Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі анонсувала створення нової міжнародної коаліції з повернення українських дітей, незаконно вивезених Росією.
«Пізніше сьогодні Канада і Україна започаткують нову міжнародну коаліцію для повернення українських дітей, яка об’єднає країни світу для захисту інтересів цих дітей», – сказала Жолі під час свого візиту до Києва на спільній пресконференції з українським колегою Дмитром Кулебою.
«Механізм, який запропонувала Канада для вирішення цієї проблеми (повернення українських дітей – ред.) є дієвим і ми сподіваємося, що країни активно братимуть участь у зусиллях із повернення наших дітей», – сказав, зі свого боку, очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
Очільниця МЗС Канади прибула з неанонсованим візитом до Києва 2 лютого. Вона зауважила, що це четвертий її приїзд в Україну.
Жолі наголосила на непохитності канадської підтримки України і повідомила, що наразі Канада надала допомогу в розмірі 9,5 мільярда доларів, зокрема 2,4 мільярда доларів у вигляді військової допомоги.
Крім того, за її словами, в межах операції Unifier із 2014 року канадські збройні сили підготували понад 40 тисяч українських військових, і це навчання триває і нині: у Великій Британії, Латвії і Польщі.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 25 січня 2024 року одноголосно ухвалила резолюцію «Становище дітей України», в якій закликала країни-члени ЄС визнати депортацію українських дітей Росією геноцидом українського народу.
У термінових дебатах перед ухваленням документа взяла участь дружина президента України Олена Зеленська.
«Наразі повернути вдалося 388 дітей. А всього в російському полоні, нагадаю, понад 19 тисяч дітей. Такими темпами на їхнє повернення знадобиться 50 років», – наголосила Зеленська. За її словами, історії визволення підтверджують, що врятувати вдається декого із тих, хто старший, «молодших, безпорадних знайти і повернути значно важче».
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
