Лідери країн Європейського Союзу вирішили відкласти ухвалення рішення щодо репараційного кредиту для України, який має бути забезпечений за рахунок заморожених активів росії, на наступний саміт. Це сталося під час дискусій, що проходили на саміті в Брюсселі 23 жовтня. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Раніше в проектах документів містився прямий заклик до Єврокомісії підготувати юридичну пропозицію про використання заморожених активів для надання фінансової позики Україні «відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, а також на основі належної солідарності й розподілу ризиків ЄС».
Однак у затвердженій версії лише зазначається, що Єврокомісія «якомога швидше повинна представити варіанти фінансової підтримки» на найближчі кілька років, без конкретизації використання російських активів для цієї мети.
Перед початком саміту прем’єр-міністр Бельгії підкреслив необхідність дотримання ряду умов.
Крім того, дипломати зазначили, що Бельгія не була готова ризикувати, поки не отримала чітких роз’яснень від Єврокомісії щодо механізмів, які б дозволили це зробити без конфіскації російських активів.
Таким чином, лідери ЄС обмежилися загальною заявою. «Європейська рада зобов’язується вирішувати нагальні фінансові потреби України на 2026–2027 роки, включаючи підтримку військових і оборонних зусиль», – йдеться в документі.
Єврокомісії доручено продовжити роботу, щоб Європейська рада змогла повернутися до цієї теми на наступному засіданні.
У висновках наголошується, що «згідно з законодавством ЄС, російські активи мають залишатися замороженими, доки росія не припинить свою агресію проти України та не компенсує завдані збитки».
Висновки щодо України були погоджені 26 країнами-членами з 27, за винятком Угорщини, яка традиційно не підтримала їх.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підсумував, що ЄС «відданий підтримці України у її найнагальніших фінансових потребах на наступні два роки, включаючи військові та оборонні зусилля», підкресливши, що росія «має негайно припинити війну».