В Україні була представлена інтерактивна мапа нітратного забруднення підземних вод. За даними на 2024 рік, в окремих регіонах країни більше половини проб води з колодязів та свердловин не відповідають санітарним нормам щодо вмісту нітратів.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Мапа охоплює дані за 2015-2024 роки та була створена громадською організацією “Екодія” на основі результатів лабораторних досліджень, проведених обласними центрами контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України.
Найвищі показники проб води з перевищенням нітратів зафіксовані в наступних областях: Миколаївська – 65,1%, Одеська – 59,2%, Харківська – 55,4%, Кіровоградська – 53,6%, та Сумська – 52,6%.
Досить високі показники спостерігаються також у Житомирській області – 40,3%, Хмельницькій та Київській – 37,3%, Вінницькій – 32,7%, Полтавській – 32,3%, Черкаській – 31,2%. Найнижчі показники виявлені на заході країни: Закарпатська область має 0% проб із перевищеннями, Чернівецька – 3,8%, Тернопільська – 12,6%, Львівська – 13,3%. У Луганській області, де з 2022 року неможливо провести моніторинг, та в АР Крим дані відсутні.
Марія Бєлкіна, керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія”, зазначила, що високий відсоток проб з перевищеннями та значна різниця в їх кількості по регіонах свідчать про системні недоліки в контролі за якістю води. Вона підкреслила, що державний моніторинг підземних вод, який має проводити Держгеонадра, з 2022 року не відбувається через брак фінансування. Хоча моніторинг питної води, що виконується МОЗ, дає певне уявлення про проблеми, дані з різних областей суттєво відрізняються за обсягом, що ускладнює повну оцінку ситуації.
Нітрати не мають ні запаху, ні смаку, ні кольору, але їх надмірне накопичення у воді може становити реальну загрозу для здоров’я. Щоб оцінити масштаби проблеми та ефективно її вирішувати, Україні потрібен регулярний і повноцінний державний моніторинг, прозорі дані та коректне визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, – зазначає Марія Бєлкіна.
Причини нітратного забруднення, за словами Марії Бєлкіної, часто пов’язані з порушеннями в аграрних практиках, зокрема неправильним зберіганням та внесенням добрив, а також поводженням із гноєм на тваринницьких господарствах. До того ж, потрапляння забруднювачів у ґрунтові води відбувається через неналежне управління стічними водами або витоки з неякісних каналізаційних систем. Найбільший ризик для колодязів із ґрунтовими водами, оскільки вони найменше захищені від поверхневих забруднювачів.
Фахівці наголошують, що вирішити проблему забруднення води можна лише комплексно. Для системного контролю та запобігання забрудненню необхідно імплементувати Нітратну директиву ЄС на законодавчому рівні. Це передбачає законопроєкт №11486, який визначає порядок моніторингу, відповідальних осіб та правила для господарств, що функціонують у вразливих зонах. Документ перебуває у Верховній Раді вже півтора року і досі не винесений на голосування.