Незважаючи на критику, що вона обтяжила деякі країни неприйнятним рівнем боргу з моменту запуску 10 років тому, китайський лідер Сі Цзіньпін, як очікується, рекламуватиме ініціативу «Один пояс, один шлях» (BRI) як успіх зовнішньої політики, демонструючи її як альтернативну модель розвитку Заходу на великому саміті в Пекіні.
Третій форум «Один пояс, один шлях» розпочався 17 жовтня, і в ньому беруть участь представники з усього світу, оскільки Китай прагне зміцнити програму, яку відстоює Сі, як ключову частину зовнішньої політики країни.
«Це 10-річчя першої великої зовнішньополітичної ідеї, яку висунув Сі, – сказав Радіо Свобода Рафаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі. – Кожен завжди зосереджується на окремих проєктах, але [BRI] в кінцевому підсумку є китайським баченням того, як взаємодіяти зі світом, і Пекін прагне відзначити цю ідею».
Це 10-річчя першої великої зовнішньополітичної ідеї, яку висунув Сі
Офіційно заснований у 2013 році після виступів Сі в Казахстані та Індонезії незабаром після того, як він став лідером Китаю, BRI фінансував будівництво портів, електростанцій, залізниць, автомагістралей та інших інфраструктурних проєктів і інвестував сотні мільярдів доларів у десятки країн, стимулюючи торгівлю та інвестиції шляхом покращення транспортного сполучення Китаю з рештою світу.
Напередодні форуму «Один пояс, один шлях» – першого з 2019 року – уряд Китаю оприлюднив звіт, у якому високо оцінив досягнення програми як модель сталого розвитку міжнародної економіки та поставив її проти Заходу, разом із Лі Кесінем, чільним представником МЗС Китаю, який сказав 10 жовтня журналістам, що BRI «виходить за межі старого мислення геополітичних ігор і створює нову парадигму міжнародного співробітництва».
Багато експертів стверджують, що BRI скерувала вкрай необхідне фінансування біднішим країнам, але це також принесло певні витрати.
Протягом останнього десятиліття проєкт зіткнувся зі скандалами через корупцію, погіршення стану навколишнього середовища та сприяння зростанню боргової кризи на Глобальному Півдні.
BRI завжди була концепцією з дуже мінливими цілями та дуже мінливими параметрами
BRI спостерігає скорочення обсягів фінансування з 2016 року та менше проєктів, які фінансуються після численних гучних скандалів щодо стрімкого зростання боргів, пов’язаних з проєктами, через які уряди приймаючих країн не можуть виплачувати борги.
Називають, наприклад, автомагістраль у Чорногорії вартістю майже 1 мільярд доларів і порт у Шрі-Ланці.
Аналітики кажуть, що ці проблеми призвели до того, що Пекін став більш несхильним до ризику.
Раніше в жовтні дослідження Центру глобальної політики розвитку Бостонського університету показало, що BRI надав понад 330 мільярдів доларів позик країнам, що розвиваються, до 2021 року, що більше, ніж Світовий банк за кілька років.
Але в дослідженні також зазначено, що багато одержувачів китайських позик зараз борються зі своїм загальним боргом і що багато електростанцій, що фінансуються Китаєм за кордоном, значно збільшують викиди парникових газів.
Незважаючи на ці перешкоди, BRI ще далеко не зникне, сказав Пантуччі, додавши, що Сі, ймовірно, використає форум «Один пояс, один шлях», щоб відповісти на цю критику, одночасно закріпивши програму як «основу зовнішньополітичного бачення Сі» для «нового» глобального порядку, де Китай знаходиться в центрі».
«BRI завжди була концепцією з дуже мінливими цілями та дуже мінливими параметрами, – каже Пантуччі. – Тож Пекін може пересунути стійки воріт і переосмислити, як виглядає успіх».
Протягом багатьох років BRI займав центральне місце в зусиллях Китаю, спрямованих на підвищення свого міжнародного авторитету, і експерти кажуть, що Пекін намагатиметься ретельно керувати оптикою форуму «Один пояс, один шлях».
Центральним для цього буде забезпечення великої делегації офіційних осіб з усього світу.
Пекін ще не оприлюднив офіційний список гостей, але МЗС Китаю повідомило, що на захід приїдуть «представники понад 130 країн, а також багатьох міжнародних організацій». Однак незрозуміло, наскільки високопоставленими будуть ці чиновники.
На першому форумі «Один пояс, один шлях» у 2017 році були присутні 30 голів держав і урядів, а на другому зібранні, у 2019 році, було 37.
