Озброєння оплачене, але так і не поставлене. Закупівля гранат для України на десятки мільйонів доларів перетворилася на міжнародне розслідування зникнення грошей, до якого також причетна Боснія і Герцеговина, пише Балканська служба Радіо Свобода.
Для захисту від російського вторгнення Міністерство оборони України у жовтні минулого року замовило 100 тисяч одиниць мін для мінометів українському підприємству «Львівський арсенал».
На це з українського бюджету було виділено 36,6 млн доларів, але замовлені міни досі не поставлені і Україна через суд вимагає повернути гроші.
Крім українського «Львівського арсеналу», також були задіяні компанії з кількох європейських країн, яким перераховували частину грошей на закупівлю мін. Штаб-квартира однієї з них розташована в Загребі, також вона діє на території Боснії і Герцеговини.
Нас попросили перевірити діяльність компанії з України та компанії з Вітезу, і вони стосуються поставки зброї
Поліція та судові інституції в Боснії долучилися до розслідування, яке, за даними Радіо Свобода, було розпочато, щоб з’ясувати, що сталося з грошима за українську зброю.
Через Європол їх попросили допомогти в отриманні даних про діяльність компаній, які беруть участь у закупівлі, а також інформації від банків Боснії та Герцеговини.
«Нас попросили перевірити діяльність компанії з України та компанії з Вітезу, і вони стосуються поставки зброї», – підтвердили Радіо Свобода в МВС Центрально-Боснійського кантону, не уточнивши, які конкретно компанії будуть перевіряти.
З березня цього року в київському суді триває слухання проти компанії «Львівський арсенал», з якою було укладено договір на закупівлю мін калібру 120 і 82 міліметри, підтвердили Радіо Свобода в Міноборони України.
Тим часом на банківські рахунки компанії накладено арешт, українське відомство вимагає повернути гроші, враховуючи відсотки за непоставлену зброю.
«Відповідальність за виконання контракту несе виключно «Львівський арсенал», досудове розслідування триває», – відповіли в українському відомстві на запитання Радіо Свобода про те, як вони будуть забезпечувати повернення грошей інших європейських компаній, які займаються цим бізнесом.
До речі, компанія «Львівський арсенал» не мала суттєвих згадок щодо торгівлі зброєю в своєму портфоліо.
За даними українських ЗМІ, вона з’явилася у цій ролі восени 2022 року, коли отримала контракт на закупівлю гранат.
«Львівський арсенал» залучив для закупівлі зброї компанію Sevotech зі Словаччини, а його партнером стала компанія WDG Promet із Загреба.
Опосередковано до історії причетний і чеський ощадний банк Podnikatelská družstevní zálazna, в якому загребський WDG Promet мав відкритий рахунок, на який надходили гроші за українське озброєння.
Виходячи з наявних даних, ролі та взаємовідносини всіх учасників спірної закупівлі гранат для України не зовсім зрозумілі, і вони показують, що початковий план передбачав закупівлю зброї з Хорватії.
Загребська компанія WDG Promet, як один із учасників закупівель, належить Матіасу Зубаку, сину хорватського торговця зброєю Звонки Зубака.
Дані з реєстру хорватських компаній показують, що вона була заснована на початку серпня минулого року, за кілька місяців до того, як стала частиною цієї оборудки.
На сайті цієї компанії зазначено, що компанія має 30-річну традицію в обслуговуванні, реконструкції та розвитку військової техніки по всьому світу.
Компанія Зубака також працює на території Боснії і Герцеговини, де в грудні минулого року вона придбала фабрику вибухівки в місті Вітез приблизно за 5,5 млн євро.
За наявними даними, гроші на закупівлю гранат загребському WDG Promet були перераховані через словацького партнера Sevotech, після операції з цією компанією наприкінці минулого року від української компанії «Львівський арсенал».
Також у січні цій загребській компанії Міноборони України виплатило аванс у розмірі 3,2 млн євро, йдеться в документах, до яких Радіо Свобода мало доступ.
Загальна сума, яка надійшла на рахунок WDG Promet за українську зброю, невідома. Гроші були перераховані на рахунок, який компанія мала в чеському кредитному фонді Podnikatelská družstevní zálazna, що розташований в Празі.
