Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, повідомили народні депутати від «Голосу» Ярослав Железняк і від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
За їхніми словами, відповідний закон на засіданні парламенту 21 серпня підтримав 281 депутат.
При цьому Железняк повідомив, що народним депутатам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу і очільника ГУР Кирила Буданова.
«Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за, і проти», – написав нардеп у телеграмі.
15 серпня президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту.
«Завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому», – повідомила тоді заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
За словами Мудрої, ухвалення законопроєкту дозволить Україні:
- брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
- висувати свого кандидата на посаду судді;
- затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечити належне розслідування російських злочинів в Україні;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.
МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова й інших російських генералів.
Читайте також: Шойгу та Герасимова чекає Гаага, як і Путіна. Що це означає для України?
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Наприкінці травня 2022 року заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив тоді заступник голови ОП.
Пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Міжнародні правозахисні організації натомість наголошують на важливості ратифікації Римського статуту.