Чому українська влада називає екоцидом ситуацію, що склалася внаслідок руйнування замінованої і контрольованої російською армією греблі Каховського водосховища? Які шкідливі речовини могли потрапити у Дніпро та Чорне море? Як це позначилося на якості питної води Херсонщини та усього регіону Нижнього Придніпров’я? Як розлив Каховського водосховища вплине на склад ґрунтів і ведення сільського господарства? Які наслідки ця катастрофа матиме на флору і фауну українського Півдня загалом?
Про це Радіо Свобода розповів кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та екології Херсонського державного університету Ігор Котовський.
– Як руйнація Каховської ГЕС вплинула на забезпечення питною водою жителів населених пунктів, які зазнали підтоплення унаслідок зруйнування греблі і розливу Каховського водосховища?
– Для Херсона поки немає проблем – водоканал працює. Єдине, що може зупинити постачання води в Херсоні – це відключення електрики, через що помпи не подаватимуть воду.
Ситуація складна на території, на яку вплинули води зруйнованого Каховського водосховища, і де не було мережі артезіанських свердловин.
Цю воду наразі не можна використовувати для будь-яких господарських потреб
На пониззі Дніпра, як-от у селах Львове, Тягинка, Садове, Білозерка, Станіслав, для господарських потреб воду використовували з колодязів, неглибоких свердловин з поверхневих горизонтів, які можуть сполучатися із поверхнею.
Через це на них вплинули води підтоплення, які мали значне забруднення, зокрема і хімічними речовинами. Тож цю воду наразі не можна використовувати для будь-яких господарських потреб.
Використовувати воду можна буде тільки після безпосередніх аналізів і підтвердження її придатності для вживання.
- 9 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС значно ускладнився доступ до питної води для сотень тисяч людей.
- 10 червня заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс в інтерв’ю Associated Press, опублікованому 10 червня, заявив, що через руйнування Каховської ГЕС без питної води в Україні залишилися майже 700 тисяч людей на підконтрольних Україні і на окупованих Росією українських територій.
– Як розлив Каховського водосховища вплине на якість і стан ґрунтів, а відтак на ведення сільського господарства?
– По-перше, через те, що рівень Каховського водосховища знизився, рівень ґрунтових вод теж суттєво знизиться. Як наслідок, верхні горизонти ґрунтів не отримуватимуть достатню кількість вологи.
Складуться умови для розвитку пилових бур та суховіїв
На них впливатиме вітрова ерозія, тобто буде здування і перевідкладання верхніх горизонтів ґрунтів в інших місцях. Складуться умови для виникнення суховіїв, пилових бурь.
По-друге, води, які затоплювали території Лівобережжя та Правобережжя, контактували з ґрунтами і кількість кальцію, магніту, калію, азоту в них, може значно зменшитися. Це призведе до зниження плодючості ґрунтів.
Загалом зниження рівня Каховського водосховища матиме суттєвий вплив на сільськогосподарські угіддя регіону.
Землеробство у регіоні повністю залежатиме від кількості природних опадів
Зменшення можливосте для зрошування призведе до того, що Херсонська область, як і колись – до побудови Каховської ГЕС – опиниться в зоні ризикованого землеробства.
Тобто, землеробство у регіоні повністю залежатиме від кількості природних опадів, а зрошення, яке давало значні прирости врожаїв, певний час не використовуватиметься.
- Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський 9 червня в ефірі телемарафону розповів, що через руйнування Каховської ГЕС до півтора мільйона гектарів земель не будуть використовуватися повною мірою.
– Які небезпечні речовини потрапили чи могли потрапити у воду внаслідок підтоплення значних територій через зруйнування греблі Каховської ГЕС?
– У сільському господарстві використовували хімічні речовини: отрутохімікати, пестициди, гербіциди. Ці речовини могли потрапити в акваторію Дніпровсько-Бузького лиману і в межі Чорного моря.
Також ці речовини могли потрапити в ґрунтові води.
Два найбільші могильники отрутохімікатів, один з яких на території Правобережжя, інший – Лівобережжя, не потрапили в зону підтоплення.
Утім, я можу впевнено сказати, що два найбільші могильники отрутохімікатів, один з яких на території Правобережжя, інший – Лівобережжя, не потрапили в зону підтоплення. Крім того, значну кількість отрутохімікатів звідти вивозили переробляти на інші території.
На території Херсонської області була значна кількість препарату ДДТ (дусту)(інсектицид, який використовувався в СРСР для боротьби із шкідниками агрокульту, але був заборонений через свою велику токсичність і стійкість до розкладання – ред.). Цей препарат складається з дуже агресивних для людей речовин. Тому його заборонили використовувати на всіх сільських угіддях у європейських країнах, у США та деяких інших країнах.
