Головна Економіка Як Медведчук з Росії розграбовує металургію окупованої частини Донбасу – розслідування

Як Медведчук з Росії розграбовує металургію окупованої частини Донбасу – розслідування

by Max
Як Медведчук з Росії розграбовує металургію окупованої частини Донбасу – розслідування

Віктор Медведчук – колишній депутат Верховної Ради України і кум російського президента Володимира Путіна – активно включився у переділ власності як у Росії, так і на захоплених територіях України, з’ясував розслідувальний проєкт «Система» (створений спільно телеканалом «Настоящее время» та російською службою Радіо Свобода). Журналісти відстежили інтереси Медведчука у московській нерухомості, сибірській нафті та донецькій металургії. Як люди Медведчука витіснили оточення експрезидента України-втікача Віктора Януковича із торгівлі металом Донбасу на $2 млрд – у частині розслідування «Системи» про переділ Донбасу, який публікує проєкт Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Медведчук належить до ближнього кола президента РФ і вважається одним зі «спускових гачків» війни в Україні. Коли бліцкриг військ РФ на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році провалився, Медведчук намагався втекти за кордон, але його заарештували. У результаті російська влада виміняла кума Путіна на батальйон українських солдатів. Після обміну Медведчук перебуває у Москві. Детальніше – в кінці матеріалу.

«Економіка Донбасу є дуже вигідною пропозицією, потенціал регіону зростає, тут гарантовані гарні повернення за зробленими вкладеннями», – розповідав в інтерв’ю влітку 2022 року тодішній гендиректор компанії «Південний гірничо-металургійний комплекс» (ПДГМК) Євген Юрченко.

Бізнесмен знав, про що говорив: за рік до цього під його так зване управління перейшли найбільші металургійні заводи, підконтрольні угрупованням «ЛНР» та «ДНР». За словами знайомого Юрченка, той належить до оточення ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна та колишнього помічника Путіна Владислава Суркова, який курував у Кремлі український напрямок. Крім того, Юрченка запідозрили у зв’язках із Медведчуком.

«Південний гірничо-металургійний комплекс» (ПГМК) був утворений окупантами на захоплених територіях Донецької та Луганської областей з металургійних, хімічних та видобувних підприємств. У своєму інтерв’ю російському держінформагентству ТАСС у липні 2022 року Євген Юрченко заявив, що ПГМК керує Алчевським металургійним комбінатом, Єнакіївським та Макіївським металургійними заводами, Макіївським та Ясинівським коксохімами, Комсомольським рудоуправлінням та Стаханівським заводом феросплавів. Така ж інформація міститься на офіційному сайті ПГМК (на російському домені ru) станом на зараз.

Читайте також: Вичавити все? Росія зібралась випатрати українські надра

Медведчук непогано знайомий з ватажками «ДНР» та «ЛНР» (зокрема, особисто домовлявся з ними про обмін полоненими) та Сурковим. У металургії кум Путіна – теж не новачок, щоправда, його українські активи базувалися у Запоріжжі. Донбас же історично був сферою впливу людей з оточення експрезидента-втікача Віктора Януковича, у якого були непрості стосунки з Медведчуком.

У довоєнний час «хазяїном Донбасу» був давній соратник Януковича Рінат Ахметов, а після початку агресії Росії проти України у 2014-му головним бенефіціаром донецької економіки став Сергій Курченко, якого називали «гаманцем Януковича». Структури Курченка скуповували українське вугілля дешево, а продавали за ринковими цінами, виводячи мільярди через офшори.

Це не завадило Курченку накопичити величезні борги перед підприємствами Донбасу, що вилилося у страйки робітників – спочатку шахтарів, а згодом металургів. В результаті Курченка позбавили монополії на торгівлю вугіллям Донбасу, а відтак і контролю над заводами.

Заміна Курченку знайшлася досить швидко. На початку 2021 року в інтернет «витік» лист торговельного дому «Донське вугілля», в якому компанія назвала себе єдиним експортером вугілля із захоплених українських територій. За «Донським вугіллям» майже одразу роздивились Медведчука.