Пекін намагатиметься збільшити цю цифру під час святкування 10-річчя BRI, але він може зіткнутися з деякими труднощами, особливо тому, що багато високопосадовців у всьому світі мають справу з кризою між Ізраїлем і «Хамасом».
Забезпечення сильного представництва в Європі також може бути складним.
Хоча пропекінські уряди в Угорщині та Сербії надіслали високопоставлені делегації на чолі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і президентом Сербії Олександром Вучичем, незрозуміло, хто ще буде присутній, особливо з членів ЄС.
Європейські країни сформували одні з найбільших контингентів лідерів на попередніх зустрічах, але наслідки того, як Китай впорався із пандемією, його підтримка Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну та численні скандали, пов’язані з проєктами BRI, призвели до падіння позицій Пекіна.
Італія, яка була єдиною країною «Групи семи», яка приєдналася до BRI, на початку цього року оголосила про свій намір вийти з програми.
«Багато чого сталося з 2019 року, і багато країн були шоковані керівництвом Китаю та тим, як воно вирішує певні проблеми, – сказав Радіо Свобода Ніва Яу, з Global China Hub «Атлантичної ради». – Тепер це змінило те, як Китай може використовувати та продавати [BRI]. Він більше не розглядається просто як суспільне благо, яке Китай надає світу».
BRI більше не розглядається просто як суспільне благо, яке Китай надає світу
Одним із світових лідерів, який давно підтвердив свою присутність і прибув до Пекіна, є президент Росії Володимир Путін, який здійснює свою першу поїздку до Китаю після свого вторгнення в Україну в лютому 2022 року та, як очікується, порушить низку питань із Сі, включно з майбутнім так бажаного після газопроводу «Сила Сибіру-2».
В інтерв’ю державній китайській медіа-корпорації 15 жовтня в Москві Путін похвалив Сі Цзіньпіна та BRI та націлився на власну історію Заходу щодо допомоги розвитку в усьому світі, сказавши, що головна відмінність BRI полягає в тому, що «ніхто не нав’язує будь-що на інших» і що програма не має такого «колонізаторського присмаку», як інші проєкти.
Офіційною метою BRI з моменту її створення десять років тому було стимулювання торгівлі та інвестицій шляхом покращення транспортних сполучень Китаю з рештою світу та посилення економічного та політичного впливу Китаю в цьому процесі.
Китай вірить, що він готовий сформулювати своє власне бачення та цінності світові
Яу каже, що хоча основна розповідь BRI була про будівництво та фінансування інфраструктури, сам проєкт показує, що «Китай настільки впевнений у своїх власних практиках, що готовий запропонувати їх світові».
«BRI – це набагато більше, ніж глобальна інфраструктура та проєкт зв’язку, BRI натомість виразив чітке переконання Китаю в тому, що Китай вірить, що він готовий сформулювати своє власне бачення та цінності світові», – сказав Яу.
Таке ставлення було продемонстровано напередодні форуму «Один пояс, один шлях», і в новому звіті уряду Китаю про BRI говориться, що програма пропонує новий підхід, який не буде прагнути «домінувати у світовому економічному розвитку, контролювати економічні правила та користуватися плодами розвитку».
Але китайські чиновники також намагалися відповісти на критику BRI у звіті, заявивши, що Китай дотримуватиметься «принципу стійкого боргу» та працюватиме з країнами-боржниками над «стійкою системою інвестицій та фінансування, яка піддається контролю ризиків».
Крістоф Недопіл, директор Інституту Азії при Університеті Гріффіта в Австралії, сказав Радіо Свобода, що у відповідь на боргові кризи в багатьох країнах, а також через те, що у Китаю менше грошей для позичання, оскільки його власна економіка сповільнюється, китайські банки стали більш вибірковими щодо проєктів і партнерів і все більше віддають перевагу інвестиціям у відновлювані джерела енергії та цифрові ініціативи, які вважаються більш імовірними для повернення інвестицій.
Недопіл додає, що цей відхід від великомасштабного кредитування китайськими політичними банками, який спостерігався в перші роки BRI, збігся з активним залученням китайських приватних компаній в останні роки, який, схоже, продовжиться і в майбутньому.
«Це частково тому, що китайські банки можуть відвернути свою увагу від країн, що розвиваються, на внутрішній ринок, – каже Недопіл. – Але багато з цих приватних компаній зараз інвестує, тому що вони набагато більш конкурентоспроможні в усьому світі, ніж вони були, коли [BRI] був запущений».
