Головна Економіка як підприємства в окупації працюють на потреби армії РФ

як підприємства в окупації працюють на потреби армії РФ

by Max

Які підприємства на окупованих територіях Росія використовує для власних військових потреб? Де російська армія проводить ремонтні роботи, а де намагається налагодити виробництво? В якому стані зараз російський військово-промисловий комплекс і чи потрібні йому заводи на окупованих територіях? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • На початку року стало відомо, що окупаційна влада створила оператора з управління захопленими підприємствами у Запорізькій області під назвою «Корпорація розвитку». До нього на той час увійшли два бердянські заводи – «Бердянські жниварки», що займаються виготовленням сільськогосподарських машин, та підприємство «Азовські мастила та оливи» (оба підприємства повʼязують з народним депутатом від ОПЗЖ Олександром Пономарьовим, якого підозрюють у держзраді). У Центрі національного спротиву зазначили, що окупанти збиралися продавати продукцію цих заводів за зниженими цінами до Росії.
  • Про передачу цих підприємств до так званої «Корпорації розвитку» повідомляв і призначений Росією керувати захопленою частиною Запорізької області Євген Балицький. За його словами, до заводів начебто мали залучити великих інвесторів.
  • Директор так званої «Корпорації розвитку» Герман Пришвін місцевим ЗМІ розповідав, що продукція, яку виробляють на цих заводах, призначена начебто лише для сільського господарства.
  • Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров у березні цього року повідомив, що загалом окупаційна влада привласнила майже 500 підприємств і передала їх в управління призначеного керівництва. Посадовець назвав таку практику «економічним терором». Також він повідомляв, що такі заводи у Мелітополі, як «Рефма» та «Агат», а також Моторний завод Росія перетворила на військові бази.

«Зуби дракона» від заводів Бердянська

Кореспондент Центру журналістських розслідувань Сергій Старушко розповів «Новинам Приазов’я», що деякі заводи на окупованій частині Запорізької області працюють на потреби російської армії ще з 2022 року.

Бердянськ знаходиться в російській окупації з 2022 року

«Не знаю, чи вони оформлювали це якось документально та офіційно, цю передачу підприємств, але відомо достеменно про те, що, наприклад, завод залізобетонних конструкцій у Бердянську виготовляв і виготовляє «зуби дракона» та інші бетонні споруди для російських фортифікацій. Це відбувається вже з 2022 року. Щойно вони почали будувати свої системи захисту, то одразу заводи запрацювали в цьому напрямку. Також відомо про те, що на потужностях колишнього заводу «Дормаш» в них обладнана ремонтна база. Там люди постійно повідомляють про те, що завозять туди бронетехніку, підбиту на Запорізькому фронті. Цей процес там постійно відбувається. До таких підприємств, я думаю, можна віднести і Бердянський порт, через який йде постачання зброї та боєприпасів. Можливо, це відбувається в них не постійно, але якась регулярність є, це 100%», – впевнений журналіст.

За його словами, низка підприємств у регіоні, які були пов’язані з сільськогосподарським обладнанням, вже налаштовані на ремонт російської військової техніки. Керують відібраними заводами переважно місцеві жителі, які пішли на співпрацю з окупаційною владою.

Підприємства, які спеціалізувалися на сільгосптехніці, переобладнані під ремонт пошкодженої техніки

«Ще була інформація про те, що на потужностях заводу «Бердянські жниварки» також ремонтується техніка, бо для цього є все необхідне і дуже зручно це робити саме на таких підприємствах. Є приватне сільськогосподарське підприємство, яке також займалося виробництвом жниварок, і там також є ремонтна база. Такі ж підприємства є у Токмаку та Мелітополі. Вони переобладнані якраз під ремонт пошкодженої техніки. Бо її багато надходить», – повідомив журналіст.

