Естонська влада 6 жовтня висловила критику на адресу колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка зробила нещодавні заяви про повномасштабну війну росії проти України.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Раніше Меркель зазначила, що зупинка переговорів була нібито спровокована позицією Польщі та країн Балтії.
Голова парламентського комітету з закордонних справ Естонії Марко Мікельсон описав її висловлювання як «нову і, на жаль, дуже низьку точку для Ангели Меркель: звинувачувати держави Балтії та Польщі в провокації імперської війни росії».
«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлером Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про «Північний потік».
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, не згадуючи про Меркель, заявив, що єдина причина війни росії проти України – це відмова Москви «прийняти падіння Радянського Союзу та її неослабні імперські амбіції».
«Лише росія є винною в цій агресії», – підкреслив Цахкна.
Нагадаємо, що напередодні Меркель дала інтерв’ю угорському виданню Partizan, в якому стверджувала, що намагалася створити новий формат для прямих переговорів Євросоюзу з Володимиром Путіним напередодні завершення її каденції, адже «відчувала, що він більше не сприймає Мінські угоди серйозно».
«Ось чому я хотіла новий формат, спільно з президентом Макроном, щоб ми могли говорити із Путіним напряму як Європейський Союз. Дехто це не підтримував, в основному держави Балтії, але Польща також була проти, тому що вони боялися, що ми не зможемо розробити спільну політику щодо росії. Я вважала, що нам потрібно створити спільну політику», – додала вона.
Меркель також зазначила, що «залишила посаду, і війна почалася». Крім того, вона вказала на те, що «часи змінилися, і тепер ми маємо побачити, як найкраще підготуватися до миру, показуючи реальне стримування та водночас підтримуючи Україну».
Медіа поширили її заяву, інтерпретуючи, що вона поклала відповідальність за початок війни на країни Балтії та Польщу.
Нагадаємо, що Меркель, яка очолювала уряд Німеччини з 2005 по 2021 рік, неодноразово зазнавала критики через будівництво суперечливого газопроводу «Північний потік-2» між росією та Німеччиною. У своїй автобіографії вона пояснила відмову від надання Україні перспективи членства у НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, незважаючи на критику, що це рішення могло б запобігти вторгненню росії в Україну.