За словами Василя Сидора, міського голови Славутської громади, впродовж останніх чотирьох років громади не отримували грошових компенсацій, розрахованих на розбудову системи та придбання засобів захисту у разі загрози аварії.
Українська енергетична система втратила велику частку потужностей через війну. За два роки повномасштабного російського вторгнення зазнали пошкоджень та руйнування понад 60% інфраструктури. Тим не менш, енергетики намагаються втримувати ситуацію під контролем, оперативно відновлюючи роботу пошкоджених енергетичних об’єктів. Своєю чергою міжнародні партнери допомагають із необхідним обладнанням. Минулого року Україна затвердила й Енергетичну стратегію України на період до 2050 року, за якою напрацьовуватиме шляхи до енергетичної незалежності.
Наростити енергетичну потужність планують і, зокрема, завдяки будівництву нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС. В «Енергоатомі» не раз заявляли, що вважають цей проєкт стратегічним, адже Хмельницька АЕС має усі шанси стати найбільшою за потужністю на європейському континенті. За словами директора «Енергоатому» Петра Котіна, найімовірніше, що вже в червні розпочнеться монтаж реактора для енергоблока №3, трохи пізніше – четвертого (конкретних строків Котін не уточнив). Водночас у квітні, за планами “Енергоатому”, розпочинають заливати бетон під енергоблоки №5 і №6 – на відміну від попередніх, вони будуть зведені за американською технологією Westinghouse АР1000.
Утім, варто зазначити, що рішення такого масштабу, згідно з законом, мають ухвалювати з врахуванням думки громад спостережної зони – 30-кілометрової території, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки, наголошує у коментарі сайту «Є» міський голова Славути Василь Сидор.
Наприкінці березня він разом з представниками ще 9 громад направили відкритий лист до очільників уряду Дениса Шмигаля та парламенту Руслана Стефанчука, в якому наполягають на необхідності діалогу. А вже з 1 квітня розпочалася процедура впливу оцінки на довкілля.
Громади спостережних зон хочуть почути відповіді на питання щодо ядерної та екологічної безпеки
Як розповів міський голова Славути, рішення щодо будівництва третього і четвертого енергоблоків затверджували на місцевому рівні. Однак питання про будівництво енергоблоків №5 і №6 уряд з органами місцевого самоврядування, що розташовані у громадах спостережних зон, вже не узгоджували. Наразі право на те, щоб думку місцевої громадськості щодо трансформації АЕС врахувували, потрібно відстоювати.
«Ми розуміємо, що потрібно розбудовувати енергетичну незалежність і що це важливий інфраструктурний проєкт. Але так само сьогодні влада повинна розуміти, що тут проживають люди. І ці люди мають право знати, як трансформують об’єкт і які є ризики. Передусім, варто зазначити, що ця площадка була розрахована на 4 енергоблоки. Виникає питання: як будуть охолоджуватись два нових реактори? Чи вистачить водойми? За якою технологією взагалі працюватимуть ці реактори? Обговорити питання інфраструктури, що стосується, до прикладу, протирадіаційних укриттів тощо. Тому потрібно створити громадські слухання, на яких буде узгоджено питання радіаційної безпеки, будівництва відповідної інфраструктури та екології. Нам треба, щоб люди розуміли, що нас далі чекає. Чи будемо ми мати можливість розвивати промислову зону, чи все ж потрібно запаковувати речі і виїжджати?», – каже Василь Сидор.
«Ми розраховували на те, що буде дотримано законодавства, але…»: про минулий досвід
Згідно з Законом України про «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», держава у співпраці з органами місцевого самоврядування повинна подбати про забезпечення громад спостережних зон спеціальною соціальною інфраструктурою (включно з протирадіаційними укриттями) та засобами індивідуального захисту. На покриття цих потреб, зокрема, мають виділятися кошти зі спеціального фонду Державного бюджету України. За словами Василя Сидора, Хмельницька АЕС виплачує збір в 1% і за потреби допомагає ресурсами. Натомість держава останні 4 роки не виконує своїх фінансових зобов’язань.
«Громада не отримала ні копійки за останні чотири роки з держбюджету на зону ризику. При цьому ми маємо вимоги законодавства забезпечити мешканців спостережної зони системою, засобами захисту. І ця державна компенсація була передбачена якраз на це. На калій йодид, на марлеві пов’язки, сховища, протирадіаційні укриття та інші об’єкти, які потрібно було нам будувати. Тим паче ми розробили проєкти. А коштів не виділяють. Навіть на калій йодид не виділили, ми вимушені були шукати інші шляхи», – каже очільник громади спостережної зони.
Щодо протирадіаційних укриттів, то громада має таких 15. Частково вони ремонтувалися за кошти, які виділялися на зону ризику. Значні кошти також, за словами Василя Сидора, виділяли й з міського бюджету.
«…Але нам наразі потрібно будувати 100% сховищ. Зрозуміло, що це надвеликі кошти і їх громада не має. Ми розраховували на те, що законодавства буде дотримано і ми змогли б поступово реалізувати зазначену ціль», – каже міський голова Славути.
Наразі громади спостережних зон продовжують чекати, коли усіх законодавчих норм врешті-решт буде дотримано.
Поштовх до початку узгодження питань з екологічної та ядерної безпеки дав відкритий лист?
Очільники міст Нетішин, Ізяслав, Славута, Шепетівка, Острог, а також селища Білогір’я, сіл Улашанівка, Плужне, Ганнопіль і Крупець направили відкритий лист з приводу будівництва до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 21 березня. Як розповіли сайту «Є» у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, 29 березня оприлюднили повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. А з 1 квітня безпосередньо розпочали й саму процедуру оцінки впливу цього будівництва.
Впродовж 12 робочих днів громадськість зможе подавати свої зауваження та пропозиції щодо проєкту. Паралельно проводитимуть консультації з державами, довкілля яких також потенційно може зазнати негативного транскордонного впливу. Йдеться про Польщу, Словаччину, Румунію, Угорщину, Молдову і Австрію.
«Розпочата процедура впливу оцінки на довкілля. 29 березня ми оприлюднили повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу. І з 1 квітня прийняли рішення про початок транскордонної оцінки впливу на довкілля. Тобто по суті процедура розпочалася. Але є тільки повідомлення про початок. Далі ми починаємо консультації. Скільки триватиме процедура, не можна сказати. Це залежить від багатьох чинників. Всередині країни громадське обговорення триватиме з 1 квітня впродовж 12 робочих днів. А скільки триватиме транскордонна процедура, залежить від того, скільки країн захоче взяти участь та як будуть проходити ці консультації. Ну і залежить ще від того, як швидко «Енергоатом» підготує усі документи. Тобто зріз оцінки впливу на довкілля, коли вони це все завантажать, як будуть враховані усі зауваження, які будуть приходити від нашої громадськості і закордонної», – зазначили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.
Тож, як висновок, усі питання продовжують залишатись відкритими. Впродовж якого періоду – невідомо…
