Водночас, російську тезу про «державний переворот» досі поділяють 12% респондентів.
Оприлюднені результати соціологічного опитування про те, як змінюється ставлення українців до політики національної пам’яті на тлі російської агресії. Це дослідження провів фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Опитування провели методом face-to-face з 13 по 21 грудня 2022 року, участь в якому взяли 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. «Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадям», – йдеться в повідомленні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Результати опитування оприлюднили 20 січня 2023 року. «Більшість українців в усіх регіонах інтерпретують події на Майдані наприкінці 2013-го – на початку 2014 року саме як справедливе повстання народу проти диктатури, яке здобуло назву Революція Гідності. Російську тезу про «державний переворот» досі поділяють 12% респондентів, – зазначають у фонді. – Порівняно більше таких у Південному та Східному регіонах (близько 24% та 22% відповідно), але й там носії такого переконання не становлять більшості. Ще у серпні 2020 року загалом в Україні було близько 31% тих, кого російська пропаганда переконала в тому, що події на Майдані були «державним переворотом», а у Південному та Східному регіонах України така думка домінувала».
«Більшість українців в усіх регіонах (73%) позитивно розцінює розпад Радянського Союзу. Однак близько 12% оцінюють цю історичну подію негативно, а ще 15% не визначилися зі своїм ставленням. У Західному макрорегіоні найбільша частка тих, хто позитивно оцінює розпад СРСР (92%), у Центрі та на Сході країни – 71% та 65% відповідно, найменше – на Півдні (48%). На Півдні та Сході України порівняно більше тих, хто негативно оцінює розпад СРСР (23% та 20% відповідно), також на Півдні значна кількість громадян не мають однозначної думки з цього приводу (29%), – йдеться у поясненні результатів опиутвання. – Ще у 2020 році “тужили” за СРСР близько 32%, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%. У Південному та Східному регіонах негативна оцінка розпаду СРСР переважала».
На Півдні та Сході України станом на 2020 рік були суттєві вікові відмінності. Серед молодших респондентів на Півдні та Сході було дещо більше позитивних оцінок розпаду СРСР, а також багато тих, хто не мав однозначної думки. Серед старшого ж покоління у Південному та Східному регіонах туга за СРСР була невимовною. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася. І хоча вікова динаміка збереглася (зокрема, на Півдні та Сході), назагал російські ракети послабили сум за Радянським Союзом.
У питанні щодо оцінки розпаду СРСР, а також і у майже всіх майбутніх питаннях, є різниця між групами респондентів з різною мовою повсякденного спілкування й різним матеріальним станом. Серед тих, хто у повсякденному житті говорить російською, позитивна оцінка розпаду СРСР також домінує, але серед них майже на 20% більше тих, хто сумує за СРСР, аніж серед україномовних респондентів. Та сама тенденція щодо людей з нижчим матеріальним статусом відносно більш забезпечених респондентів. Близько 73% українців схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору.Така думка домінує в усіх регіонах, незгодних із цим не більше 14% (близько 14% на Півдні та 12% на Сході України).
Ще у 2020 році не було такої одностайності щодо цього заходу державної політики національної пам’яті. У квітні 2020 року близько третини громадян схвалювали це рішення, ще третина – не схвалювала, інша третина – була байдужою до цього або не мала сформованого ставлення.
«Більшість українців (близько 59%) підтримують перейменування топонімів, назви яких пов’язані з РФ/СРСР/Російською імперією. Прихильників перейменування більшість в усіх регіонах, окрім Півдня. Водночас у всіх регіонах, окрім Заходу, значна частина людей (20–28%) виявляє байдужість до теми перейменування топонімів. «У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення: ще у 2020 році перейменування топонімів видавалося дуже суперечливим рішенням. Лише у Західному регіоні переважала підтримка цього рішення (хоча і там майже третина була проти), а в решті регіонів громадяни переважно були противниками перейменувань. Однак треба мати на увазі, що у 2020 році мова йшла тільки про перейменування топонімів, пов’язаних із комуністичними діячами», – повідомили в фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Трохи більше половини українців відзначають, що напад Росії на України став для них стимулом переосмислити радянське минуле. Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.
Зауважимо, що опитування методом «обличчя до обличчя» проводилося у:
• Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях (Західний макрорегіон);
• Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях, а також в місті Києві (Центральний макрорегіон);
• Миколаївській, Херсонській та Одеській областях (Південний макрорегіон);
• Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях (Східний макрорегіон).
Читайте також: Скільки потрібно грошей для нормального життя: результати опитування
