Головна Політика як Росія позбавила окупований Донбас води

як Росія позбавила окупований Донбас води

by Max
як Росія позбавила окупований Донбас води

Довгою вервечкою тягнеться черга вулицями окупованого Маріуполя – люди з баклажками стоять за питною водою. Так було влітку, під палючим сонцем, так є зараз – вже холодним осіннім вітром. Сезони змінюються, проблема лишається. В захоплених Росією містах поменше вистояти чергу за водою люди були б навіть раді, але не скрізь її підвозять.

Проблеми з водою є всі роки окупації, хоча різні і різного масштабу. Проте з 2022 року вони значно погіршились, а на захоплених після початку повномасштабного вторгнення територіях – води фактично немає. Хоча саме після 24 лютого окупаційна влада почала обіцяти: скоро питна вода рине по трубах Донбасу. Але поки черги з баклажками не меншають. Як Росія позбавила жителів окупованого Донбасу води і чи здатна нею забезпечити – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Річка Сіверський Донець – найбільше джерело прісної води для Донецької і Луганської областей: аби забезпечити населення питною водою у всьому регіоні, ще в радянські часи там побудували канал-трубопровід Сіверський Донець–Донбас завдовжки понад 130 км. Окрім того, на притоці Сіверського Дінця – річці Оскіл – створили резервне водосховище.

Попри маловодність регіону, за довоєнних часів (до 2014 року) прісної води вистачало і для потреб населення, і для промислових гігантів. Після початку бойових дій, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення і пошкодження обстрілами трубопроводів, населення на окупованих територіях отримує водопостачання дозовано і не скрізь.

«Хто вср***вся – невістка»

Місцеві пабліки й телеграм-канали майорять розпачливими повідомленнями про відсутність централізованого водопостачання. Одні звинувачують у цьому керівників найнижчого рівня: «У нас в.о начальника ЖЕКа – казкова жінка, що сидить спідницю на своїй попі протирає, нічого не хоче робити, ніяк не реагує. Може, їй це вигідно? Перше питання при зверненні: а у вас боргів у квартирі немає? Коротше, сволота. Хоча б підвезення води організували для мешканців безкоштовно. Слів немає… невже немає нормальних кадрів на посаду?», – пишуть з окупованої Донеччини.

Інші – пишуть про нібито диверсію України – щоправда, подібних коментарів небагато.

«Ну ось, хто вср***вся – невістка. А яким чином у відсутності води у кранах винна Україна? І тим більше у невивезенні сміття та розведенні щурів? Треба перевірити: мені здається, що у ЖЕКах, тепломережах та водоканалах сидять українські диверсанти. А Кирило Буданов (очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони – ред.) щурів до нас засилає!», – іронізують в окупації.

Люди в окупації обговорюють проблеми водопостачання й шукають винних у цьому

На захоплених територіях Донеччини та Луганщини ніде не дають воду цілодобово – лише за графіком. Від міста до міста ситуація з водою різна: найкраща, як зазначають місцеві, у Донецьку: там вода хоч і за графіком, але є щодня. Щоправда, у районах ближче до лінії фронту графіку не дотримуються.

«У центрі завжди є вода, а на Петрівці лише обіцянки. Звичайно, вся «влада» у Калінінському та Ворошиловському живе, і завжди з водою», – пишуть місцеві тг-канали.

Джерело Донбас Реалії у Донецьку розповіло про ситуацію з водою в місті цієї осені.

Було таке, що знімали компаніями сауну, щоби просто нормально помитися

«Воду зараз дають за графіком. Іноді кожен день, іноді пару разів на тиждень, все залежить від того, чи ремонтують водовід. Потрібно постійно мати запаси води. Про гарячу ми тут навіть не згадуємо. У кого є можливість – ставлять бойлери, у кого немає – по-старому: каструля, ковшик. Було таке, що знімали компаніями сауну, щоби просто нормально помитися. Питну воду потрібно купувати окремо. Та, що в крані, не годиться ні в чай, ні в суп. Постійно доводиться тягати баклажки з чистою водою. А ще буває, що половина дня витрачається на те, щоби зробити запаси. Спочатку йдете набирати технічну. Десь не вистачило, десь черги, десь дають лише по 10 літрів. Півдня й минуло. А потім за питною», – розповідає житель.

Загалом на окупованій частині Донеччини дізнатися графік можна хіба з оголошень в місцевих пабліках. Проте далеко не всюди його дотримуються. У Сніжному, приміром, воду мають давати з 19 до 23 години, але жителі міста нарікають, що в деяких районах вона з’являється лише на годину, а в селищах навколо Сніжного – її взагалі не бачать.

Заявлені графіки води в деяких містах Донеччини і Луганщини - не відповідають дійсності

Заявлені графіки води в деяких містах Донеччини і Луганщини – не відповідають дійсності

В Луганській області є затверджені графіки, переглянути їх можна на сайті Лугансквода по кожному населеному пункту. Наприклад:

  • Алчевськ: вода подається через день: в деяких районах – з 4 ранку до 13 години дня, в інших – з 13 до 22.
  • Красний Луч: по парних числах з 16 до 20 години.
  • Луганськ: вода є щоденно, здебільшого з 5 ранку до 23 вечора, а в деяких кварталах навіть цілодобово.

