Україні, які стосуються окремих осіб і атомної енергетики», – зазначив Шенек.
13 листопада, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц знову зателефонував українському президенту. Розслідування корупції в енергетичній сфері стало основною причиною цього дзвінка.
Президент України пообіцяв «повну прозорість, довгострокову підтримку незалежних антикорупційних органів і подальші швидкі заходи для відновлення довіри українського народу, європейських партнерів і міжнародних донорів».
Вплив корупційного скандалу на євроінтеграцію
Оприлюднення корупційного розслідування в Україні збіглося з активним обговоренням «репараційної позики» для України. Одним із варіантів її фінансування розглядаються заморожені в Європі активи росії.
Європейські міністри фінансів зібралися в Брюсселі 12-13 листопада, де журналісти запитували, чи вплине корупційний скандал на репараційну позику. Заступник міністра фінансів Литви Кріступас Вайтекунас відповів: «Можливо, але які в нас є інші варіанти?»
Міністерка фінансів Фінляндії Рійкка Пурра також не вважає, що цей випадок стане перешкодою для просування закону про репарації.
Голова Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Ян Лессер зазначив, що скандал навряд чи вплине на фінансову допомогу для України, але може негативно вплинути на євроінтеграційний процес.
«Коли йдеться про короткострокову фінансову підтримку, стратегічний інтерес Європи настільки високий, що звинувачення в корупції не створюють сприятливої атмосфери, але стратегічний інтерес переважить занепокоєння», – підкреслив Лессер.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс натякнув, що фінансова підтримка України пов’язана з умовами щодо боротьби з корупцією.
«Фінансова підтримка, яку ми надаємо Україні, завжди пов’язана з умовами щодо боротьби з корупцією», – підкреслив він.
Вся антикорупційна інституційна система в Україні була розроблена у зв’язку з цією фінансовою підтримкою з боку ЄС
Політичні аналітики зазначають, що після цього скандалу увага Заходу до антикорупційних органів в Україні стане ще пильнішою. «Складається враження, що щоразу, коли хтось у Києві намагається згорнути роботу антикорупційних органів, спалахує новий скандал», – резюмував аналітик Роланд Фроденштайн.