На захоплених РФ територіях півдня України набирає обертів соціально-економічна криза, повідомляє Центр національного спротиву. Зокрема на окупованій частині Запорізької області спостерігається загострення гуманітарної ситуації. Основні фактори, які негативно впливають на рівень життя місцевого населення – це постійне зростання безробіття, високі ціни на товари широкого вжитку, а також затримки заробітних плат для працівників місцевих підприємств. Працівники скаржаться, що невиплати зарплат без поважних причин можуть сягати до двох місяців.
Чому доходи місцевого населення зменшуються, а ціни зростають? Хто, навпаки, має можливість заробляти в окупації, і чи буде Росія вкладати кошти у ці території, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Здорожчення через військових РФ»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов підтвердив «Новинам Приазов’я», що ціни в окупованому регіоні справді потужно зростають. Частина місцевих жителів вже витратила всі свої заощадження, і людям доводиться шукати шляхи для виживання.
Ситуація на цих територіях на сьогодні починає нагадувати новини з глибинки самої Росії
«На територіях, де присутні військові, які мають більші виплати, більше грошове забезпечення, вони сприяють, тому що ціни на ринках і в магазинах просто за умовами ринкової економіки починають зростати.
Присутність великої кількості військових, звісно, впливає на це, що дуже погано відбивається на гаманці місцевих жителів тимчасово окупованих територій. Ми спостерігаємо два роки цю тенденцію зростання цін на цих територіях», – зауважив він.
Орлов назвав вартість основних продуктів в окупації:
- м’ясо – 500 – 1000 руб /1 кг (210-420 грн);
- молоко – 35 – 120 руб/1 літр (14,7 – 50,4 грн);
- яйця – 160 руб і вище/ 1 десяток (67,2 грн);
- хліб – 20 – 60 руб (8 -25 грн);
- морква – 32-60 руб/1 кг (13,4 -25 грн);
- крупи – 60-70 руб/1 кг (25 – 29 грн);
- макарони – 40-80 руб/1 кг (16,8 – 33,6 грн);
- цукор – 60-70 руб/1 кг (25 -29 грн).
«Ситуація на цих територіях на сьогодні починає нагадувати новини з глибинки самої Росії. Тобто з депресивних регіонів РФ, де без певної підтримки держави, люди починають просто виїжджати», – сказав він.
Про зарплати та соцвиплати
Виплати заробітних плат затримують як в окупаційних бюджетних, так і комунальних установах, розповідає науковець. Він зауважив, що «бюджетна сфера фінансується лише на словах».
«На сьогодні близько трьох тисяч працівників шкіл, дитячих садків, ліцеїв, музеїв, будинків культури, комунальних закладів, установ теж не отримують заробітну плату. Тобто є певна затримка з цього приводу. Підтримка незахищених верств населення, також дуже слабка. Пенсії невеликі, за даними, які нам відомі з тих територій, на сьогодні вони мають і затримку», – каже Орлов.
Щоб люди реєструвалися, отримували паспорти й голосували, їм просто перекривали доступ до банківських рахунків
За його Орлова, з іншого боку, підтримку пенсіонерів і соціальних виплат, які надавалися українською владою на тимчасово окупованій території, теж намагаються перекрити.
«Це особливо яскраво було виражено під час передвиборчої кампанії (російські президентські вибори – ред.), коли для того, щоб люди реєструвалися, люди отримували паспорти й проголосували на цих незаконних виборах, їм просто перекривали кисень щодо банківських рахунків. Вони не могли отримати гроші з української сторони. Була така проблема, вона на сьогодні залишається», – пояснив співрозмовник.
- Призначений Росією керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у березні повідомив, що на території регіону проводять перевірки цін у торговельних мережах. Він зазначив, що ціни на соціально значущі продовольчі товари на той час відповідали середнім. Також окупаційний чиновник заявив, що моніторинг триватиме, і всі випадки штучного завищення цін будуть відстежувати спільно з окупаційною прокуратурою.
- Місцеві, підконтрольні окупаційній владі, ЗМІ, своєю чергою, повідомляють, що на окуповані території привозять товари з багатьох регіонів Росії, і це начебто дозволяє знижувати ціни, зокрема, на продукти. Водночас вони розповідають, що місцеві виробники нібито теж успішно працюють і надають свої товари до магазинів.