Так от, на території Правобережжя заборонені отрутохімікати здебільшого звозили в одне місце, і вони не були під водою. А от на Лівобережжі є місця зберігання, які могли потрапити у воду.
- Через руйнування греблі Каховського водосховища під водою опинилися 600 квадратних кілометрів Херсонської області, з них 32% – правобережжя, 68% – лівобережжя.
– А які ризики від розмиву кладовищ і скотомогильників?
– За даними Херсонської екологічної інспекції руйнувань захоронень тварин не відбулося. Вони всі були за межами затоплення.
Але міг статися вихід шкідливих речовин із Чорнобаївської птахофабрики, коли вода дуже збільшилась в річці Веревчина. Там під час окупації і під час звільнення були суттєві обстріли, як наслідок – значна кількість загиблих птахів. Вода дуже близько приступала до місць захоронення птахів.
Значне руйнування на людських цвинтарях могло бути у населених пунктах Львове і Ваняковки, які затопило.
На мою думку, спричинені цим проблеми є меншими, аніж те, що в воді є трупи загиблих внаслідок повені людей і тварин.
Катастрофа на Каховській ГЕС: село на Миколаївщині пішло під воду (фотогалерея)
Афанасіївку затопило буквально за добу, перетворивши село на острів.
На кладовищах, здебільшого, минув вже значний час від більшості захоронень для знищення хвороботворних бактерій вірусів. Але, на мій погляд, треба заборонити використання тамтешньої води не тільки для пиття, а й для всіх господарських потреб до отримання всіх необхідних аналізів.
У 1969 році після повені, коли рівень Дністра підвищився на 7 метрів, через рік в Одесі знайшли холерну паличку. Тому зараз треба детально перевіряти воду, щоб виключити можливість виникнення таких явищ.
– Як руйнування нашкодило Чорному морю та його узбережжю?
– Зменшилась солоність вод Чорного моря поблизу берегів Херсонської області. Коли було зрошення, солоність води складала близько 12 проміле. Після зменшення зрошення – підвищилась до 17-18 проміле.
У Чорному морі біля берегів Херсонської області зниження солоності може призвести до того, що збільшуватиметься кількість рослинності на берегах. Через це доступ до берегів на деяких ділянках буде утруднений.
Це має свої позитивні моменти: якщо збільшуватиметься кількість прибережної рослинності, то це захищатиме береги від руйнування хвилями. Береги Чорного моря будуть більш стабільні.
Найбільш суттєво може змінитись берегова смуга. Вона зараз змінюється на Кінбурнському півострові.
Біля берегів Херсонської області значна кількість води потраплятиме до прибережної частини. Це призведе до зменшення кількості рибних запасів в самому Дніпрі.
Нерест на пониззі Дніпра завершився до того, як була зруйнована Каховська ГЕС. Заборона на вилов риби в пониззі Дніпра закінчилась десь 8-10 червня, а руйнування Каховської ГЕС – 6. Тому був запас часу для стабільного закріплення ікри.
Змінились звичні місця існування риб. Значну кількість, мабуть, винесло водними потоками в Чорне море. Можна припустити, що такі прісноводні риби зустрічатимуться в Одесі, як колись було в 1969 році, коли через повінь рівень води в Дністрі піднявся майже на 7 метрів.
– А що з лісами? І як ця катастрофа загалом може вплинути на флору та фауну регіону?
– У пониззі Дніпра на лівому березі є значна кількість лісів, які існують вже дуже давно, кілька тисяч років.
На них може суттєво вплинути те, що протягом декількох тижнів вони існуватимуть в умовах збільшеної вологості. Коренева система та процеси фотосинтезу будуть зруйновані чи порушені. Тому можливо, що значна кількість дерев, які є в пониззі Дніпра, не виживуть.
Дерева із слабкою кореневою системою уже були повалені течією.
Вже можна констатувати факт, що порушені природні умови і значна кількість рослин буде винесена далі.
Загалом, рослини-ендеміки (види, які зустрічаються на дуже обмеженій території, – ред.) можуть суттєво зменшитися або й назавжди зникнути.
Остаточно про це казати можна тільки після досліджень. Ботаніки нашого факультету роблять виїзди, але це дуже обмежено. Ми не можемо проводити експедиції через замінованість і небезпеку.
Вплив на птахів може виявитися в пониззі Дніпра на Правобережжі.
На Лівобережжі розташований біосферний заповідник всесвітнього значення – Чорноморський біосферний заповідник. Основна його окраса – це орнітологічний заказник. Тут велика кількість птахів, які як прилітають на гніздування і виведення птахів, так і на постійно.
Пташенята, які були дуже маленькими і не могли пересуватися, могли загинути.
Що стосується ссавців, то їхня кількість на території Херсонської області теж може істотно зменшитися.
