27 лютого 2024 року Кабінет міністрів України призначив нового голову НАЗК Віктора Павлущика. Чи буде повне перезавантаження НАЗК, чи зросла корупція в ЗСУ після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та чи присутня корупція у найвищих кабінетах влади, зокрема в Офісі президента, Радіо Свобода ексклюзивно запитало у заступника голови НАЗК Артема Ситника.
– НАЗК отримало нового керівника Віктора Павлущика. Навколо процесу обрання цього керівника було доволі багато критики. Менше з тим, що це означає в подальшому для структури? Чи буде повне кадрове перезавантаження і, наприклад, чи ви особисто будете і далі залишатися його заступником?
– Насправді я не сказав би, що конкурс був проведений з якимись серйозними порушеннями чи є якісь сумніви у його об’єктивності чи у відкритості. Я завжди розділяв виклики, пов’язані з перемогою у конкурсі, і виклики, які пов’язані з перебуванням на посаді. Тому це дві різні речі, і час покаже, як далі буде розвиватися робота в НАЗК.
Коли я був директором НАБУ, то сім років мене намагалися якимось чином звільнити
Але важливо сказати те, що я дуже радий, що колишній керівник відбув весь термін, тому що я знаю, наскільки важливо для сталості інституцій відбути весь термін. Коли я був директором НАБУ, то сім років мене намагалися якимось чином звільнити. І навіть було бажання за два-три дні до кінця каденції однаково звільнити з політичних мотивів для того, щоб не було цієї завершеності циклу відбування всього терміну перебування на посаді. Тому це дуже важливо.
Це показало, що певна сталість в інституцій вже є, і новий керівник отримав більш-менш сталу команду, вже сталі напрями. Час покаже, як ми далі будемо рухатися.
– Тобто ви не знаєте чи не відчуваєте, що будуть якісь кардинальні кадрові зміни?
– Я відкрити цього не можу, але насправді команда молода, вмотивована і вміє показувати результат, тому я не думаю, що там є тенденції до того, щоби було таке масове кадрове перезавантаження. Сталість інституції – це дуже важлива історія.
Триває кампанія декларування, це дуже великий виклик для нас, тому що вже подано близько 1,5 мільйона декларацій за 2021, 2022 та 2023 роки
– А стосовно вас?
– Час покаже. Я просто намагаюся робити свою роботу добросовісно. Я створив там нові напрями, які фактично до мого приходу в цю організацію не працювали. Це в першу чергу стосується моніторингу способу життя.
Зараз відновлено декларування – процес подачі електронних декларацій. Причому зараз триває кампанія декларування одразу за три роки, і це дуже великий виклик для нас, тому що вже подано близько 1,5 мільйона декларацій за 2021, 2022 та 2023 роки. Тому роботи дуже багато, підрозділи сформовані працюють, тому час покаже.
– Чи відомо вам, чи буде НАЗК відмовлятися від, скажімо так, невластивих функцій. Наприклад, «Війна і санкції». Це доволі важливий портал – це багато хто зазначає. Однак він не є прямою функцією НАЗК, і є думка про те, що цей портал варто передати якійсь іншій владній структурі, щоб звільнити ресурс агентства. Чи відомо, що буде з цим порталом?
– Цьому питанню приділяли дуже багато уваги на самому конкурсі, і, наскільки я пригадую, майже у всіх кандидатів запитували члени комісії, що він буде робити із цим порталом.
Також важливо враховувати те, що я ще щойно сказав, що зараз дуже багато роботи щодо прямого функціоналу агентства, і дійсно вільних ресурсів особливо немає. Тому я думаю, це рішення буде ухвалювати безпосередньо новий голова. І я думаю, що найближчим часом ми про це вже дізнаємося, яке буде рішення.
Але те, що потрібно сконцентруватися на профільних функціях – це однозначно, тому що дійсно роботи дуже сильно додалось.
– Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми бачили кілька корупційних історій, саме пов’язаних зі Збройними силами України. Це була закупівля продуктів, зокрема. Наскільки серйозно зараз можна оцінювати корупційну складову, яка стосується саме ЗСУ та інших військових структур, в контексті доволі великої грошової допомоги, яку Україні зараз надає Захід?
Війна завжди вносить корективи в корупційні ризики
– Війна завжди вносить корективи в корупційні ризики, і у тих сферах, які в мирний час були сферами з низькими корупційними ризиками, після початку війни ситуація кардинально змінилась.
Навіть ситуація з перетином кордону, коли є заборона для чоловіків, і ми бачили, наскільки великий корупційний ризик, наскільки багато порушено кримінальних справ та адміністративних проваджень щодо фактів незаконного перетину кордону. Ми бачимо у телеграм-каналах навіть розрахунок вартості послуг щодо перетину кордону. Тому ця сфера стала дуже корумпованою.
Ми бачимо у телеграм-каналах навіть розрахунок вартості послуг щодо перетину кордону. Тому ця сфера стала дуже корумпованою
Ми проводили вивчення корупційних ризиків, давали певні рекомендації. На жаль, поки що уряд не імплементував всі рекомендації.
Що стосується Збройних сил, то, звичайно, це найбільший бюджет після початку війни, і очевидно, що корупційні ризики також зросли. Але ми бачимо, що пріоритет – все ж таки не допустити корупційних проявів саме в цій сфері, щоб не підірвати авторитет держави, щоб не давати привід для російської пропаганди розповідати про те, що в Україні все корумповано і все розкрадається.
Як на мене, антикорупційні правоохоронні органи працюють достатньо ефективно. Ми бачимо постійні гучні викриття і також намагаємося не пасти задніх. Ми проводили моніторинг способів життя багатьох військкомів. І декілька керівників обласних військкоматів були арештовані після того, як ми склали стосовно них обґрунтовані висновки щодо наявності в їх діях незаконного збагачення. Такий найяскравіший приклад, це був кейс одеського військкома.
Тобто, органи працюють, виявляють корупцію, і я думаю, що все ж таки є певний прогрес у тому, що ці корупційні ризики будуть знижені. Тим більше, що суспільство зараз взагалі не готове відчувати якусь терпимість до корупції.
Нетерпимість українців до корупції значно зросла після початку війни
Всі наші дослідження свідчать про те, що нетерпимість українців до корупції значно зросла після початку війни. Тому суспільство просто не пробачить тим людям, які цим займаються.
– У продовження теми про відкриття декларацій працівників ТЦК. Яку можна назвати основну причину ухвалення цього рішення? Ви вже зазначили декілька справ, але які, можливо, превентивні результати це вже дало?
– Це була тривала дискусія в парламенті щодо балансу відкритості і безпекових заходів. Була дуже тривала дискусія, і представники громадянського суспільства виступали за те, що все ж таки декларації повинні бути відкриті.
Представники Генерального штабу та інших військових формувань все ж таки наполягали, щоб декларації військовослужбовців і членів їхніх сімей були закриті для того, щоб мати певні гарантії їх захисту. Тому в парламенті ухвалили компромісне рішення, що загалом декларації закриваються, тобто військовослужбовці можуть не подавати декларації до кінця воєнного стану, а ті декларації, які були подані раніше, вилучаються з реєстру декларацій на підставі подання до органу, де військовослужбовець проходить службу.
Але законодавець виділив декілька категорій військовослужбовців, які зобов’язані подавати декларацію, і декларації цих військовослужбовців не вилучаються з публічної частини реєстру декларацій. І це, мабуть, і є відповідь на ті корупційні ризики, які існують у цих сферах. Тому що це було політичне рішення парламенту, бо дійсно ризики високі, і ці особи зобов’язані подавати декларації для того, щоб були можливості для фінансового контролю за деклараціями, щоб ці ризики мінімізувати.