Однак зараз WDG Promet стверджує, що гроші в них вкрали, тобто шляхом підробки документів і підписів вони були переведені з їхнього рахунку на рахунки фізичних осіб та установ протягом перших шести місяців цього року.
У цьому вони звинувачують кількох співробітників чеського кредитного фонду та зазначають, що мають усі докази та порушили проти них кримінальні справи, підтвердження яких у поліції цієї країни Радіо Свобода не отримало.
Це правда, що Україна дала аванс і з нашого банку виведено 5,6 млн євро
Батько власника WDG Promet, хорватський торговець зброєю Звонко Зубак розповів Радіо Свобода, що з рахунку WDG Promet зникло загалом 5,6 мільйона євро.
«Це правда, що Україна дала аванс і з нашого банку виведено 5,6 млн євро. Нашій компанії в Чехії завдано шкоди групою, яка зняла гроші з її власних рахунків. Все, що зараз публікується, що наша компанія зняла ці гроші – це брехня, а також пов’язування цієї історії з «Вітезітом», – сказав Радіо Свобода Зубак.
Він стверджує, що WDG Promet не має проблем з українським Міноборони і що в цьому контексті «немає боргу».
Водночас у кредитному фонді Podnikatelská družstevní zálazna, фінансовій установі, яка працює під наглядом Національного банку Чехії, зазначають, що повідомлялося про зняття грошей з рахунку WDG Promet як підозрілу операцію».
На прохання Радіо Свобода прокоментувати звинувачення у крадіжці грошей представник чеського кредитного фонду Каміл Бахбух відповів, що звинуватив загребську компанію в тому, що вона «витратила українські гроші на купівлю заводу «Вітезіт» у Боснії та Герцеговині.
«Я не знаю про будь-які інші доходи від WDG Promet, окрім авансів за двома контрактами на постачання боєприпасів в Україну. Коли накопичилося достатньо, гроші були використані не за цільовим призначенням, щоб купити «Вітезіт», – сказав Радіо Свобода Бахбух, який не подав доказів своїх звинувачень.
Бахбух підтвердив, що раніше співпрацював із Зубачем, пропонуючи їм, як він стверджує, консультаційні послуги в процесі купівлі боснійської фабрики «Вітезіт» через чеський Somecs Institute, якою він також займається.
До речі, у вересні цього року журналісти-розслідувачі вебплатформи Follow the Money писали про Бахбуха, описуючи його як бізнесмена з Праги, який «використовує свою мережу компаній», щоб жертвувати гроші правоконсервативній організації в Брюсселі.
Інформацію про те, що ведуть розслідування щодо грошей за українську зброю, підтвердили Радіо Свобода в поліції Чехії, не уточнивши, на що саме спрямоване розслідування. Справою також займається прокуратура Праги.
Власник загребської компанії WDG Promet Матіас Зубак не відповів на письмовий запит Радіо Свобода щодо розслідування про непоставлену Україні зброю.
У березні, згідно з наявною в розпорядженні Радіо Свобода документацією, він написав до Міністерства оборони України пояснення причин непоставки зброї.
Тоді він заявляв, що «українська сторона не могла отримати дозволи на транзит, що ускладнювало реалізацію контракту», а його компанії вдалося знайти альтернативне джерело закупівлі, яке вимагає додаткової оплати.
Запевняю, що замовлені нами та нашими партнерами боєприпаси з компанії Sevotech Міноборони України отримає
Через п’ять місяців він зробив заяву, опубліковану інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна», коли підтвердив, що «гроші з бюджету України були вкрадені», але все ще вірив у збереження угоди.
«Запевняю, що замовлені нами та нашими партнерами боєприпаси з компанії Sevotech Міністерство оборони України отримає», – написав тоді Зубак.
Словацька компанія Sevotech, на сайті якої зазначено, що вона працює з 1996 року і, серед іншого, займається обслуговуванням і ремонтом засобів військового зв’язку, була недоступна для обговорення непоставленої зброї.
У серпні ця компанія надіслала українським ЗМІ заяву, в якій звинуватила у зриві угоди «Львівський арсенал», заявивши, що той порушив підписаний договір і не сплатив вчасно обумовлений аванс.
Українське підприємство «Львівський арсенал» не відповіло на запит Радіо Свобода про причини непоставки зброї та про те, де знаходяться гроші, виплачені з українського бюджету.
