Інститут вивчення війни (ISW) нещодавно розглянув нову «Стратегію протидії екстремізму в РФ», затверджену російською владою. Вперше у цьому документі згадується «русофобія», що визначається як «недружнє, упереджене та вороже» ставлення, а також «дискримінаційні дії» щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до росії держав.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
У документі 2024 року, на відміну від версії 2020 року, Україна названа головним джерелом екстремізму і звинувачується в поширенні неонацистських ідей. Росія заявляє про необхідність «ліквідувати» загрозу, що походить з України.
Аналітики ISW підкреслюють, що ще у лютому 2022 року, коли президент росії Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він виправдовував це «денацифікацією», тобто спробою усунути легітимну владу України. Згадки про «русофобію» та «дискримінацію» російських громадян, мови та культури збігаються з недавніми заявами міністра закордонних справ росії, Сергія Лаврова, що нібито така дискримінація є «першопричиною» війни і повинна бути врахована на будь-яких майбутніх переговорах.
Політичні наміри та внутрішні резонанси
Інститут припускає, що Кремль може використовувати цей стратегічний документ для обґрунтування своїх вимог щодо усунення українського уряду в рамках «антиекстремістських» заходів. Документ також містить пункти, що знаходять підтримку у російській провоєнній ультранаціоналістичній спільноті. У ньому стверджується, що мігранти в росії причетні до незаконних дій, які сприяють екстремізму у невизначених регіонах країни.
Документ закликає до зміцнення міграційної політики, в тому числі через боротьбу з «пропагандистськими заходами», які відбуваються у місцях проживання мігрантів. Також пропонується коригувати освітні програми на Південному Кавказі та в Центральній Азії для запобігання поширенню русофобії. Російська ультранаціоналістична блогосфера неодноразово закликала до посилення міграційної політики та висловлювала невдоволення «русофобією» в колишніх радянських республіках, таких як Казахстан.
Подальші перспективи та виклики
На думку ISW, Путін намагається задовольнити вимоги ксенофобського та ультранаціоналістичного електорату, який є одним з найбільш активних прихильників війни росії в Україні. Водночас він змушений враховувати потреби російської економіки та армії в робочій силі. 28 грудня президент росії підписав указ про нову «Стратегію протидії екстремізму в РФ», що замінить попередню версію, затверджену у 2020 році.