В українській армії – нестача звичайних БРЕМ (броньованих ремонтно-евакуаційних машин) та БТС (броньованих тягачів середніх), кажуть військові та експерти. Така бронетехніка потрібна під час ведення бойових дій і тим більше під час контрнаступу, який ЗСУ проводять на півдні України. Чому замало ремонтників? І чи здатні БРЕМи радянського зразка, якими озброєні ЗСУ, витягати з поля бою західну техніку?
Трофейні БРЕМи і танки, перероблені волонтерами
«Їх завжди недостатньо. І завжди це величезна проблема і величезний дефіцит. Особливо в танкових бригадах, де кількість техніки, яка пошкоджується під час бою, вона критично велика. Тому там завжди ці машини на особливому рахунку командування. І вони є такими першочерговими для використання вже після бою», – пояснює військовий експерт та автор книги «Зброя перемоги» Михайло Жирохов.
Саме тому в ЗСУ часто використовують трофейні БРЕМи російської армії, здобуті в боях.
Затрофеєній 62-ці відрізали різаком ствол – і все, це вже фактично БРЕМка
«Тому, як тільки нам потрапляє в руки якась трофейна техніка, евакуаційна, немає різниці, чи це колісні евакуаційні тягачі КЕТ-Л, чи це на базі бойової машини піхоти БМП-1, БРЕМ-2 «Беглянка», чи це той самий БРЕМ-1 на базі танка Т-72, ремонтні підрозділи стараються це вирвати собі», – каже підполковник запасу, спеціаліст з танків та бронетехніки Микола Саламаха.
Ремонтники та тягачі дуже потрібні на фронті завжди і не лише під час контрнаступу, підтверджує координатор фонду Сергія Притули Богдан Остапчук. Він займається напрямом ремонту та доопрацювання бронетехніки. Волонтери вже переробили трофейний танк під БРЕМ для «Азова». Таке ж замовлення виконали для десантно-штурмової 95-ї бригади ЗСУ.
«З приводу БРЕМів, так, колись ми почали якраз з танків. І серед них був від 95-ї бригади БРЕМ, їхній штатний. Вкрай необхідно було його відремонтувати, бо такої техніки, яка може евакуювати, витягувати машини, її вкрай мало. І вона вибивається, її стає ще менше. Незважаючи навіть на те, що і на початок війни теж було не так вже й багато», – розповідає координатор фонду Сергія Притули, який займається напрямом ремонту та доопрацювання бронетехніки, Богдан Остапчук.
Трапляються випадки, коли українські військові самостійно переробляють захоплені танки у «БРЕМи-самопали». Особливо нічого не вигадуючи.
Щонайменше їх потрібно мати по одній машині на роту. А може, і більше
«Власне, чому ми на базі Т-62 почали робити такі кустарні БРЕМи, тому що в 128-й бригаді, здається, вони просто на затрофеєній 62-ці відрізали різаком ствол – і все, це вже фактично БРЕМка. Він як бойова одиниця їм нецікавий, БК немає, турбований двигун, на певних типах двигуна Т-62 дає можливість досить велику потужність розвивати. От вони його і використовують як самопальний БРЕМ. Відрізати ствол і все. Це якраз і говорить про кричущу потребу у такій техніці», – пояснює волонтер Богдан Остапчук.
«Проблемна радянська спадщина»
Українська армія, яка виросла з радянської армії, увібрала її недоліки.
«В радянській армії на танковий батальйон чи на батальйон на бойових машинах піхоти була всього-на-всього одна евакуаційна машина. Тобто в танковому батальйоні чи мотострілецькому батальйоні було ремонтно-евакуаційне відділення, в складі якого командир бойової ремонтно-евакуаційної машини, механік-водій і такелажник», – розповідає спеціаліст з танків та бронетехніки Микола Саламаха.
У пріоритеті для радянської армії була бронетехніка, здатна стріляти і нищити противника, ремонтники були другорядні. Тому зараз ця проблема позначається на ЗСУ, каже експерт.
Почалися 1990-і, нульові, коли величезна кількість БРЕМок просто продавалася
«Як показує досвід ведення бойових дій в різні часи, на один танковий батальйон чи на один механізований батальйон, чи мотострілецький батальйон однієї БРЕМ недостатньо. Щонайменше їх потрібно мати по одній машині на роту. А може, і більше. Хоча в танкових полках і мотострілецьких полках була ремонтна рота, де в складі роти був ремонтно-евакуаційний взвод і де було ще 5 БРЕМів. Тобто в загальному це було 8 машин», – каже Микола Саламаха.
БРЕМ «Лев» і БРЕМ-84 «Атлет» на продаж в Азію
У 1990-х, коли Україна здобула незалежність, підписала Будапештський меморандум 1994 року і отримала гарантії безпеки від Росії, Великої Британії та США, Київ почав позбуватися бронетехніки. І не тільки від БРЕМок, що залишилися з радянських часів.
БРЕМ «Атлет» було випущено всього 2 одиниці, вони пішли в цьому контракті і на тому все закінчилося
«Почалися 90-і, нульові, коли величезна кількість БРЕМок, вона просто продавалася, тому що вона мала попит на африканських і азійських ринках. Те, що робили БРЕМки під «Оплоти» і постачали до Таїланду, то очевидно, тому що у Таїланду до появи «Оплотів», у них не було танків, я маю на увазі основних бойових. У них були тільки малі танки американського виробництва, для яких БРЕМки були такі, менш потужні, і їм потрібні були нові БРЕМки, і тоді розробили і разом із БРЕМками постачали – це нормальна практика», – пригадує військовий експерт Михайло Жирохов.
