Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, західні країни посилили санкції проти неї. Влада Криму вбачала в цьому нові можливості для розвитку анексованого півострова. Вони сподівалися на прихід великого російського бізнесу, який, здавалося б, «вже нічого не має втрачати». І хоча у 2023 році в Криму справді зросла кількість російських брендів, великий бізнес продовжує оминати цей регіон.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Голова Криму Сергій Аксьонов вважав, що у «більшості російських підприємців зникнуть усі сумніви» щодо ведення бізнесу на півострові, оскільки, за його словами, «всі можливі санкції вже запроваджені». Проте ці надії справдилися лише частково. Хоча деякі компанії з рф відкрили свої представництва в Криму, великий бізнес продовжує уникати цього ринку.
Крим під санкціями: реалії та виклики
Першими, хто з’явився на Кримському півострові після початку війни, стали російські банки, які уникали цього з 2014 року. Наприклад, відділення «Сбербанку» відкрилися в різних регіонах Криму. Це сталося на фоні нових жорстких санкцій з боку Європи та США, запроваджених у 2022 році.
Також з’явилися представництва інших російських банків, які наразі відрізані від міжнародних ринків через санкції. Наприклад, під брендом «ВТБ» працює банк РНКБ, який підлягає санкціям з 2014 року. У Криму почав активно розвиватися російський фармацевтичний бізнес: в регіоні з’явилися аптеки під брендами «Апрель», «Рігла» та «Здравсіті».
В умовах військових дій кримчани отримали доступ до російських сервісів доставки, таких як Boxberry, Ozon та Wildberries. Однак їхня діяльність в Криму не зовсім прозора.
«Не всі знають, як у Криму працюють санкції. У нас немає Ozon, але є пункт видачі без маркування, хоча за фірмовим стилем видно, що це Ozon. Його тут нібито немає. Ми не можемо замовляти товари з AliExpress, але, звісно, шляхи обходу є», – ділиться своїми спостереженнями російська блогерка Alexandrova, яка проживає в Криму.
Проблеми зв’язку та ринку
Після початку вторгнення російська влада обіцяла скасування «національного роумінгу» для мобільних операторів у Криму, який діяв з 2014 року. Проте кримчани продовжують скаржитися на погану якість зв’язку. У Севастополі місцеві жителі заявили про «дискримінацію» з боку операторів МТС, «Білайн» та «Мегафон», які не поспішали скасовувати роумінг.
«Федеральна антимонопольна служба вже попереджала операторів про необхідність скасування додаткових платежів для абонентів у Криму, але це попередження ігнорують. Громадянин рф, який приїхав до Криму, виявляє, що, незважаючи на запевнення держави, він насправді виїхав за кордон», – зазначає севастопольське видання ForPost.
За 11 років російської влади на півострові так і не з’явилися представництва російських мобільних операторів. Кримчани можуть придбати російські сім-картки, але за сервісом їм доводиться звертатися до місцевих посередників або виїжджати в росію.
Очікувалося, що великі торговельні мережі, такі як «Пятерочка» та «Магніт», з’являться в Криму, але цього досі не сталося. Ростовська мережа «Асорті» була єдиною, хто спробував зайти в Крим у 2014 році, але вже у 2019 році закрила свої магазини.
Експерти зазначають, що великий бізнес не вважає Крим перспективним через складну логістику та низький рівень виручки. «Криму властива сезонність: влітку попит на товари величезний, а взимку – досить скромний», – пояснює експерт Андрій Вершицький.
Кримчани все ще сподіваються на прихід великих рітейлерів, але коли це станеться – невідомо. «Сьогодні ринок наповнений кримськими мережами, тому в існуючих умовах немає нагальної потреби в нових постачальниках», – сказала заступниця міністра Ірина Фролова.
Російська влада продовжує запевняти, що економіка Криму зростає, але статистика свідчить про зворотне. У 2024 році Крим потрапив до десятки регіонів з найнижчими доходами населення в росії, а 11,4% кримчан опинилися за межею бідності.