Перший шоурум релокованих бізнесів відкрили у Дніпрі. У приміщенні на центральному проспекті відтепер можна ознайомитися й придбати продукцію семи підприємств, які переїхали з Донецької та Луганської областей, а також Харкова. Організатори сподіваються, що в шоурумі підприємці, які втратили своє виробництво вдома, знайдуть собі нових клієнтів, а також налагодять контакти між собою.
Продукцію яких брендів можна побачити на виставці та перед якими викликами постають люди, які перевезли бізнес з «гарячих» точок, – у матеріалі проєкту «Ти як?».
«Будували бізнес – для себе, для своїх фахівців»
Фабрика Danshoes – це виробник взуття зі Слов’янська. У бізнесі, розповідає власниця релокованого підприємства Маріанна Даниленко, вони з чоловіком – понад півтора десятиліття. У рідному місті до великої війни мали справді велику триповерхову фабрику, де працювало кілька десятків працівників. Починали з чоловічого класичного взуття, далі почали виготовляти жіноче, дитяче й підліткове.
У перші дні повномасштабного вторгнення Маріанна поїхала за кордон, а її чоловік лишився в місті. Улітку 2022 року, коли окупанти стояли вже за 20-30 кілометрів від Слов’янська й місто перебувало під обстрілами, він зумів перевезти бізнес до Дніпра.
Обережно, майже вручну, заносили обладнання. А коли чоловік уже під обстрілами евакуйовував, то закидали його в машини абияк
«У нас було дуже багато обладнання, своя будівля, ми, як кажуть, будували бізнес – для себе, для своїх фахівців. Все було облаштовано для людей: альтанки з зоною відпочинку, душові, їдальня, ліфти, склади сировини, готової продукції. Ми модернізували бізнес, і буквально за рік до вторгнення закупили професійні машини. Нам їх налаштовували фахівці з Туреччини. Під ці машини збудували спеціально поверх. Обережно, майже вручну, заносили обладнання. А коли чоловік уже під обстрілами евакуйовував, то закидали його в машини абияк, щоб лиш встигнути. П’ятьма фурами вивозили. Остання машина їхала під обстрілами, поряд лягали касетні снаряди. І те, що мій чоловік тоді пережив, – він ніколи про це не розповідає», – каже жінка.
Зараз у підприємців у Дніпрі працює близько десятка співробітників. В однієї з типографій вони орендують менше приміщення – 400 квадратних метрів. Обсяги виробництва суттєво впали, не приховує власниця, зокрема – через припинення співпраці з Росією. Зараз реалізовують продукцію лише оптовим покупцям, за попереднім замовленням – в Україні, а також поштучно – за кордон, давнім клієнтам, які перебувають в евакуації.
Найскладніше зараз у їхньому бізнесі – брак оборотних коштів, говорить Маріанна. Левова частка з них пішла на релокацію, а також волонтерство. У перші місяці повномасштабної війни подружжя безплатно роздавало готове чоловіче взуття, яке могло підійти для бійців тероборони. Зараз вже вийшли на певний прибуток, говорить вона.
«Життя змінилося суттєво. Раніше у нас було все своє, а зараз у нас все – оренда. Але ми змогли підтягнути своїх фахівців: хто не виїхав за кордон, ми запропонували їм працювати з нами, в Дніпрі. У типографії ми облаштували для них кімнати, де можна жити. Дехто винаймає житло», – розповідає переселенка.
Підприємиця зазначає: зараз розробляють нові види продукції й оптимістично налаштовані на новий весняно-літній сезон.
«У Києві буде спеціалізована виставка, яка відбувається чотири рази на сезон. Готуємо нову колекцію, весна-літо – 2024. Туди з’їжджаються партнери з усієї країни й роблять нам замовлення – обирають моделі, розміри. Наші розробки – згідно з трендами сезону: наприклад, чоловічі кросівки «міський комфорт», замша, три види шкіри. Зараз все спрямовано на полегшення, на комфорт. У нас є модельєр, технолог, а ідеї всі мої», – каже Маріанна.
Свічки як мистецтво й бізнес
Виробники декоративних свічок Анастасія та Костянтин Свиридюки – переселенці з Харкова. Хлопець і дівчина жили у сумнозвісному районі Північна Салтівка, що з перших днів повномасштабної війни – під масованими обстрілами армії РФ. Ще там, удома, коли не було світла, пара виготовила свою першу свічку. Вони зібрали усі парафінові свічки в квартирі й сплавили в одну.