Як Медведчук пов’язаний із вугіллям з Донбасу
Після «відставки» Курченка потік вугілля з окупованої частини Донбасу перехопив торговельний дім «Донське вугілля», який за півтора року став найбільшим постачальником у Ростовській області РФ. Журналісти пов’язали торговельний дім із Медведчуком, а українська влада запровадила санкції проти нього та керівників «Донського вугілля». У компанії заперечували зв’язок із Медведчуком, але підстави для таких висновків є. Крім уже виявлених фактів, співвласник та гендиректор «Донського вугілля» ще до створення компанії могли знати Олександра Баримова. Основним покупцем торговельного дому став офшор, який також пов’язували із Медведчуком.

Вугіллям справа не обмежилася, і на Донбасі змінився постачальник логістичних послуг: пов’язане з Курченком АНО «Центр ефективних логістичних рішень» (ЦЕЛР) замінило маловідоме ТОВ «Флоранс». Новачок погасив борги ЦЕЛР перед «РЖД» («Російські залізниці» – ред.) і почав возити «буквально все»: вугілля, кокс, чавун та сталь. За це «Флоранс» охрестили «новим гаманцем» кураторів Донбасу. У 2021 році виторг компанії злетів з практично нуля до 7 млрд руб. (трохи більш як $55 млн за курсом на 26 грудня 2023 року – ред.), а в 2022 році зріс до 17 млрд руб. (понад $133,7 млн за курсом на 26 грудня 2023 року – ред.).

Читайте також: Король бензоколонки. «Схеми» знайшли новий бізнес Медведчука в Росії

«Флоранс» належить колишньому співробітнику транспортної поліції Тимофію Костіну із ростовського міста Гукове. Костін має спільний бізнес із ще одним уродженцем Гукова Віталієм Донченком (йдеться про «Шахтинську лізингову компанію» – ред.), який є співвласником «Донського вугілля» і працював в одному з таксопарків Гукова.

Невелике російське містечко прикметне тим, що ним проходить транзит донецького вугілля. Ще один цікавий факт про Гукове: його колишній мер Віктор Горенко працює на Олександра Баримова (Горенко очолює АТ «Атлас» та ТОВ «Тата-газ», які належать Олександру Баримову – ред.), який тісно пов’язаний із бізнесом Медведчука.

Це могло виявитися простим збігом, але у «Флоранс» працює син Горенка Станіслав (як випливає із фінансових документів, які вивчила «Система» – ред.), а юридичні послуги «Флорансу» надавала компанія «Іст Мейн Кепітал», яка раніше належала Баримову. Іншими словами, «Флоранс» кількома нитками пов’язаний із людьми з команди Медведчука.

Найбільшим клієнтом «Флорансу» стала компанія «Союзметалсервіс». Це збутовий підрозділ ПДМК, якому після того, як Курченко попав у немилість, перейшли заводи Донбасу. Юрченко стверджував, що вклав у підприємства 40 млрд руб. ($560 млн) разом із партнерами, яких не став розкривати.

Читайте також: «Сталь для Росії»: РФ обіцяла створити технопарки на окупованих заводах. Ось що з цього вийшло

З фінансових документів та звітності «Союзметалсервісу» (документи є у розпорядженні «Системи» – ред.) випливає, що фінансову підтримку йому надавали МКБ та нафтотрейдер «Інвестнафтотрейд». Понад те, зі злитого в інтернет листування ПДМК та «Союзметалсервісом» стало відомо, що «Інвестнафтотрейд» не лише фінансує заводи під управлінням Юрченка, а й постачає їм вугілля.

Це підтверджується фінансовими документами, які є у розпорядженні «Системи». І тим, що у 2021 році до товарної лінійки «Інвестнафтотрейду», як випливає зі звітності компанії, додалися вугілля та залізорудна сировина раніше вона торгувала лише нафтою та нафтопродуктами.

Обидва партнери Юрченка Московський кредитний банк та «Інвестнафтотрейд» своєю чергою пов’язані з інвесткомпанією «Регіон» (у «Регіоні» не відповіли на запит, але раніше спростовували зв’язок з «Інвестнафтотрейдом» – ред.), з якою добре знайомий Медведчук. Кум Путіна і новий господар Донбасу теж перетинаються. У бізнесі Юрченка беруть участь люди з команди Медведчука, а материнська для «Союзметалсервісу» (КК «Фінансові активи» – ред.) компанія є фінансовим донором для фірми-прокладки «Вагон-МТ», через яку гроші надходять у бізнес, пов’язаний із Медведчуком (ТОВ «Нові проєкти» – ред.).

