У 2025 році Україна активізувала удари по російських нафтопереробних заводах, завдаючи значних втрат галузі. За даними Служби безпеки України (СБУ), близько 37% нафтопереробних потужностей росії виведено з ладу. Ці дії порівнюють з успішною кампанією знищення кораблів Чорноморського флоту росії, яка також суттєво зменшила його потенціал.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
4 листопада 2025 року у Кстово Нижньогородської області, після атаки дронів, виникла пожежа на нафтобазі «Лукойла» та нафтохімічному заводі. Водночас у Стерлітамаку на Башкортостані відбулися вибухи, внаслідок яких обвалився цех нафтохімічного заводу. Напередодні, 3 листопада, Сили оборони України вразили Саратовський нафтопереробний завод, зафіксувавши влучання та пожежу.
Ці удари стали систематичними з серпня 2025 року, в той час як до цього вони мали епізодичний характер. За словами Василя Малюка, голови СБУ, у 2025 році було здійснено близько 160 атак на нафтовидобувні та нафтопереробні підприємства росії.
За словами Малюка, “Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток і нафтопереробка складають близько 90% оборонного бюджету росії, що фінансує війну проти України”.
Стратегічні цілі атак
Основна мета ударів полягає в знищенні індустрії, яка живить російський бюджет та військову машину. Як зазначають експерти, українські удари обмежують можливість росії експортувати пальне, що негативно впливає на її економіку.
Депутат парламенту Сергій Рахманін наголосив, що “удари обмежують росію в експорті пального, що завдає удару по бюджету”. В Росії в деяких регіонах ціни на пальне зросли на 10-20%. Дефіцит пального відчувається в 57 з 83 регіонів росії, при цьому росія намагається закрити цей дефіцит імпортом з Білорусі, Казахстану та Грузії.
Геополітичні наслідки
Удари також мають геополітичний аспект. Наприклад, атаки на нафтопровід “Дружба” впливають на політичну ситуацію в Угорщині та Словаччині, які займають проросійську позицію. Це може покращити репутацію України в очах західних партнерів, враховуючи заклики адміністрації президента США Дональда Трампа до відмови від російської нафти.
Атаки здійснюються переважно вночі, щоб зменшити ризики жертв серед цивільних. Українські дрони, такі як АН-196 «Лютий» та FP-1, мають дальність до двох тисяч кілометрів і здатні завдати удару за кілька годин.
Шкода від атак
Станом на серпень 2025 року, за оцінками Reuters, удари України вивели з ладу близько 17% російського нафтопереробного сектору. Відзначається, що цей показник може бути ще вищим, враховуючи постійні атаки. За даними енергетичних експертів, нині вже виведено з ладу 32% зазначеного сектору.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, підкреслив, що без серйозної розвідувальної інформації важко оцінити повний масштаб шкоди. Однак, за словами Василя Малюка, українські удари завдали серйозних втрат російському нафтопереробному сектору.
На офіційному рівні росія також визнає, що українські удари завдають шкоди економіці. Міністерство закордонних справ рф заявило, що “систематичні атаки на об’єкти нафтової промисловості є свідомим саботуванням економічної інфраструктури”.