Про безробіття
Крім того, у регіоні зростає рівень безробіття, стверджує Орлов. Він каже, що охочих працевлаштовуватися в теперішніх умовах в окупації небагато. На рівень безробіття зараз також дуже впливає й хвиля нових жителів з різних регіонів Росії.
«Вони заполонили просто цю територію, їх заманюють на ці території. Вони, відповідно, заїжджають на певні вже робочі місця. Ми знаємо, що на території Росії безпосередньо відбувається рекрутинг на роботу на окупованих територіях. І люди, в принципі, їдуть на заробітки туди. Таким чином вони перекривають просто кисень нашим мешканцям, які залишились на тимчасово окупованих територіях», – зазначив дослідник.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«За кримським сценарієм»
На окупованій території Херсонської області також є проблема з завищенням цін. Це визнає призначений Кремлем керувати захопленою частиною області Володимир Сальдо. За його словами, ціни на деякі товари є суттєво вищими, ніж на території Росії. Сальдо це пояснює тим, що місцеві торговельні мережі та окремі підприємці начебто не можуть впоратися з попитом, який зростає. Тому окупаційна влада ухвалила рішення про захід до регіону нових торговельних мереж. Крім того, чиновник стверджує, що «деякі продавці навмисно завищують ціни, і з цим явищем також будуть боротися».
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів «Новинам Приазов’я», що спочатку російська окупаційна влада надавала місцевим жителям виплати, аби «купити» їхню лояльність. Зараз ситуація на окупованій частині Херсонщини значно змінилася.
Основна група підтримки Путіна і його режиму – пенсіонери
«Повторюється ситуація один в один, як була у 2014 році в Криму, де також перший період платили подвійні, потрійні зарплати для того, щоб викликати перший вау-ефект. Зараз з того, що розповідають, з того, що ми бачимо, можна зробити висновок, що вони продовжують спиратися на свою основну цільову аудиторію – на пенсіонерів та тих, хто потребує соціальної допомоги. Це основна група підтримки Путіна і його режиму. Також не зменшилися інвестиції, не зменшилися державні видатки на молодіжну політику і на всякі пропагандистські заходи. Натомість припинилися або зменшилися в рази виплати для комунальних служб, учителів, для тих, хто працює в бюджетній сфері або центрального підпорядкування», – сказав він.
«Катастрофічний брак кадрів»
Вони змушені залучати фахівців із території Росії. Чи їм досі платять вдвічі, втричі, більше, ніж на території Росії? Я ще не знаю
Брак кадрів з-поміж місцевих жителів спостерігається у багатьох сферах на лівобережній Херсонщині, каже експерт. За його даними, катастрофічна ситуація – в медичній сфері. Українські лікарі повиїжджали з окупації, як і вчителі.
«Вони (окупаційна влада – ред.) змушені залучати фахівців з території Росії. Чи їм досі платять вдвічі, втричі, більше, ніж на території Росії? Я ще не знаю. Очевидно, враховуючи стан медицини, напевно, продовжують платити. Так само продовжують ці збільшені виплати для тих, хто працює в державній сфері та приїхав з Росії – пенсійний фонд, всякі юристи в міграційній службі, співробітники соціального захисту, інших федеральних служб, які формально місцеві, а насправді – федеральні, де працюють росіяни», – підкреслив Данилов.
Втім, у галузі, які важливі для забезпечення російської армії на окупованих територіях, Росія буде вкладати кошти, переконаний експерт.
Для бізнесу життя стало дуже поганим або нестерпним
«З одного боку – це велика корупційна годівничка, а з іншого – вони реально зацікавлені в тому, щоб створити умови для фронтової логістики. Тому вони ремонтують дороги, мости, прокладають залізницю. І плюс ще одна, так скажемо, галузь, в яку вони продовжують інвестувати – це комунальне господарство. Воно їм потрібне просто для себе, умовно кажучи. Війська стоять, їм потрібна вода, світло і в цьому випадку вони зацікавлені, щоб воно мінімально функціонувало. Ну і плюс це корупційні схеми навколо цих будівництв або відновлень. В цілому, респонденти, яких я опитував, констатують, що для бізнесу життя стало дуже поганим або нестерпним, а для тих, хто на соціальній допомозі, життя покращилося», – зазначив він.
«Економіка військового спрямування»
Аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Дмитро Баштовий зазначив, що соціально-економічна криза на окупованих територіях півдня спровокована, перш за все, російським вторгненням. Частина економічно спроможного населення виїхало з регіону, ще частину піддали переслідуванням. Натомість туди заїжджають жителі Росії.
