З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавської конвенції). Однак вторгнення росії призвело до нерівної ситуації, оскільки росія не підписала цей документ, про що повідомило Міністерство закордонних справ України.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
У МЗС зазначили, що росія, яка не є учасником Конвенції, з 2014 року активно використовує протипіхотні міни проти України. Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році цей вид зброї надав окупантам «асиметричну перевагу».
«Наголошуємо, що на час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН», – йдеться у повідомленні.
Відомство також підкреслило, що кілька європейських країн вже вийшли з Оттавської конвенції, відзначивши, що потреба захисту від російської загрози стала пріоритетнішою за дотримання міжнародних конвенцій.
«Враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорстокої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави», – резюмували в МЗС.
Раніше президент України Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції. Відповідний указ опублікований на сайті Офісу президента.
Конвенцію про заборону протипіхотних мін, або Оттавський договір, 1997 року підписали 164 країни, які зобов’язалися не застосовувати, не розробляти, не виробляти і не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі наявні запаси. Росія, США, Китай, Індія та Пакистан не приєдналися до цього договору.
Навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі рекомендували владі своїх країн вийти з конвенції, пояснюючи це тим, що військові загрози країнам НАТО, які межують з росією та Білоруссю, «значно зросли». Парламенти країн Балтії, а також Польщі та Фінляндії схвалили вихід із конвенції.