Виготовлення свічок виявилось захопливим і, переїхавши на Дніпропетровщину, подружжя не полишило свого хобі, а вирішило перетворити його на справу. Ставку зробили екологічно чисті ароматизовані свічки із соєвого воску. Бізнес пішов. Назва бренду – РS. А втім, зізнається Костянтин, приблизно через пів року роботи сталося «вигорання». Улітку 2023-го попит на продукцію впав, і вони з дружиною вже думали згортати підприємство. І все ж змогли продовжити.
Ми позакривали наші минулі колекції, розпродали частину сировини, аби вивільнити кошти. І почали робити нове
Зараз в Анастасії та Костянтина з’явилося кілька нових продуктів, зокрема набори зі свічок з «квітучим папером», ароматичні саше, а також цікавинки для любителів папужок.
«Восени ми долучилися до спільноти релокованих бізнесів, збираємося і онлайн, і офлайн, беремо участь у заходах, де розповідають про ведення бізнесу, проводять консультації, ділимося досвідом. Це нас надихнуло на створення нових колекцій. Ми позакривали наші минулі колекції, розпродали частину сировини, аби вивільнити кошти. І почали робити нове. Перше – це наші наборчики: чотири мінісвічки, до яких ми вкладаємо «квітучий папір». Це папір з насінням, з якого можуть виростати квіти, – петунія, портулак, чорнобривці та мак. Це продукція українського виробника, ми змогли її інтегрувати в нашу. Ще один новий продукт – в колаборації з брендом кормів для папуг – підсвічники у вигляді папужки. Ми розробили самі дизайн, самі їх відливаємо з гіпсу. До такого підсвічника йде свічка без запаху. Це все орієнтовано на любителів папужок, є ціла спільнота таких людей», – каже Костянтин.
Шоурум у Дніпрі, де відтепер представлена їхня продукція, подружжя вважає гарною ідеєю. Потенційні покупці зможуть побачити на власні очі їхні підсвічники та свічки, а також оцінити аромати.
«У порівнянні з минулим роком у нас обсяги продажів збільшилися в кілька разів. Основна причина – ми беремо участь у ярмарках, адже наш продукт – це те, що люди хочуть відчувати фізично, понюхати, потримати в руках, тоді він захоплює. Шоурум – це перша наша «постійна» точка, перший наш вихід в офлайн у вигляді магазину, і це, ми сподіваємося, хороший майданчик для продажів», – говорить він.
Костянтин зізнається: виготовлення свічок не є єдиним джерелом прибутку родини, але все ж дозволяє заробляти певні кошти. Частину свого часу й ресурсів пара витрачає на доброчинність: за весь час подружжя виготовило й передало на фронт понад пів тисячі окопних свічок.
Що ще є в шоурумі та для чого він створений?
У виставковій залі Дніпра загалом представлено сім брендів релокованих бізнесів.
Більшість підприємств тут – з Донеччини й Луганщини, зокрема з Краматорська – promka.ua (базовий одяг на замовлення) та OONA (жіночий одяг), з Покровська – «Забой» (футболки та інший одяг з патріотичними слоганами), з Лисичанська – Be Easy (дитячий одяг). Є також два бренди з Харкова – Lady Winter (верхній одяг) та вже згаданий P.S. Candles (натуральні свічки).
Шоурум як майданчик, де виробники можуть представити свої продукти
У шоурумі, кажуть організатори, можна не тільки побачити продукцію, але й познайомитись із власниками підприємцями, а бізнесменам встановити професійні зв’язки.
«Шоурум як майданчик, де виробники можуть представити свої продукти, запросити сюди своїх потенційних клієнтів, не на виробництво, а в затишне місце в Дніпрі, де можуть показати, що вони роблять, якої це якості, провести перемовини й таким чином розвивати свій бізнес й інтегруватися в місцеву громаду», – зазначила авторка ідеї створення виставки Олена Кучерук.
Кошти на оренду приміщення та його облаштування надав фонд «Східна Європа». Це – «пілотний» проєкт. Якщо він виявиться ефективним, надалі, каже Олена Кучерук, зможуть відкрити схожі шоуруми в інших містах.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