– У статті видання «Дзеркало тижня» автора Георгія Могильного від 20 лютого 2024 року йдеться про те, що НАЗК нібито пропонує зменшити свої чинні повноваження, позбавивши себе права проводити експертизи під час розгляду та доопрацювання у парламенті урядових чи президентських ініціатив, і залишивши лише право перевіряти проєкти народних депутатів. Чи відповідає це дійсності?
– Це не відповідає дійсності. Пан Могильний давно пише різні речі про НАЗК. Це все почалося від містобудівного закону, і там постійно ведеться якась дискусія.
Антикорупційна експертиза – це один із найбільш ефективних антикорупційних механізмів
Насправді ситуація відбувається навпаки, і я особисто, і керівництво НАЗК вважаємо, що антикорупційна експертиза – це один із найбільш ефективних антикорупційних механізмів, коли ще на стадії формування правил, а будь-який закон чи нормативний документ – це правила, і на стадії формування цих правил з цього документа прибираються корупційні ризики.
І тоді можливість для корупції буде набагато менша, аніж якщо цих ризиків не буде в тексті законодавства, нормативного акта або закону. Тому це не відповідає дійсності. Навпаки, я думаю, що цей напрям буде тільки посилюватися, тому що він дійсно є, на мою думку, ефективним антикорупційним механізмом.
– НАЗК часто знаходить необґрунтовані активи у посадовців, але не завжди це переростає в успішні приклади цивільної конфіскації через суд. Чому це відбувається? Як, на ваш погляд, це можна вирішити, щоб ці активи потім конфісковувались на користь держави?
– Насправді кількість судових рішень збільшилась. І тут потрібно враховувати, що сам напрям роботи з необґрунтованими мотивами відносно новий, і, перш за все, судова практика ще до кінця не сформована.
На сьогоднішньому етапі у нас достатньо тісна співпраця з антикорупційною прокуратурою саме в напрямі подачі позовів про стягнення необґрунтованих активів. А я нагадаю, якщо сума необґрунтованих активів більше 9 мільйонів, то це кримінальна відповідальність.
Тоді проводиться розслідування, залежно від суб’єкту, певним правоохоронним органом. Якщо ці активи менше 9 мільйонів, тоді подається позов антикорупційної прокуратури до антикорупційного суду.
Коли ми почали робити цю роботу більш інтенсивно восени 2022 року, то були певні відмови працівників САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – ред.) щодо подачі позовів. Але це більше стосувалося різного бачення самого механізму і стандартів доказування наявності цих необґрунтованих активів декларанта. Зараз координація між представниками НАЗК і антикорупційною прокуратурою суттєво покращилася. Я думаю, що таких рішень буде все більше і більше.
Зараз майже кожного тижня подається якийсь позов. І ось буквально на виході ще три позови дуже цікавих, щодо дуже цікавих суб’єктів.
– Наприклад?
– Не хочу наврочити, але думаю, що ці позови будуть заявлені. Тут ми якраз працюємо і з криптовалютами, біржами, бо це було таке складне питання на якомусь етапі.
Але зараз у нас є успішний досвід роботи з біржами, і вони почали відкривати нам інформацію. Буквально нещодавно антикорупційна прокуратура скеровувала до суду справу, і там необґрунтовані активи були виражені саме у криптовалюті. Цей напрям також активно розвивається.
– Не так давно протокол про адмінпорушення був складений на заступника керівника Офісу президента, Ростислава Шурму. Як і чи відбувається аудит роботи Офісу президента в цілому на антикорупційну складову? Чи є на радарах НАЗК, наприклад, його керівник?