Через хаотичну подачу води й відсутність її по кілька днів відкриття у місті лазні стає значущою подією, бо митися ж десь треба – так нещодавно було в Іловайську. Городяни навперейми обговорювали в соцмережах подробиці: дату, ціни і наявність там води.

Проте навіть щодо наявної води є важливе «але». Через пошкодження фільтрувальних станцій російська окупаційна влада людей постійно попереджає: вода в кранах – сумнівної якості, радять кип’ятити довше.

Як зникла вода

Насправді, канал Сіверський Донець-Донбас – головна водна артерія регіону – більше не може діяти саме через повномасштабну агресію Росії. Трубопровід іде через місцевість, де відбулися запеклі бої. Зокрема, в Харківській області, де армія РФ почала свій наступ у лютому 2022-го – частина водної магістралі зруйнована.

У 2022-му окупаційна адміністрація Росії на Донбасі ще заявляла, що ось-ось російські війська досягнуть водозабору під Слов’янськом і «завоюють» воду. Проте цього не сталося: агресора відтіснили. Однією з цілей, чому противних хоче захопити Бахмут – експерти теж називають доступ до води.

Однією з цілей захоплення Бахмута був вихід на Часів Яр, де розташовані об’єкти каналу Сіверський Донець–Донбас

«Однією з цілей захоплення Бахмута був вихід на Часів Яр, де розташовані об’єкти каналу Сіверський Донець–Донбас (звісно, після 24 лютого 2022 року постачання води звідти припинилося)», – зазначає український журналіст та уродженець Донбасу Сергій Гармаш.

Проте проблеми з водою почали раніше, у 2014 році, після початку бойових дій. Тоді на Донеччині виникла ситуація, коли канал Сіверський Донець – Донбас двічі проходив лінію фронту й постачав воду в міста як на підконтрольній, так і непідконтрольній Україні території.

У відсутності водопостачання окупаційна влада звинувачувала Україну, мовляв, там закрутили кран. Але навіть суто технічно такий сценарій був неможливим, оскільки водогін перетинав скупчення окупованих міст (на той час Донецьк, Макіївку та Ясинувату), а далі постачав воду у Волноваху, Покровськ та Маріуполь, тоді ще підконтрольний Україні.

На думку, українського журналіста і політичного оглядача Дениса Казанського, Україна зробила все від себе залежне, аби водопостачання на його рідний Донбас не припинялося.

«Україна зобов’язання щодо водопостачання – виконувала, доки була змога, далі росіяни зруйнували інфраструктуру і внаслідок обстрілів пошкодили труби. Подавати воду просто стало ні по чому. Ми всі бачили, які руїни після себе залишає російська армія. Звинувачувати Україну в начебто спеціальному перекритті води в окупацію – це безглуздо», – наголошує журналіст.

Україна зобов’язання щодо водопостачання – виконувала, доки була змога

До початку воєнних дій питна вода для Донбасу вироблялася на 18 фільтрувальних станціях, серед яких Карлівська, Великоанадольська, Старокримська №1, №2, Донецька, Горлівська, Артемівська, Торецька тощо. Проте, основна причина, чому окуповані території Донбасу залишилися без води – це пошкодження водогонів та знеструмлення фільтрувальних станцій внаслідок бойових дій.

Так Карлівська очисна станція, яка забезпечує водопостачанням дев’ять населених пунктів: Білозерського, Білицького районів, Гірника, Добропілля, Мирнограда, Новогродівки, Покровська, Селидового та Українська зупиняла свою роботу через обстріли російськими військами від початку повномасштабного вторгнення щонайменше 6 разів, причому пропрацювати полагоджена із ризиком для життя станція могла від пари тижнів до кількох годин. Наприклад, наприкінці серпня минулого року станція функціонувала лише 6 годин, а потім її знову знеструмили.

Нерідко час, коли станція не працює, перевищує час її роботи, оскільки через щільність боїв не дозволяє ремонтникам доїхати до місця руйнувань. Під ворожий вогонь потрапляють і самі робітники.

Вода всередині окупованого Донбасу

За словами Сергія Гармаша, за майже 10 років окупації капітально труби на Донбасі не ремонтувалися.

«Зношеність водопровідного господарства так званого «ДНР», за їхніми ж даними, складає 90%. Тобто – вода потрапляє на Донбас, але доки вона доходить до споживача – втрачається і її обсяг і якість. Мережі там не ремонтувалися фактично з 2014 року й побудувати десятки тисяч кілометрів водопровідних мереж – нереально», – вважає Сергій Гармаш.

