Українці в Чехії заробили для економіки країни більше, ніж Чеська Республіка виділила грошей на утримання всіх біженців. Утім, проблеми біженців залишаються актуальними. Про це на брифінгу посольства України у Празі заявив тимчасовий повірений у справах України в Чехії Віталій Усатий. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» детальніше поспілкувався з українським дипломатом про становище та проблеми біженців, які рятуються від війни і перебувають під тимчасовим захистом у Чеській Республіці.
Скільки триватиме підтримка українців?
Від початку повномасштабного вторгнення Чехія стала прихистком для понад пів мільйона українців. Нині ж, станом на грудень 2023 року, понад 370 тисяч – переважно жінки та діти – отримали тимчасовий захист, як повідомляють в ООН. У жовтні чеський парламент підтримав продовження тимчасового захисту для українських біженців до березня 2025 року. Це дає їм право на державне медичне страхування, освіту та роботу у Чеській Республіці – поки що на ще один рік. Як буде далі? «Рішення про продовження довгострокової підтримки українців у Чеській Республіці буде обов’язково, але воно базуватиметься на директивах Європейського союзу», – зазначив тимчасовий повірений у справах України у Чехії Віталій Усатий.
«Чехія вже готова продовжувати дію Lex Ukrajina (закону про тимчасовий захист – ред.), який створює правові підстави для перебування біженців, надання їм допомоги. Але враховуючи те, що в Європейському союзі є тенденція до ухвалення таких кроків на рік, то Чехія слідує таким тенденціям», – заявив Усатий, додавши, що рамкове рішення ЄС може це змінити.
І політика України, і політика Європейського союзу налаштована на перемогу
«І політика України, і політика Європейського союзу налаштована на перемогу. Відповідно, після того, як ми переможемо у цій війні, наш акцент буде змінений на реконструкцію України і створення відповідних умов для тимчасово переміщених осіб, які перебувають тут, у Чехії», – додав Віталій Усатий.
У грудні 2023 року Єврокомісія виділила понад 65 мільйонів євро чотирьом країнам, які надають прихисток громадянам України, які рятуються від повномасштабної війни Росії, йдеться на сайті відомства. Серед них – і Чехія.
Допомога для повернення додому чи запрошення «на вихід»?
Нещодавно у чеському законі про тимчасовий захист українських біженців з’явився додатковий пункт – підтримка добровільного повернення в Україну. Зокрема, йдеться про фінансову допомогу українцям, які вирішили повернутися додому, незважаючи на війну. Окрім разових виплат, закон пропонує оплату квитків, консультування, а також певну допомогу з житлом перед від’їздом. Тимчасовий повірений у справах України у Чехії Віталій Усатий запевняє, що така ініціатива є саме проявом підтримки, а не втоми від біженців.
Чеська Республіка створює надзвичайно комфортні умови для перебування наших громадян
«Ми вдячні за те, що Чеська Республіка створює надзвичайно комфортні умови для перебування наших громадян. Вони реально роблять максимум. Про втому я не став би говорити, – додав Усатий. – Ми постійно спілкуємось і з міністром внутрішніх справ Чеської Республіки, і з іншими членами уряду, і з регіональними керівниками. Навпаки: я чую про те, що вони вдячні Україні, вдячні нашим Збройним силам України, оскільки ми є щитом Європи і не дозволяємо російським варварам просуватися далі».
Український дипломат також зауважив: українські біженці вже роблять свій вклад в економіку Чехії: «Українці працюють добре і дуже плідно. Зараз ми вже нарешті вийшли в плюс. Тобто ніхто вже не зможе дорікнути українцям, що вони є тягарем для бюджету країни».
Ніхто вже не зможе дорікнути українцям, що вони є тягарем для бюджету країни
Раніше міністр праці і соціальних питань Чехії Маріан Юречка заявив про те, що сумарний заробіток українців для чеської економіки перевищив усі витрати, які країна виділила на тимчасово переміщених осіб. За його словами, у листопаді 2023 року працевлаштованими були близько 60 відсотків працездатних біженців. Утім, цей відсоток може бути вищим, вважає Віталій Усатий.
Проблеми з працевлаштуванням
«Звичайно, не всі українці мають можливість знайти роботу, яка би відповідала їхній кваліфікації, попередньому досвіду, але це пов’язано з низкою проблем. Перша проблема – це недостатнє знання чеської мови, тому я радив би всім українцям, які перебувають тут і шукають роботу, відповідно, підвищувати навички володіння чеською мовою, займатися ноcтрифікацією дипломів для того, щоб вони могли отримати гідну роботу і, відповідно, отримати гідну оплату», –прокоментував Усатий.
Перша проблема – це недостатнє знання чеської мови
До слова, згідно з останніми змінами у чеському законодавстві, українці можуть зробити безкоштовну нострифікацію диплома, якщо перебувають під тимчасовим захистом менше за рік.
Брак місць у школах та садочках
Загалом до консульства у Празі біженці найбільше звертаються «зі стандартними питаннями про отримання паспортів, нотаріальне завірення документів, щодо народження дитини», наголосив Усатий. Однак, додає, кількість запитів зросла у рази.
Одним із викликів для українців, які мають прихисток у Чехії, є переповнені садочки та школи.
Через наплив біженців з України у 2022/2023 навчальному році кількість українських учнів збільшилася вп’ятеро, повідомляв Чеський статистичний інститут (ЧСІ). Тож проблема розміщення учнів залишається на порядку денному як посольства, так і чеських відомств.
Місць у школах об’єктивно не вистачає
«Ми постійно про це говоримо: і з міністром освіти Чеської Республіки, і під час регіональних поїздок до країв, і з мерами, – розповів тимчасовий повірений у справах України у Чехії Віталій Усатий. – Місць у школах об’єктивно не вистачає, тому і Міністерство освіти, і місцеві органи влади справді намагаються допомогти українським дітям, тому що вони розуміють, що надзвичайно важливою є скоріша адаптація до нових умов дітей з України».
У цьому напрямку важливими є зусилля української національної меншини, наголосив дипломат. Її організації ведуть так званий реєстр місць у школах, що дозволяє українцям записатися у чергу на вільне місце. Якщо таке з’являється, про це інформують батьків.
Реакція на заяви про мобілізацію українських чоловіків
Щодо справ біженців у Чехії помітною стала і реакція на заяви міністра оборони Рустема Умєрова щодо можливого призову до війська українських чоловіків з-за кордону.
Держава Україна зробить абсолютно все, щоб і забезпечити оборону України
У Центрі стратегічних комунікацій уже заперечили інформацію про анулювання паспортів тих, кого розшукує МВС та ТЦК. Утім, ажіотаж навколо виготовлення закордонних паспортів у Чехії залишається.
За даними посольства України у Чехії, раніше у ДП «Документ», що надає паспортні послуги, приходило 100 громадян України на день. Зараз ця цифра зросла до 400, зауважує Віталій Усатий. Однак, він запевняє, такі хвилювання передчасні.
«Зараз обговорюється законопроєкт, і в якому вигляді цей законопроєкт буде ухвалений і стане законом – поки що казати зарано. Але я можу зазначити, що держава Україна зробить абсолютно все, щоб і забезпечити оборону України, і дотримання всіх прав людини, які перебувають за кордоном, – додав тимчасовий повірений у справах України у Чехії Віталій Усатий. – Я не думаю, що можуть бути ситуації, коли громадянин України має обходити посольства».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