  • Про те, що Росія використовує промислову базу захоплених підприємств для власних військових потреб, повідомляли і у Центрі національного спротиву. Зазначено, що окупанти передають цехи захоплених заводів російським підприємствам військово-промислового комплексу. На низці об’єктів зафіксували роботу ремонтних баз російської техніки з залученням робітників, які приїжджають з Росії на окуповані території. Також є випадки виробництва другорядних та низькотехнологічних комплектуючих. При цьому робота відбувається з залученням місцевих жителів, стверджують у Центрі нацспротиву.

Виробництво БПЛА в Мелітополі

У Мелітополі окупанти налагоджують виробництво дронів, каже Старушко. Там же обладнують школи для навчання пілотів БПЛА. Втім, є й такі заводи, з яких вивезли профільне обладнання і переналаштували на інше виробництво, додав журналіст.

Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області

Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області

«Була інформація про те, що вивозили обладнання заводу «Азмол», який також виробляв мастила, під приводом завозу нового обладнання та відновлення виробництва, але до сьогодні ніхто цього не зробив. Потім була інформація про те, що там почали газовану воду випускати. Але саме обладнання для прямого виробництва нафтопродуктів вони вивезли», – зауважив він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Директор Агентства розвитку Приазов’я, політолог Костянтин Батозський розповів, що російські військові можуть використовувати індустріальний потенціал Мелітополя не лише для ремонту різноманітної техніки, а й для виробництва.

Костянтин Батозський

Костянтин Батозський

«Там був завод з виготовлення двигунів, який теж, звісно, окупантами буде використаний під ремонтну базу, а з часом там може поновитися якесь виробництво. І величезний, звісно, Мелітопольський авіаційний кластер, який може використовуватися для ремонту, наприклад, гелікоптерів. Це все можливо. І в Мелітополі насправді росіяни можуть перейти до відновлення ремонтних індустрій», – зауважив він.

«Ремонтні майстерні» в Маріуполі

У Маріуполі окупанти майже повністю знищили всі виробничі потужності, каже Батозський. Залишки промислового потенціалу окупанти переважно розпилюють на металобрухт, вивозять і у такий спосіб заробляють, каже він.

ММК ім. Ілліча в Маріуполі, архівне фото

ММК ім. Ілліча в Маріуполі, архівне фото

Їм треба ремонтувати техніку, відновлювати її, і це треба робити десь близько до фронту

«Нещодавно передача в Маріуполі того, що залишилося від МКК ім. Ілліча, в управління якимось родичам Кадирова (Рамзана Кадирова – голови Чеченської Республіки), закінчилося тим, що ці чеченські бізнесмени почали просто знищувати завод, вивозити його обладнання. З іншого боку, потреби армії РФ полягають в тому, щоб були створені якомога більше ремонтних баз. Бо їм треба ремонтувати техніку, відновлювати її, і це треба робити десь близько до фронту, тому що економічно недоречно тягати підбиті танки та інші броньовані машини, на ремонт кудись до Росії. Тому вони намагаються створити такі ремонтні майстерні», – зазначив Батозський.

За його словами, для ремонту техніки російські військові використовують майданчики у Маріуполі, де є відповідне обладнання – насамперед крани, базові станки з металообробки, які були на «Азовмаші», на судноремонтному заводі, розташованому біля порту. Також у Маріуполі окупанти можуть налагодити виробництво протитанкових загороджень, додав експерт.

«Це можливо, тому що це вкрай просте виробництво, це виріб, який виробляється на бетонному заводі – в Маріуполі їх було декілька. Бетонний завод можна збудувати, це дуже-дуже проста історія. Звісно, вони теж намагатимуться перенести це виробництво ближче до лінії фронту. Але найбільша потреба у них, на мою думку, в ремонті техніки. Коли наша армія піде в наступ, звісно, армія РФ буде намагатися будувати укріплення, а для цього будуть потрібні виробництва, які розташовані найближче до лінії фронту. Але поки я не бачу такої динаміки», – зазначив Батозський.

