Яку територію Херсонщини вдалося розмінувати цього року? Наскільки складний і дорогий цей процес? Скільки років потрібно для розмінування Херсонської області і України загалом, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Сільськогосподарські землі залишаються пріоритетними для розмінування в Україні. Протягом листопада, попри ускладнення погодних умов, обстежили понад 17 тисяч гектарів територій аграрного призначення, повідомило на початку грудня Міністерство економіки України на Урядовому порталі.
- В межах виконання плану пріоритетного повернення сільгоспземель в експлуатацію найбільші площі обстежили у Херсонській області – 12 тисяч 400 га. На Харківщині за місяць піротехніки працювали понад 3,5 тисячі гектарів сільгоспугідь. Ще понад 1300 га обстежили в Миколаївській області.
- Херсонська ОВА у кінці листопада повідомила, що загалом на звільненій території області сапери обстежили 143 тисячі гектарів, з них 120 тисяч – це землі сільськогосподарського призначення. На цих територіях виявили та знешкодили 128 тисяч вибухонебезпечних предметів.
«Опрацьовують 500 гектарів на день»
Минулого місяця стало відомо, що український «Ощадбанк» надаватиме аграріям кредити на розмінування полів. Сільгоспвиробники на деокупованих територіях та у зонах, наближених до бойових дій, можуть отримати до 150 млн грн позики на оплату послуг сертифікованих операторів протимінної діяльності.
Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов’я», що станом на середину грудня у регіоні розмінували 155 тисяч гектарів земель. Тобто відповідні бригади опрацьовують приблизно 500 гектарів на день.
«Це ті громади, які віддалені від берега, і чим більш віддалені, тим більше там розміновано. Це частина Білозірської, Чорнобаївської громади, багато дуже розмінованих громад – Кочубеївська, Високопільська. Поки що не можемо працювати на узбережжі, тому що там небезпечно. Коли вже відкинемо росіян (армію РФ – ред.) хоча б на 30-50 кілометрів від берега на Лівобережжі, то вже тоді зможуть наші вибухотехніки, піротехніки та сапери працювати на узбережжі також. Там дуже багато роботи, дуже щільне розмінування, і в тому числі багато підірваних ліній електропередач, які треба відновлювати», – розповів посадовець.
Деякі фермери самостійно організовують розмінування своїх угідь, втім, важливо, щоби вони співпрацювали з ліцензованими компаніями, зазначив речник.
Він зауважив, що треба користуватися ліцензованими операторами, якщо фермери хочуть отримати потім компенсацію від держави.
- Зараз вже розміновано приблизно 25% території правобережної Херсонщини, перед посівною кампанією цей показник становитиме 30-35%, прогнозує Толоконніков.
- Загалом на розмінування цієї частини області потрібно 4 роки, якщо дотримуватися темпів, які є зараз.
«Протитанкові міни – найнебезпечніші»
Керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини Олександр Гордієнко розповів, що навесні цього року майже щодня траплялися випадки, коли фермери разом з технікою підривалися під час роботи в полі. Потім багато хто вирішив не ризикувати й дочекатися розмінування або здійснити його за власні кошти.
Наїжджає трактор, то немає ні трактора, ні людини
«Я у своєму господарстві повністю розмінував більше тисячі гектарів. З січня і до травня підготували поля та повністю господарство засіяли. Ми це робили своїми силами, за допомогою військових.
Правий берег дуже замінований. У мене в господарстві понад 1 тис. га, прибрали понад 3 тис. мін. Можете тільки порахувати скільки, там не штук, а тисячі тонн. Це ми прибрали протитанкові міни, які реально дуже небезпечні для роботи. Тому що, якщо наїжджає трактор, то немає ні трактора, ні людини. Протипіхотні – там трошки легше, попсують техніку, але хоча б люди живі», – поділився фермер.
Не всі аграрії зможуть працювати на своїх землях наступного року, прогнозує керівник асоціації. За його оцінками, зараз розміновано процентів 30.
«Можете уявити кожен квадратний метр треба перевірити й перед тим, як поля перевіряти треба перевірити під’їзні дороги. То це кропітка праця і дуже небезпечна», – зауважив Гордієнко.
«Обстеження дронами»
«Новини Приазовʼя» також поспілкувалися з представниками компаній, які займаються гуманітарним розмінуванням в Україні й запитали про особливості їхньої роботи, зокрема, і на Херсонщині.
Голова операційного департаменту The HALO Trust в Україні Денис Головецький розповів, що у цьому регіоні організація працює з квітня 2023 року.
90% населених пунктів заміновані різними типами боєприпасів
«Процес гуманітарного розмінування завжди починається з нетехнічного обстеження. Наразі ми поки що фокусувалися з нетехнічним обстеженням. І ми вже обстежили 46 населених пунктів. Майже 90% населених пунктів мають різні типи боєприпасів. При нетехнічному обстеженні та після нього, перед початком розмінування, ми використовуємо дрони для того, щоб виявити всі боєприпаси, які знаходяться на поверхні. Це робиться для того, щоб зробити процес розмінування більш безпечним», – сказав співрозмовник.
Для того, щоб працювати на Херсонщині, бригади з розмінування змушені їздити з Миколаєва, розповідає спікер.
«Коли ми відправляємо нашу групу з розмінування базовим питанням є житло. Ми не можемо знайти житло. По-перше, велика кількість будівель зруйнована. По-друге, це велика кількість переселенців з Херсона. Тобто люди переїжджають від лінії фронту в найближчі населені пункти. Тобто ті будівлі, які залишилися, ми не можемо їх винайняти для нашого персоналу. Наші групи їздять з Миколаєва. Щоб кожен день доїхати до деяких населених пунктів, витрачається велика кількість часу на дорогу», – пояснив він.
Деякі території Херсонщини заміновані дуже щільно з використанням різних типів боєприпасів, що також уповільнює процес розмінування, каже Головецький.
«Є комбінація, боєприпаси, які на поверхні, є боєприпаси під поверхнею. І залежно від кожного типу цих боєприпасів використовуються різні типи розмінування. Якщо ми кажемо про Херсонську область, ми там знаходимо все, що можливо все, що використовує ворог. І розмінування відбувається дуже повільно. Ми вже знайшли в Херсонській області 27 ділянок, які потребують розмінування і загальна площа цих ділянок – 640 тис. кв. м», – зазначив він.
«Забруднені 174 тис. кв. кілометрів»
Керівник компанії оператора протимінної діяльності Ukraine Demanding Services Олександр Лієв розповів «Новинам Приазовʼя», що всього в Україні забруднені 174 тисячі квадратних кілометрів. З них 40 тисяч вже деокуповані та можуть бути розміновані.
Україна є найбільш забрудненою країною
«Наразі Україна є найбільш забрудненою країною. Основне забруднення це навіть не стільки міни, хоча міни це надзвичайно важлива проблема, а також ті боєприпаси, які не розірвалися. На початок війни ми мали на озброєнні радянські зразки зброї, радянські снаряди, як і наш ворог. В перший рік війни ми один в одного зробили понад 20 мільйонів артилерійських пострілів. До 20% цих снарядів не розривається. Ними забруднена наша земля. Це дуже високе і велике забруднення», – розповів Лієв.
За його словами, процес розмінування має технічні складнощі, що впливає на його темпи. Так, один сапер проводить розмінування в день 50 квадратних метрів, оскільки він повинен до кожного сантиметра землі ставитися як до ймовірно забрудненого.
«Тому він йде дуже обережно і кожен сантиметр ставить під підозру. Темп просування такої саперної групи, грубо кажучи, це мінімум 25 діб на роботу групи з 8 людей, яка розміновує гектар. 25 діб – 1 гектар. Це рівненької аграрної землі. А якщо це лісосмуга чи ще щось таке, то ці цифри виростають в декілька разів. Також є нестача самих саперів. Група – це в середньому 8 людей, і в неї йде місяць на розмінування гектару землі», – зауважив експерт.
«Потрібна армія машин розмінування»
Також є механічне розмінування машинами. Воно досить дороге, оскільки одна машина коштує від 500 тисяч доларів, каже Лієв. Така машина проходить максимум 1 гектар за день, тому за 6 місяців може розмінувати обмежену кількість гектарів.
«І працює машина не повний робочий день, і не кожен день її треба переміщувати. Наразі за міжнародними стандартами, можна використовувати тільки машини-роботи, які дистанційно керуються. Потрібно дуже багато ресурсів. Взагалі, за даними Міністерства економіки, в Україні в гуманітарній сфері лише три десятки машин, які можуть розмінувати дуже обмежену кількість гектарів за рік. А для того, щоб розмінувати 40 тисяч квадратних кілометрів, тобто 4 мільйони гектарів, потрібна ціла армія машин розмінування», – зазначив він.
При розмінуванні земель потрібно враховувати економічну доцільність цього процесу, додав експерт. Крім того, Україні потрібно створювати свої технології, які дозволять здешевити й пришвидшити розмінування.
«У Франції досі є землі, які заміновані та забруднені війною, першою світовою. І економічно недоцільно визнано їх розмінування. Бо вартість одного гектара, наприклад, механічного розмінування, коштує приблизно 250-300 тисяч гривень на один гектар. А вартість ручного розмінування, у зв’язку з тим, що просто беремо середню заробітну плату і амортизацію обладнання, це займає від 3 до 5 мільйонів гривень на один гектар. Коли в Україні аграрна земля коштує півтори-дві тисячі доларів, то 6 тисяч доларів за механічне розмінування і майже 100 тисяч доларів за ручне розмінування, це дуже великі кошти», – пояснив Лієв.
- Україна є найбільш замінованою країною світу. Потенційно небезпечною вважається майже третина території країни – майже 174 тисяч квадратних кілометрів. Уряд заявив про намір повернути в господарську експлуатацію протягом десяти років 80% цих територій.
- 4 грудня пресслужба Міністерства економіки України повідомила, що Словенія передасть Україні до кінця поточного року півтора мільйона євро на безповоротній основі для гуманітарного розмінування.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
