Російські підприємства почали відмовлятися від вугільних шахт, розташованих на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які раніше перебували в їхній оренді. Формальними причинами такої відмови називають нерентабельність через зниження цін на вугілля на світових ринках, а також необхідність значних інвестицій. Однак існують й інші фактори, які пов’язані з колишнім президентом України Віктором Януковичем та підозрюваним у держзраді Віктором Медведчуком.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Передача шахт інвесторам та їхні проблеми
Процес передачі вугільних шахт інвесторам розпочався у 2024 році. Перша угода на окупованих територіях була укладена з московською промисловою групою «Родина», яка отримала в оренду шахту «Білоріченська» та пов’язані з нею підприємства. Акціонер компанії Олександр Клименко під час підписання договору заявив про намір видати «мільйонну тонну вугілля цієї шахти протягом наступного року» та «забезпечити гідні зарплати» для працівників.
У лютому 2024 року контроль над п’ятьма шахтами, серед яких «Самсонівська-Західна» та «Комсомольська», передали ростовській фірмі «Донське вугілля», яка також отримала контроль над рядом ремонтно-механічних заводів. За словами міністра енергетики окупаційної адміністрації Луганської області Дениса Яроша, цю схему затвердив лідер рф Володимир Путін.
Зміни на ринку вугілля та важливість інвестицій
Незважаючи на плани інвесторів, які мали вкласти мільярди рублів у розвиток шахт, станом на середину 2024 року ситуація виглядає критичною. «Донське вугілля» інвестувало майже чверть запланованої суми, але видобуток вугілля залишався на низькому рівні. Паралельно з цим, інші компанії, такі як «Імпекс-Дон», також виявили проблеми з виконанням планів.
Експерти вважають, що одна з основних причин відмови компаній від активів на окупованих територіях — це токсичність партнерства з Януковичем і Медведчуком, що робить проєкти не лише збитковими, але й ризикованими. Зміни на ринку вугілля, такі як падіння цін, лише ускладнюють ситуацію.
Наразі невідомо, як розвиватиметься ситуація з вугіллям, адже попит на коксівне вугілля залишається високим, проте промислово розвинені країни поступово скорочують використання вугілля в енергетиці.
«Це життя і долі людей: їхня робота, їхня заробітна плата. Це гідрологічна безпека регіону…»
