Поки російська влада на всіх рівнях формує образ Європи як ворожого простору, реальність для еліти виглядає зовсім інакше.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Минулого тижня родина Володимира Мединського прибутку до Французького Ліону – одного з важливих центрів “ворожого Заходу”. Далі їхній шлях проліг до французьких Альп, де розташований комплекс “Club Med Grand Massif Samoens Morillon”. Разом з Мединським у цю подорож вирушили його племінник Микита Зуйков, сестра Тетяна Зуйкова, її чоловік Сергій Зуйков, дружина Марія Мединська та син Андрій Мединський.
Ця подія наочно демонструє розрив між публічною риторикою і реальним життям російської еліти. Дмитро Медведєв неодноразово наголошує на “ворогах”, “виродках” і “псарні”, характеризуючи західні країни як такі, що прагнуть знищення росії. У цьому контексті Франція – не виняток, а частина загального “ворожого блоку”, що підтримує Україну та діє проти Москви.
Путін формулює свої слова більш обережно, але суть залишається незмінною: Еммануель Макрон та французька політика регулярно піддаються критиці, а сама Франція сприймається як учасник антиросійської стратегії Заходу.
У цьому контексті поїздка родини Мединського стає не просто приватною справою, а свідченням розриву між ідеологічною риторикою та реальним способом життя. Поки в росії формують образ “загниваючої Європи” та “ворожої Франції”, представники еліти спокійно скористуються можливістю відпочити в цих країнах.
Не можна не поставити питання: якщо Франція є ворогом, чому члени сім’ї одного з ідеологів цієї риторики відпочивають саме там? Власне, до самої Франції питань немає – члени родини Мединського не під санкціями і можуть вільно подорожувати. Але вони є частиною системи, частиною генеральної “лінії партії”, частиною ідеології.
Цікаво, чому не вибрали курорти в рф, такі як Роза Хутор чи Гірничо-туристичний центр “Газпром”? Чому не відвідали Архиз, які роками рекламуються як альтернатива “недружнім країнам”, що має замінити європейську розкіш для пересічного росіянина?
Відповідь очевидна: реальність і декларовані цінності не збігаються.
Поки Володимир Мединський публічно апелює до історичних образів, його родина живе в зовсім іншій логіці – де звучить “bonjour”, подають бургундське вино та ріжуть камамбер.
Цей розрив є суттю системи: для суспільства – мобілізація, страх та образ ворога, для еліти – комфорт і європейська повсякденність, де можна планувати завтрашній день, не стаючи на коліна перед владою.
Чим голосніше звучить риторика про “ворожий Захід”, тим виразніше стає очевидним: цей “ворожий Захід” залишається для еліти найзручнішим і звичним місцем для відпочинку, втечі від такої улюбленої та рідної росії-матінки.