Херсонщина: «окупанти маскуються»

Організувати роботу ремонтних потужностей окупанти також намагалися і на лівобережній Херсонщині, розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який моніторить ситуацію на окупованій частині півдня.

Лівобережна Херсонщина знаходиться під вогневим контролем ЗСУ. На фото в’їзд до міста Нової Каховки на Херсонщині, 7 вересня 2022 року

Лівобережна Херсонщина знаходиться під вогневим контролем ЗСУ. На фото в’їзд до міста Нової Каховки на Херсонщині, 7 вересня 2022 року

Російські військові якось себе маскують і не наважуються організувати там якесь виробництво

«В першу чергу, вони розраховували на промисловий вузол, сформований навколо Нової Каховки, де були підприємства машинобудівного комплексу. Але після звільнення правого берега, Нова Каховка знаходиться під щільним контролем з повітря Сил оборони України. В самому місті російські військові якось себе маскують і не наважуються організувати там якесь виробництво. Щось можливо є в Генічеську і в Скадовську, але інформація звідти про ймовірність організації виробництва чи ремонту військової техніки доволі епізодична, тому такої інформації ні підтвердити, ні спростувати я не можу», – сказав він.

«ВПК Росії зараз у найкращому стані»

Російський економічний оглядач Максим Блант розповів, що Росія буде намагатися використовувати промислові потужності на окупованих територіях у військових цілях, поки триває війна.

Максим Блант

Максим Блант

«Ну, давайте, почнемо з того, що танки лагодити простіше там, де вони ламаються і знову використовуватимуться, ніж гнати на «Уралвагонзавод», де вони виробляються і лагодити там. Відповідно, доки йде війна, ці підприємства намагатимуться використовувати для того, щоб щось виробляти, щось лагодити. Фактично єдиним таким острівцем соціалістичного народного господарства (в РФ) залишається військово-промисловий комплекс. Відповідно йому і передаються ці підприємства (в окупації)», – каже оглядач.

На його думку, передавати підприємства на окупованих територіях приватним інвесторам навряд чи будуть поки йдуть бойові дії. Пояснюється це тим, що вони не заплатять нормальних грошей за завод, що перебуває на ризикованій території. Крім того, приватники постійно вимагатимуть додаткових пільг та грошей через наслідки війни, зауважив Блант.

Росія. Свердловська область. Цехи корпорації «Уралвагонзавод»

Росія. Свердловська область. Цехи корпорації «Уралвагонзавод»

«Із військовими набагато простіше. Самі зруйнували, самі відновили. Самі зламали, самі й лагодитимуть. Ну, а на які гроші (ремонтуватимуть), то, ясна річ, що на гроші платників податків», – зазначив він.

Що стосується російського військово-промислового комплексу, то зараз він перебуває у найкращому стані за останні кілька десятиліть, вважає оглядач.

Все зростання російської економіки забезпечене здебільшого ВПК, який є локомотивом високих статистичних показників

«ВПК Росії зараз у найкращому стані, починаючи з війни в Афганістані, тобто за останні 40 років приблизно. Грошей на нього уряд не шкодує, кадри отримує ВПК будь-які, які захоче. Тому зараз все зростання російської економіки забезпечене здебільшого ВПК, який є локомотивом високих статистичних показників. Щодо того, наскільки довго це триватиме, гадати складно. Бо працює на повну потужність, завантажені всі потужності. На деяких підприємствах у три-чотири зміни працюють, і випускають те, що можуть випускати», – додав Блант.

  • Всього Росія відібрала в України щонайменше 1150 компаній на окупованих територіях. Такі дані у березні цього року оприлюднило видання «Нова газета Європа». Ідеться про підприємства Мелітополя, Бердянська, Маріуполя, Лисичанська і Сєвєродонецька. За даними журналістів, російські окупаційні сили влаштували «розподіл» підприємств і або переорієнтовують їх на російський ринок, або використовують в інтересах російської армії.

Читати ще

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини