Відносини між Україною та Китаєм залишаються складними, оскільки Пекін продовжує підтримувати росію, попри заяви про нейтралітет. Залежність російської економіки від китайських технологій і ресурсів зросла, що стало очевидним після збільшення поставок стратегічних компонентів для оборонної промисловості. У 2024 році частка китайських верстатів на російських підприємствах зросла до 70%.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Дипломатичні взаємини та реальні виклики
Попри зусилля українського МЗС щодо поліпшення дипломатичних відносин із Китаєм, на практиці ситуація стає все складнішою. Україна сподівалася на китайську підтримку в мирному процесі, однак Китай відмовився брати участь у Саміті миру в червні 2024 року, підриваючи українські ініціативи.
Китай не став гарантом безпеки, не натиснув на Росію. Китай не зробив нічого з цих трьох пунктів, по яких Офіс президента намагався його залучити. Він не змінив свою риторику в дипломатичному просторі, не зменшив інформаційну підтримку Росії
Цю ситуацію ускладнили також розслідування про китайські компанії, які Україна внесла до списку «міжнародних спонсорів війни». Це викликало занепокоєння з боку Китаю і погіршило двосторонні відносини.
Торговельні зв’язки та дипломатичні призначення
Китай залишається одним із найбільших торговельних партнерів України, демонструючи високий рівень економічних відносин. Однак дипломатичний рівень взаємодії не виправдав очікувань: в обох країнах замінили послів, що свідчить про невиконання поставлених завдань. Павло Рябікін був звільнений з посади посла України в КНР, імовірно через складнощі у виконанні своїх обов’язків.
З огляду на тісні зв’язки Китаю з росією та обмежене значення відносин з Україною, експерти скептично оцінюють шанси на швидке поліпшення ситуації. Китай не розглядає Україну як критично важливого партнера в жодній галузі, що ускладнює будь-який діалог. У 2025 році Україні потрібно буде шукати стратегії для налагодження відносин, враховуючи інтереси як Заходу, так і Китаю.