Заводи випускали стільки ремонтно-евакуаційних машин та тягачів, скільки замовляло Міноборони України. А цього було замало для ведення бойових дій, пояснюють експерти.
«Нам дісталася та техніка, яка залишилася від Радянського Союзу. Це БРЕМи-1 на базі танка Т-72. Їх небагато було. Це БТС – броньований тягач середній БТС-2 на базі танка Т-54. БТС-4 взагалі на базі танка Т-44М. І Львівський бронетанковий завод уже в українські часи освоїв випуск – спочатку це був БТС-5, потім БТС-5У, а потім це обізвали БТС «Лев». Це на базі танка Т-72А», – каже Микола Саламаха.
БТС-5У, або БРЕМ «Лев», про якого говорить експерт, був спроєктований 2018-го і тоді ж представлений на виставці. За даними Defense Express, у 2021 році ЗСУ дійсно замовили 10 «Левів». Але інформації, скільки їх надійшло до армії, немає. 2019 року Львівський бронетанковий завод представив ще й БРЕМ «Зубр» на базі танка Т-55. За словами директора заводу, тоді ж 15 одиниць нової української техніки замовила одна із країн Азії. А був ще й БРЕМ-84 «Атлет» на базі Т-84. Цю ремонтно-евакуаційну машину розробили у Харкові. 2018-го в «Укроборонпромі» заявили, що «Атлет» пішов у серійне виробництво. Але серія виявилася якоюсь маленькою. І не для ЗСУ.
«Коли ми розробили і запустили в серійне виробництво танк БМ «Оплот» для Таїланду, то в контракт в тому числі входило і два БРЕМи на базі на шасі танка «Оплот». Ця так звана БРЕМ «Атлет», їх було випущено всього 2 одиниці, вони пішли в цьому контракті і на тому все закінчилося», – пригадує експерт з танків і бронетехніки Микола Саламаха.
Чим евакуювати західні танки? Досвід НАТО
Британці передали нам «Челенджери». І ми змушені були під ці «Челенджери» думати, а що ж буде евакуювати?
Для важкої американської чи німецької бронетехніки, яку активно передають партнери України, БРЕМи радянського зразка не підходять, пояснює Михайло Жирохов. Просто не витягнуть з поля бою. Тому що важать на 20-30 тонн менше.
«Так, західна техніка, вона проєктувалася завжди під власні БРЕМки. Якщо радянські танки всі проєктувалися під 40 тонн. Це такий був стандарт. І неважливо, чи це був Т-72, Т-64 або Т-82 – вони всі важать 40 тонн. То західні, у них інші стандарти. І коли говорять, що нам дають західні танки, дуже мало хто говорить про інфраструктуру. Жоден елемент з радянських танків, зрозуміло, не підходить до танків західного виробництва», – пояснює Михайло Жирохов.
«Британці передали нам «Челенджери». І ми змушені були під ці «Челенджери» думати, а що ж буде евакуювати? Тому що машину, яка важить від 75 до 77 тонн, повинна тягнути машина, аналогічна по вазі. 40-тонна машина не потягне «Челленджер-2», – підтверджує Микола Саламаха.
На Заході в кожній роті є евакуаційне відділення і на кожну роту – це вже один БРЕМ
Робоча група «Рамштайн» займається саме вирішенням таких технічних нестиковок. Якщо один із союзників не може постачати евакуаційну техніку до своїх танків або САУ, його замінює інший, хто має необхідні БРЕМи, вказують фахівці.
«Зверніть увагу, що німці нам передавали спочатку не танки, а спочатку передавали тягачі евакуаційні. Коли американці нам кажуть, що вони нам до 1 вересня передадуть танковий батальйон «Абрамсів», то, знову ж таки, в складі цього танкового батальйону буде 6 евакуаційних машин. Тобто вони передають свій батальйонний комплект, той, який повинен повністю забезпечити бойові дії цього танкового батальйону в будь-якому виді бою», – каже Микола Саламаха.
Але поки що таких машин небагато. І українська армія воює тим, чим є, показуючи дива універсалізму.
«У нас, якщо у підрозділу є, там не механізований підрозділ, але от десь взяли БТР, БМП, МТЛБ, що завгодно, куди можна кулемет поставити – це універсальна машина. Це води підвезти і їжу на позицію, це БК підвезти, це особовий склад підвезти, це штурмонути посадку, не знаю, в магазин з’їздити», – каже координатор фонду Сергія Притули Богдан Остапчук.
Звичайно, краще було б інакше і за стандартами НАТО, вважають фахівці. Тоді б і проблем із ремонтно-евакуаційними машинами було б менше.
«На Заході в кожній роті є евакуаційне відділення і на кожну роту, а натовська – це 14 танків чи 14 бойових машин, – це вже один БРЕМ. Плюс у них ще в батальйоні є ремонтна рота, і там також є ремонтно-евакуаційні машини. І виходить, що в них щонайменше на 54 бойові машини кількість 6, іноді 8 евакуаційних засобів. А якщо брати 108, то це практично від 12 до 16 евакуаційних засобів», – розповідає Микола Саламаха.