На радарах НАЗК і НАБУ теоретично може опинитися будь-який керівник
– На радарах НАЗК і НАБУ теоретично може опинитися будь-який керівник. Цей протокол складав я. Нещодавно я складав протокол ще одному, вже колишньому заступнику керівника Офісу президента. Це був Кирило Тимошенко. Але у цій сфері є проблема, тому що в цій категорії справ фінальною інстанцією для розгляду цих протоколів є суд першої інстанції – це Печерський суд міста Києва. І ми іноді читаємо, що вони там пишуть, і, чесно кажучи, іноді на голову не натягнеш.
Серед заходів державної антикорупційної програми ми зараз ініціювали можливість подачі законопроєкту, який би передав ці найгучніші протоколи щодо найвпливовіших суб’єктів до антикорупційного суду.
Антикорупційний суд поки що доводить, що він – незалежна судова інституція. Саме така логіка була, коли антикорупційному суду віддали повноваження щодо стягнення активів тих осіб, які сприяли збройній агресії (Росії) проти України – це ті особи, які перебувають під санкціями.
Саме антикорупційний суд займається цим питанням, хоча це не зовсім логічно, але питання дуже чутливе і дуже важливо, щоб судді могли протидіяти впливу і дійсно ухвалювали законні рішення. І от є така ініціатива – передати ці протоколи на розгляд антикорупційного суду.
– Тобто, зазвичай зараз Печерський суд, грубо кажучи, закриває ці протоколи, навіть не розпочавши розгляд?
– Не всі, звісно, але ми дуже часто бачимо ситуацію, що одні й ті самі вихідні дані, справи дуже схожі, але абсолютно по-різному написані рішення судді. Колись нас звинувачували в тому, що ми впливаємо на органи самоврядування. Я складав протоколи по мерах певних обласних центрів.
Ми мали абсолютно однакові справи – і там рішення суду позитивне, а там рішення суду негативне. І взагалі не розумієш, по якому принципу писалось це рішення суду. Тому я вважаю, що надзвичайно важливо все ж таки цю прогалину, цей недолік усунути і передати ці протоколи на розгляд антикорупційного суду.
– А взагалі Офіс президента України – зараз структура з високим корупційним ризиком чи ні?
– Судячи з того, що два протоколи складені по заступниках керівника Офісу, то, мабуть, все ж таки можна сказати, що так. Але час покаже.
– У липні 2023 року було оприлюднено перший зовнішній аудит роботи НАЗК за період 2020-2021 рік. Згідно з результатами цього аудиту, НАЗК виконала 148 критеріїв з 206 – це 72%. Роботу агентства не визнали неефективною, але не визнали і ефективною. З того часу чи проводилася якась робота по цих пунктах, які там не були виконані? Чи вони вже виконані? Як ви думаєте, чи будуть вони зараховані, скажімо, на наступний аудит?
– Ми довго дискутували, що означає це формулювання – «не визнати неефективною». І думки у нас розділилися. Насправді більшість критеріїв була виконана. Ми проаналізували цей звіт. Вже зараз дуже багато із того, що було написано, усунули.
Ну, наприклад, ми затвердили положення про порядок проведення моніторингу способу життя – за це нас критикували чотири роки, зараз він вже затверджений. І багато ще нормативних документів, які врегульовували всі ці процеси, вже ухвалені.
Найбільшим, на мою думку, зауваженням було те, що підрозділу внутрішнього контролю НАЗК було передано фінансовий контроль декларацій працівників, які мають закриті посади – це переважно розвідники чи працівники НАБУ, які працюють під прикриттям.
Це, на мою думку, неправильно, тому що УВК (Управлінню внутрішнього контролю – ред.) було доручено виконувати невластиву функцію. І це було, мабуть, найкритичніше зауваження від комісії, яка проводила цей аудит.
Я думаю, що це одне із перших питань, яке повинен вирішити новий керівник, тому що це відносно велика кількість декларантів – близько 50 000 – і результати цієї роботи не є ефективними.
Тому, я думаю, цей недолік буде найближчим часом усунутий, а функція буде передана профільному управлінню і відповідно з наданням всіх необхідних ресурсів для здійснення такого моніторингу.