Затриманий СБУ Віктор Медведчук. Як стверджували в СБУ, Медведчук використав форму ЗСУ для маскування

Затриманий СБУ Віктор Медведчук. Як стверджували в СБУ, Медведчук використав форму ЗСУ для маскування

Скидається на те, що новим бенефіціаром економіки Донбасу став Медведчук. Про те, що кум Путіна замінив «гаманець Януковича» в угрупованнях «ЛНР» та «ДНР», чули власник російської вугільної компанії та колишній чиновник адміністрації Путіна.

Нещодавно у цієї інформації з’явилось ще одне підтвердження. У жовтні 2023 року близький до Медведчука Олександр Баримов став співвласником фірми «Індустріальні інновації». Так само називається компанія, яка керує Дніпрорудненським залізорудним комбінатом. До серпня 2022 року один із найбільших українських виробників залізняка був «Запорізьким», але після російського захоплення окупанти змінили назву на «Дніпрорудненський». Тоді ж запорізька руда почала надходити на заводи ПДМК.

У розмові з «Системою» Юрченко повідомив, що у грудні 2022 року «залишив усі посади»: «Території приєднали (так Юрченко назвав окупацію Росією цих територій України – ред.), і все. Я завершив проєкт». Юрченко також зазначив, що не знає Медведчука та Баримова, і порадив ставити запитання Сергію Антонову, який «був публічною людиною і якимсь бенефіціаром».

Читайте також: Медведчук набрав у свій новий «рух» в РФ обвинувачених у держзраді політтехнологів та коментаторів, яким вдалось втекти з України – «Схеми»

Всупереч рекомендаціям Юрченка, Антонов кинув слухавку, щойно почув, що йому телефонує журналіст, і потім заблокував його у всіх месенджерах. Перед тим, як обійняти посаду гендиректора «Союзметалсервісу», Антонов був співробітником російського посольства в Україні. У 2018 році він був видворений з країни за те, що поєднував дипломатичну роботу зі шпигунською, випливає з даних сайту «Миротворець».

Ще одна цікава деталь про Антонова полягає в тому, що номер його телефону нерідко вказувався як контактний під час бронювання авіаквитків Баримова з липня 2022 року до березня 2023 року. У «Союзметалсервісі» та ПДМК не відповіли на запити «Системи», Медведчук та Баримов їх теж проігнорували.

Згадані в тексті анонімні джерела попросили не згадувати їхні імена з міркувань безпеки, а також оскільки не уповноважені давати коментарі у ЗМІ.

Як Медведчук опинився у Росії

  • Віктора Медведчука, підозрюваного у державній зраді, колишнього співголову партії «Опозиційна платформа – За життя», депутата Верховної Ради, Україна обміняла на 215 українських військових, зокрема п’ятьох командирів полку «Азов», які захищали Маріуполь під час російської облоги міста Росією на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Крім того, Росія повернула з українського полону 56 своїх військовослужбовців.
  • Служба безпеки України 18 квітня оприлюднила відеозвернення, на якому затриманий в Україні Віктор Медведчук просив обміняти його на захисників і жителів оточеного російськими військами Маріуполя.
  • 16 квітня 2022 року суд обрав Медведчуку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. У суді нагадали, що 10 січня Медведчука відправили під домашній арешт з забороною залишати своє житло, проте 26 лютого його за адресою проживання не було.
  • Спочатку Росія не поспішала коментувати затримання Медведчука. Речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявляв, що повідомлення про цю подію потребує додаткової перевірки. Однак 13 квітня він пояснив, що «Медведчук не є громадянином Росії, не має жодного стосунку до спеціальної воєнної операції». Проте, за словами Пєскова, Росія «безперечно слідкуватиме за долею Медведчука» та «закликає до цього європейських політиків».
  • Увечері 12 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив про затримання Віктора Медведчука. Згодом він запропонував обміняти кума російського президента на українців, які потрапили у російський полон.
  • 2 березня Медведчука оголосили у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
  • 27 лютого стало відомо, що Віктор Медведчук втік з-під домашнього арешту, під яким він перебував у кількох провадженнях, у яких ішлося, серед іншого, про державну зраду.
  • 21 лютого проєкт розслідувань «Бігус.Інфо» повідомив із посиланням на очевидців, що біля маєтку голови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука помітили скупчення охорони, згодом на місце також прибули поліцейські. За даними журналістів, із будинку вивозили майно.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Читати ще

oh-logo-03-white

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини

© 2023 – Хмельницький Online.