Українські міста декларують прагнення до євроінтеграції, але реальна відкритість досі залишається фрагментарною. Дослідження TI Ukraine показало: муніципалітети часто формально реалізують вимоги прозорості і рідко забезпечують базові європейські стандарти – від зручної структури сайтів до прозорої роботи з гуманітарною допомогою та доступом громадян до засідань.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
В рамках тестування нових підходів до досліджень команда “Прозорих міст” проаналізувала 10 обласних центрів України, серед яких Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів, а також столицю Київ. Оцінка кожного міста проводилася за 40 критеріями відкритості.
Результати дослідження вказують на середній рівень відкритості серед усіх проаналізованих муніципалітетів. Навіть міста з найвищими показниками не змогли подолати позначку у дві третини від максимально можливої кількості балів.
В середньому міста виконали всі критерії на 53,5%. Найвищий бал отримав Дніпро – 66 з 100 можливих за 28 виконаних індикаторів. Одеса посіла друге місце зі 64 балами, а Львів отримав 63 бали. Найнижчу оцінку отримала Полтава – 38 балів за 16 виконаних критеріїв. Київ зайняв проміжне місце з 53 балами.
Дослідження також включало два міста, які мають статус територій можливих бойових дій – Запоріжжя та Харків. Попри схожі виклики, результати їхньої відкритості відрізняються: Запоріжжя виконало 24 індикатори, в той час як Харків – 19.
Інфографіка
Серед позитивних моментів – усі досліджувані міста публікують рішення міської ради, виконавчого комітету, розпорядження міського голови та організовують трансляції сесій ради.
Однак трансляції засідань виконавчого комітету забезпечили лише 7 міст, серед яких Київ, Львів, Харків та Чернігів, які не забезпечили трансляції усіх засідань виконкому у другому кварталі 2025 року. Луцьк виявився єдиним містом, яке не оприлюднило записи засідань обраних постійних комісій.
Міста також продемонстрували непогані результати у регуляторній політиці: 9 з 11 муніципалітетів належним чином оприлюднили плани діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, а 8 з них надали посилання на самі регуляторні акти в структурованому вигляді.
Проте жодне місто не оприлюднило в спеціальному розділі узагальнену статистику щодо рішень про компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. Чернігів став єдиним містом, яке забезпечило наявність документів-рішень комісії щодо надання компенсацій у відповідному розділі.
У всіх 11 муніципалітетів виявилися проблеми з оприлюдненням інформації про гуманітарну допомогу: 8 міст не створили окремого розділу на цю тему, що є критично важливим у час повномасштабного вторгнення.
Інфографіка
Аналітики також перевірили, чи дотримуються українські муніципалітети загальноєвропейських підходів до врядування в роботі з публічною інформацією. Вони оцінювали наявність зручних і постійно оновлюваних тематичних розділів на сайтах міських рад.
Єдине місто, яке забезпечило логічну, зручну та структуровану публікацію інформації – Київ. Львів також досягнув високого рівня: на вебсайті міської ради є всі необхідні тематичні розділи, окрім сторінки про гуманітарну допомогу.
Реальна прозорість починається не з формального оприлюднення інформації, а з логічності, повноти та доступності даних для мешканців. Якщо громадянин може за кілька кліків знайти всю потрібну інформацію – про засідання ради, регуляторну політику, відновлення чи гуманітарну допомогу – це свідчить про певну зрілість інституцій, – відзначила керівниця програми “Прозорі міста” Олеся Коваль.
Аналітики оцінювали роботу сайтів муніципалітетів через призму європейських підходів, зважаючи на потреби звичайних мешканців, які прагнуть швидко отримати інформацію про роботу місцевої влади. Дослідження показало, що міські ради часто дотримуються відкритості формально – публікують інформацію, але без логіки, структури та зручного доступу.
Це безпосередньо впливає на мешканців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, військових та їхніх родин, малозабезпечених й інших вразливих груп, які не можуть швидко отримати необхідні послуги, інформацію та підтримку.
Програма “Прозорі міста” рекомендує всім міським радам перевірити, як вони працюють з інформацією для мешканців:
- чи є сайти логічними й зручними, з робочим пошуком по всіх категоріях матеріалів і документів;
- чи опублікована повна інформація про весь цикл роботи ради та її рішень;
- чи своєчасна та достатня комунікація з вразливими групами населення, орієнтована на їхні інтереси та можливості.
Експерти організації розробили спеціальну форму, яка допоможе представникам міськрад самостійно пройти перевірку та оцінити, наскільки місто відповідає цим стандартам. У планах програми – масштабувати дослідження, тож наступного року вже більша кількість міст потрапить у фокус уваги.