Ми спостерігаємо, що є бум саме економічної еміграції. Тобто на відбудову
«Ми приходимо до висновку, що економіка на окупованих територіях більше має військове спрямування. Там намагаються грати ще в інтеграційні процеси, пропагандистські й вкладати кошти, щоб показати тим людям, які залишилися, що путінський режим, якби є і турбується за цих людей.
А по-друге, відбувається, трудова міграція, та загалом міграція і зміна етнічного складу. Ми спостерігаємо, що є бум саме економічної еміграції. Тобто на відбудову. Я вважаю, що Маріуполь – це єдина така вітрина для відбудови, яку окупантам можна продемонструвати світу, зокрема, у Радбезі ООН. Тобто логіка «фантастична» – зруйнувати, щоб потім відбудовувати», – каже аналітик.
Хто збагачується?
Гарно заробляти на окупованих територіях можуть лише ті особи або підприємства, які наближені до окупаційної влади, розповідає експерт.
За його словами, на окупованих територіях Росією запровадженою вільну економічну зону.
Сухопутний коридор з Криму до інших регіонів Росії дає величезні можливості й поле для збагачення, для корупції
«Нас дуже зацікавило, що це означає. По факту декларативно це означає пільгове кредитування, можливість отримати податкові преференції, але по факту до цієї вільної економічної зони входять підприємства з пулу колаборантів, або ті, які допомагали «віджимати» бізнес, або для продовження збагачення через різні схеми, вивезення того ж зерна, закупівлі його у людей, які не мають можливості його продати. Сухопутний коридор з Криму до інших регіонів Росії дає величезні можливості й поле для збагачення, для корупції вже всередині цих програм. Тобто там коштів вноситься багато. Який з них ефект? Я вважаю, і ми бачимо, що він нульовий», – пояснив експерт.
З часом російська влада може вимагати від окупованих регіонів, щоб вони виходили на певні економічні показники й зменшувати дотації, додав Баштовий.
Російський політолог із Праги Іван Преображенський також називає окуповані території України «клондайком» для російських корупціонерів». Він стверджує, що значна, якщо не більшість коштів, зазвичай у заявлених РФ проєктах розвитку, відбудови в регіонах розкрадається.
Якщо у 2024 році ситуація на фронті для Росії погіршуватиметься, то розкрадатиметься більше, а будуватиметься менше
«Це було видно свого часу, коли Росія окупувала Крим. Так само зараз на тимчасово окупованих територіях півдня України. Відповідно ці люди не відмовляться від так званих проєктів розвитку, тому що на них вони заробляють мільярди. Тож формально, як мінімум, гроші виділятимуться.
Скільки цих грошей буде доходити реально до території? Це інше питання. Я думаю, що кількість реально освоюваних грошей, житла, що реально будується, буде поступово знижуватися. Але значною мірою все залежить, звісно, і від ситуації на фронті. Якщо у 2024 році ситуація на фронті для Росії погіршуватиметься, то розкрадатиметься більше, а будуватиметься менше, бо все можна буде списати на військові дії. Як, напевно, сподіватимуться російські корупціонери», – зазначив політолог.
«Розрахунок Кремля – розширення окупації»
Якщо частина територій півдня перебуває в окупації – вони будуть депресивними, каже політолог. Росія не збирається їх повертати і буде утримувати для, перш за все, для продовження воєнних дій.
Харків, Одеса, Миколаїв – це цілі, які Кремль собі ставить на найближчі кілька років
«Для Росії зараз це насамперед військовий форпост. Росія не припиняє агресію проти України. Розрахунок Кремля на те, що їй вдасться розширити окуповані території та наступати далі. Відомі цілі тут ніякого секрету немає. Харків, Одеса, Миколаїв – це цілі, які Кремль собі ставить на найближчі кілька років.
Якщо йому це вдаватиметься, то це просто тил для російської армії. Якщо ситуація зміниться, тоді, можливо, там щось змінюватиметься. А зараз повторюся, це просто тил російської армії. Більше ніякої іншої функції серйозної в нього немає. Єдине, що це, на жаль, не розмінна монета в тому плані, що Кремль не готовий ці території повертати. Володимир Путін неодноразово говорив про те, що переговори щодо припинення військових дій можуть бути лише на умовах Росії. Умови зрозумілі», – зазначив політолог.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих – Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської. Україна і Захід засудили це як незаконне загарбання чужої території воєнним шляхом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
