З історичних джерел відомо, що одразу кілька українських міст мали всі шанси бути перейменованими на Хмельницький.
70 років тому, 16 січня 1954 року, місто Проскурів перейменували у Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область на Хмельницьку.
Утім, як зазначають історики, таке перейменування стало несподіванкою не лише для пересічних мешканців міста та області, а й для більшості місцевих чиновників.
Краєзнавець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін у своїх публікаціях пише, що є згадки про те коли затверджували пропозицію про перейменування міст із приводу святкувань «300-річчя возз’єднання України з Росією», вирішили, що одного лише Переяслав-Хмельницького замало, – необхідно дати нову назву ще одній з областей та її обласному центру. Розмова велась про три «кандидатури»: Черкаси, Тернопіль та Проскурів – усі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький. Під час обговорення хтось із керівництва УРСР звернув увагу на те, що є Кам’янець-Подільська область, а обласний центр має назву Проскурів. Дійшли до висновку що все одно доведеться перейменувати область, то чому ж не зробити це зараз. Так 70 років тому місто отримало сучасну назву – Хмельницький.
Указ про перейменування Проскурова. Фото: khmelnytsky.com
Указ про перейменування друкувала обласна газета. Фото: Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Перейменування Проскурова та Кам’янець-Подільської області стало певною несподіванкою не лише для мешканців міста та області, а й для більшості місцевих чиновників. Фото: Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Також цього ж дня 1954 року в Хмельницькому було завершено спорудження Будинку Рад та впорядкування навколишньої площі (нині – Майдан Незалежності).
Також цього ж дня 1954 року в Хмельницькому було завершено спорудження Будинку Рад. Фото: з архіву
Рік святкувань та понадпланових завдань
Перейменування Проскурова та Кам’янець-Подільської області стало певною несподіванкою не лише для мешканців міста та області, а й для більшості місцевих чиновників. Про це зазначають в Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї.
«Було відомо, що СРСР з розмахом відзначає надзвичайно важливу ідеологічну подію – 300-річчя так званого «возз’єднання України з Росією». Однак інформація, що цей ювілей торкнеться Проскурова, до останнього дня, не розповсюджувалась. Проте, отримавши 16 січня відповідні вказівки, швидко зорієнтувались та в авральному режимі розробили план відзначення такої події», – розповідають у музеї.
До перейменування приурочили чимало святкувань. Фото: Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Вже наступного дня в містах та селах краю відбулись урочисті мітинги з нагоди цієї події. 19 січня обласна рада на швидкоруч погодила розроблений план заходів святкування. Він вміщував 40 пунктів, серед яких на квітень були заплановані книжкові виставки в усіх бібліотеках області; на травень – народні гуляння, спортивні змагання та виступи художніх колективів; на червень – виставки в музеях на честь Богдана Хмельницького; у липні – кінофестиваль; у серпні – художня виставка; з вересня – цикл святкових вечорів та виховних годин у школах.
«Не залишились осторонь й трудівники промисловості та сільського господарства. За прийнятою на ті часи традицією колективи брали на себе понадпланові завдання. Так, робітники Ізяславської МТС достроково до початку весняних робіт відремонтували 53 трактори; залізничники станції Гречани до травня перевезли понад планово 142 тисяч тон різних вантажів; працівники Кам’янець-Подільського верстатобудівного заводу до жовтня виконали річний план тощо. Й все це на честь 300-річчя «возз’єднання» та перейменування області», – наводять історичні факти музейники.
Перший пам’ятник Богдану Хмельницькому в місті. Фото: Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Але більш за всіх «порадували» колективи Хмельницького пивзаводу та Кам’янець-Подільської тютюнової фабрики. Перше підприємство у 1954 році освоїло два нових види пива – «Ювілейне Переяславське» та «Український медок», а інше – випустило понад план 65 мільйонів цигарок.
Цього ж року голова міськвиконкому Андрій Шоханов виступив з ініціативою встановити в обласному центрі пам’ятник Богданові Хмельницькому.
А як щодо перейменування?
Додамо, що Богдан Хмельницький, на честь якого перейменували Проскурів, ніколи не ступав вулицями нашого міста. Найближчі до обласного центру населені пункти, в яких довелося зі своїм військом побувати гетьманові під час Визвольної війни 1648-1657 років – Пилява, Старокостянтинів, Чорний Острів, Меджибіж.
Додамо, що в різні роки у Хмельницькому виникали ініціативи щодо того, щоб повернути місту історичну назву Проскурів. Проте жодного разу вони не отримували достатньої підтримки. Наприклад, подібну електронну петицію члени міської топонімічної комісії відхилили 19 травня 2016 року. Навіть історики вважають питання повернення історичної назви місту спекулятивним і необґрунтованим.