Що стосується розслідування в Боснії та Герцоговині, то в кантональній прокуратурі в Травнику, в центральній Боснії, вони підтвердили, що отримали запит від Чехії і що від них вимагали отримати дані з банків у Боснії та Герцеговині.
Вони зазначають, що запит про підтримку розслідування їм надіслала служба боротьби з організованою злочинністю Чеської Республіки, і вони відкрили справу, яка надаватиме міжнародну правову допомогу.
У грудні загребська WDG Promet купила нерухомість заводу вибухівки «Вітезіт» після семи невдалих спроб публічного продажу колишнього гіганта спеціалізованої промисловості в Боснії.
Тим часом у серпні цього року у Вітезі, що в центральній Боснії, компанія WDG d.o.o. також була зареєстрована, як свідчать дані з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.
Компанію «Вітезіт», яка з кінця 2019 року перебуває у стані банкрутства і до того часу перебувала в мажоритарній власності держави, продали компанії Зубака приблизно за 5,5 млн євро. Це, серед іншого, заводи з виробництва нітрогліцерину та пластичної вибухівки.
Однак через скарги кредиторів, які від початку вказують на порушення у процедурі банкрутства та продажу, загребська компанія досі офіційно не заволоділа нерухомістю фабрики.
У поданнях до суду, який здійснював провадження у справі про банкрутство, кредитори також вказали, що компанія, яка купила «Вітезіт», фігурує у справі про недопоставлену зброю, яку оплатила Україна.
До речі, до воєнних 1990-х років «Вітезіт» був одним із найбільших заводів з виробництва ракетного палива та вибухових речовин у Європі. Компанія мала американську та французьку ліцензії на діяльність, а з 2003 року займалася виключно виробництвом комерційної вибухівки.
Представник і голова антикорупційної ради хорватського парламенту Нікола Грмоя на початку жовтня звернувся до уряду Хорватії з запитом про аферу з українською зброєю.
На засіданні парламенту Хорватії він поставив депутатське запитання прем’єр-міністру Андрею Пленковичу – чи відомо уряду, що «хорватська компанія отримала гроші на закупівлю зброї в Україні, але вона не була поставлена».
Грмоя повідомив, що він ще не отримав відповіді від уряду Хорватії, але після його публічного виступу йому надійшли погрози.
«Я запитував, чи має ця компанія всі необхідні дозволи. Я також говорив про це в ЗМІ, тому мені надходили погрози і дзвінки з різних сторін, що я можу постраждати і що, викриваючи історію міжнародної справи, потужні сили руйнують політичну репутацію», – сказав Грмоя Радіо Свобода.
Уряд Хорватії не відповів на запит Радіо Свобода про те, чи мають вони інформацію про цей випадок, а також не було відповіді від Міністерства внутрішніх справ Хорватії на запит про можливе розслідування в цій країні.
Останніми місяцями хорватські журналісти-розслідувачі, а також українські ЗМІ писали про цю аферу з українською зброєю.
У тексті «Порожній «Львівський арсенал», опублікованому порталом «Українська правда» в липні, йдеться, що компанія «Львівський арсенал», яка належить українському бізнесмену і політику Юрію Збітнєву, перерахувала європейському партнеру лише частину грошей, тоді як майже один мільярд гривень (близько 27,2 мільйона доларів) все ще в Україні та заблоковані на рахунках.
Контракт на закупівлю зброї з компанією «Львівський арсенал» восени 2022 року підписав Олександр Лієв, тоді виконувач обов’язків начальника департаменту військово-технічної політики Міноборони України.
Лієв подав у відставку в лютому цього року, чому передували звинувачення в проросійських поглядах.
Україна роками має справу з корупцією на вищому рівні та різновидом корупції, відомим як «захоплення держави», свідчить звіт Європейської рахункової палати за 2021 рік.
Згідно зі звітом, корупція в цій країні базується на неформальних зв’язках між урядовцями, членами парламенту, прокурорами та суддями, а також бізнесменами з політичними зв’язками.
З початку російського вторгнення в лютому 2022 року через кілька скандалів із придбанням зброї та військової техніки Україна зазнає тиску Заходу, який вимагає «розібратися» з корупцією, щоб і надалі отримувати зброю.
У лютому цього року влада України звільнила кількох високопосадовців, у тому числі колишнього міністра оборони Олексія Резнікова.
(Оригінал публікації на сайті Балканської служби Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода)