«Зношеність» систем впливає на якість води, а отже і її придатність до споживання, говорить директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

Дуже великі сумніви, що через 194 кілометри вода буде відповідати стандартам

«Навіть якщо в точці забору води – вона буде вибиратися і готуватися по стандартах питної, то дуже великі сумніви, що через 194 км вона буде відповідати стандартам, навіть якщо водогін буде новий. Якщо потрапить в мережу населеного пункту, де водогін давно працює – буде вторинне забруднення», – говорить Михайло Яцюк.

«Хочемо дізнатися, коли з’явиться вода? Поливів уже нема! Дайте будь ласка воду на селище Оріхове. Дуже важко без води. Завжди чекали на дощі або вже жовтень», – пишуть місцеві.

Як повернути воду в окупацію? Російський план

Росія оголосила такий план: будувати водогін Дон–Донбас. Російські ЗМІ датою початку його будівництва вважають грудень 2022 року, а завершення будівництва й перший забір звідти відбувся, пишуть, 31 березня 2023 року.

І ось з квітня 2023 року води на Донбасі мало б побільшати, але в місцевих пабліках про саме будівництво й доставку з Дону згадують лише в контексті зіпсованих доріг. Жодних вигод від води із Дону люди в окупації поки не відчули.

Читайте також: Росія заявляє про мільярдні дотації окупованим частинам України – що відбувається насправді?

«З березня місяця жодного разу не капнуло у крані. Адміністрація міста, народні обранці, будь ласка, потурбуйтеся про подачу води на селище Гірницьке! Чомусь зона на селищі забезпечена водою, а жителі як вигнанці!», – пише мешканка селища під Сніжним в одному з місцевих пабліків у телеграмі.

За задумом російської влади, сам водогін має складатися з двох ниток труб протяжністю по 194 км кожна. В проєкті, доступному з відкритих джерел, сказано, що водозабір із Дону «відбувається з плавучої водозабірної станції біля хутора Дугино в Азовському районі Ростовської області. На водоводі є 8 насосних станцій, що піднімають воду до каналу Сіверський Донець – Донбас, звідки вона розбирається для водопостачання регіону».

Схема пролягання водопроводу із Дону на окуповані території Донбасу

Схема пролягання водопроводу із Дону на окуповані території Донбасу

Із самого початку водна магістраль працювала в тестовому режимі, нині ж російські ЗМІ заявляють, що канал прокачує по 4000 куб. м води на добу. Але повноцінною заміною Сіверському Дінцю-Донецьку не стане, вважають експерти.

Ресурсів на Дону недостатньо, щоби забезпечувати Донбас водою

«Ресурсів на Дону недостатньо, щоби забезпечувати Донбас водою. Окрім того, економічна доцільність доставки води цими шляхами навряд чи виправдає себе. 194 км водогін – це космічно неефективні витрати», – вважає вважає директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

Перед початком будівництва водогону Дон–Донбас проросійське керівництво в окупації заявляло, що ця водна магістраль – вирішить проблему води в регіоні. Проте, Михайло Яцюк вважає, що такі заяви – лише «інформаційна кампанія», адже об’єми мізерні.

«Їхні заявлені об’єми в 4000 куб. м на добу – крапля в морі. У мирний час для забезпечення Донбасу водою потрібно було щонайменше 100-200 тис. кубів на добу. Ймовірно, що не всі населені пункти отримають цю обіцяну воду», – розповідає Михайло Яцюк.

За підрахунками самих же російських аналітиків, на відбудову мережі водовідведення по всіх захоплених територіях знадобиться 10 років – і це вже до тих дев’яти, що Донбас сидить без води.

А де ви були ці 9 років?

На питання, чому Росія не подбала про забезпечення окупованих міст Донбасу водою, експерти називають три причини:

  • Росія планувала захоплення вже існуючих водних магістралей у Слов’янську та Харківській області, де пролягає канал Сіверський Донець-Донбас, тож не поспішала з будівництвом.
  • відповідно до Мінських домовленостей, територія мала повернутися під контроль України, тож вкладати свої кошти Росія у це не хотіла.
  • РФ не вважала за потрібне вирішувати питання води, адже хоч погодинно, але вода у містах з’явилася: от і досить для українців.

«Росії насправді начхати на проблеми Донбасу, – резюмує Денис Казанський, – РФ використовувала людей, щоб виправдати свою агресію на тих територіях і використовувати їх в пропаганді. Роками ця територія була злиденною резервацією», – зазначає журналіст.

Сьогодні ж будівництво водоводу Дон–Донбас, на думку Сергія Гармаша, це черговий піар-хід із турботою про місцеве населення і «дерибан» державних коштів РФ: адже реконструкцію водопроводу, водозабірних споруд, насосних станцій та очисних споруд оцінили у 10 млрд рублів.

Згідно з міжнародним правом, саме держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території. А отже, брак води на Донбасі й не своєчасне забезпечення людей продуктом першої необхідності – у зоні відповідальності Росії.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.

Читати ще

oh-logo-03-white

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини

© 2023 – Хмельницький Online.