Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 17 листопада представила три варіанти фінансування України на 2026–2027 роки, які ЄС може застосувати.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
У листі до 27 держав-членів Європейського Союзу, з яким ознайомилось Радіо Свобода, були згадані такі варіанти: індивідуальні позики від країн-членів ЄС, залучення фінансування на ринках капіталу та вже обговорювана «репараційна позика», в рамках якої Брюссель планує використати 176 млрд євро заморожених російських активів для надання позики Україні.
Документ підкреслює, що, хоча існують різні варіанти, простих рішень немає, оскільки «Європа не може дозволити собі параліч – ні через вагання, ні через пошуки ідеальних чи простих рішень, яких просто не існує».
Лідери ЄС, ймовірно, ухвалять рішення на зустрічі в Брюсселі 18 грудня. На жаль, у жовтні не вдалося досягти згоди щодо репараційної позики, оскільки Бельгія висловила юридичні та політичні застереження.
За даними Єврокомісії, нове фінансування може стати доступним уже на початку другого кварталу наступного року. У світлі скорочення військової та фінансової підтримки з боку Сполучених Штатів, ЄС зобов’язався активізувати зусилля для заповнення прогалини.
Фон дер Ляєн зазначила, що «без стабільної та масштабованої підтримки у 2026 році та надалі Україна серйозно ризикує опинитися в економічному глухому куті, що підірве її спроможність захищатися та підтримувати ключові державні функції».
У документі зазначається, що Україні у 2026 році знадобиться:
- 71,7 млрд євро,
- з яких 51,6 млрд – це військова допомога,
- 20,1 млрд – макрофінансова підтримка, зокрема бюджетна допомога.
У 2027 році військова підтримка оцінюється у 31,8 млрд євро, а макрофінансова допомога – у 32,2 млрд євро, за умови завершення війни наступного року.
Перший варіант: добровільні внески країн-членів
Перший варіант передбачає добровільні двосторонні внески країн-членів у вигляді грантів, пропорційних їхньому валовому національному доходу, які Єврокомісія передаватиме Україні у вигляді безповоротної допомоги.
Документ підкреслює, що хоча це не створює нових спільних боргових зобов’язань, це може вплинути на національні бюджети країн-членів, особливо в умовах низького економічного зростання.
Факт добровільності також ускладнює швидке залучення всіх необхідних коштів.
Альтернативно, документ пропонує використати Європейський стабілізаційний механізм (ЄSM), створений під час боргової кризи єврозони для надання фінансової допомоги країнам-членам.
Однак це вимагатиме зміни договору про ЄSM, щоб розширити його застосування на Україну, що створить юридичні зобов’язання для країн єврозони.
Другий варіант: позика ЄС на ринках капіталу
Другий варіант полягає в тому, що ЄС надасть Україні позику, запозичивши кошти на фінансових ринках, використовуючи свій високий кредитний рейтинг «AAA» – це найвища оцінка кредитної надійності, що дозволяє запозичувати гроші під найнижчі відсотки..
Це означає, що Брюссель вимагатиме повернення позики від України, але, як і у випадку з «репараційною позикою», лише після того, як Київ отримає компенсацію від росії.
Документ також зазначає, що така позика вимагатиме від держав-членів ЄС «надання юридично обов’язкових, безумовних, безвідкличних гарантій на вимогу», розподілених між державами-членами.
Країни-члени також повинні будуть сплачувати відсотки, а оскільки схема є добровільною, на країни-учасниці ляже додатковий тягар.
Альтернативою є використання спільного бюджету ЄС як гарантії, але це заборонено для позик країнам, які не є членами ЄС.
Третій варіант: репараційна позика під заморожені російські активи
Брюссель пропонує «репараційну позику», яку більшість держав-членів вважають найсправедливішим варіантом, оскільки вона не потребує запозичень на ринках або внесків з національних бюджетів. Однак цей варіант також має свої ризики.
Єврокомісія прагне забезпечити юридичну обґрунтованість цього зобов’язання, але Бельгія висловлює побоювання, що їй доведеться самостійно покривати витрати, якщо росія виграє судові справи.
Документ також застерігає, що треті країни можуть переглянути свої інвестиції в єврозону, якщо вважатимуть її ненадійною.
«Оскільки цей варіант буде фінансово та юридично інноваційним рішенням, не можна виключати потенційні негативні наслідки», – йдеться у документі.
«Дизайн цього варіанту забезпечить дотримання міжнародного права, проте існує ризик, що репараційний кредит можуть сприймати як конфіскацію»