Головна Економіка як рятувати українську економіку в 2024 році?

як рятувати українську економіку в 2024 році?

by Max
як рятувати українську економіку в 2024 році?

Що відбувається із доходами українського бюджету? Наскільки важливою для України зараз є іноземна фінансова та військова допомога? Який стан російської економіки після майже двох років війни РФ проти України? Звідки країна-агресорка братиме гроші на продовження війни і як для цього використовуватиме окуповані території? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з членом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.

Олег Пендзин

«Дефіцитна діра»

2023 рік був достатньо комфортним для українського бюджету, з точки зору макрофінансових запозичень, вважає експерт. Адже держава мала прямі угоди з Німеччиною, Японією, Канадою та скандинавськими країнами, додає експерт.

– У 2023 році Україна отримала з макрофінансової допомоги десь 18 млрд з Євросоюзу. Ми отримали близько 11-12 млрд доларів від США. Ми отримали 2,5 млрд доларів, а потім 2 перегляди програми по 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду.

Наступний рік не буде таким комфортним, вважає експерт. 9 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2024 рік. У головний кошторис країни уряд заклав понад 1,6 трильйона гривень на потреби оборони, дефіцит бюджету склав понад півтора трильйона гривень. Пендзин пояснив, яким чином Україна буде перекривати цей дефіцит.

– Єдине джерело – це на сьогодні робота з міжнародними фінансовими організаціями і пряма допомога у вигляді кредитів або грантів, які ми отримуємо від наших країн-партнерів».

Дефіцит бюджету склав понад півтора трильйона гривень

Дефіцит бюджету склав понад півтора трильйона гривень

Економіст нагадав, що станом на кінець 2023 року Україна не отримала підтвердження щодо фінансування від США та Євросоюзу. Остаточні рішення щодо виділення коштів перенесені на січень-лютий 2024 року, додав Пендзин. Він впевнений, що саме в цей період партнери все ж схвалять фінансову допомогу Україні.

– Мова йде про 50 мільярдів євро на 3 роки до 2027 року від Євросоюзу. Через вето, яке наклав на це рішення угорський прем’єр Віктор Орбан. І ми всі чули про ситуацію в Сполучених Штатах Америки щодо складнощів, які на сьогодні є в знаходженні спільної мови між демократами та республіканцями стосовно кордону з Мексикою. Так як питання внутрішньої політики кордону з Мексикою республіканці максимально жорстко приєднали до фінансової допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню, то всі ті питання перенесені також на січень з надією на те, що компроміс буде знайдений й Україна отримає необхідну макрофінансову допомогу».

«Заблокований кордон і втрати»

Ще однією з подій, яка суттєво вплинула на стан української економіки, стало блокування кордону польськими перевізниками, розповідає економіст. За розрахунками Національного банку, українські експортери втратили близько 160 мільйонів доларів внаслідок блокади окремих наземних пунктів пропуску через західні кордони. За словами Пендзина, ця ситуація спричинила втрати як для українського бізнесу, так і для українського бюджету.

Дорога до пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин»

Дорога до пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин»

Я чув цифру на рівні 400 мільйонів доларів – втрати на сьогодні української економіки від блокування

– Коли ми говоримо про імпорт, при в’їзді на митну територію зразу йде сплата відповідних митних платежів і податку на додану вартість. ПДВ по імпорту на сьогодні є одним з серйозних наповнювачів державного бюджету. Це однозначно. І я чув цифру на рівні 400 мільйонів доларів – втрати на сьогодні української економіки від блокування.

Пендзин додає, що український кордон, крім перевізників, блокують і польські аграрії через те, що українська аграрна продукція на сьогоднішній момент дешевша.

– Послуги, які надає український перевізник, дешевші, а по якості нічим не гірші. І для європейських компаній вигідно працювати з українським перевізником. Чому, власне, і польські перевізники вимагають повернення, квотування, встановлення разових ліцензій на перетин кордону. Хочу нагадати, що до моменту транспортного безвізу на рік поляки виділяли українцям на разовий перетин кордону 160-180 тисяч дозволів. Сьогодні, за попередніми оцінками, загальний обсяг перетину кордону становить 450-480 тисяч.

«Брак боєприпасів»

Пендзин зазначає, що зараз набагато складнішим і важливішим для України є отримання військово-технічної допомоги від країн-партнерів.

– Наскільки я знаю, вже сьогодні є певний брак боєприпасів. І кожен день загальний обсяг того, що Україна використовує, захищаючи себе і свою свободу, має бути поповнений. І тут якраз це відтермінування є надзвичайно небезпечним.

Боєприпаси до самоходної артилерійської установки

Боєприпаси до самоходної артилерійської установки

Експерт пояснює, що певні проблеми з постачанням озброєння для України пов’язані з тим, що західна оборонна промисловість виявилася неготовою до вироблення великих обсягів продукції.

Щоби розбронювати і почати виробляти, накопичуючи відповідний обсяг ресурсів, наймаючи відповідну робочу силу, треба не один рік

– Весь військово-промисловий комплекс – це приватний бізнес, який чітко розраховує плани власного виробництва, виходячи із попередньо сформованих оборонних замовлень країн ЄС. Якщо рік від року оборонні замовлення зменшувалися в обсязі, то виробники зброї консервували певні обсяги потужностей. І в той момент, коли почалася реальна велика війна, для того, щоби розбронювати і почати виробляти, накопичуючи відповідний обсяг ресурсів, наймаючи відповідну робочу силу, треба не один рік.

За підрахунками економіста, європейська військова промисловість зможе вийти на обсяги, які будуть заміщувати те, що поки передається Україні під майбутні контракти, в кінці 2024-го на початку 2025-го.

– Європейці пообіцяли Україні передати один мільйон снарядів. На сьогодні загальний обсяг виробництва цих набоїв виконаний в розмірі 300 тисяч, і ще максимум 180 тисяч зможе виробити європейська промисловість до середини наступного року. Тобто замість мільйона – 480 тисяч.

РФ заробляє на окупованих територіях?

  • На 2024 рік Росія запланувала збільшення витрат на озброєння війська до 10 трильйонів 775 мільярдів рублів. Це близько 120 мільярдів доларів. Експерти вже порахували, що у 2024 році майже третину всіх доходів Росія витрачатиме на військові потреби. Це більше, ніж було в Радянському Союзі в останні роки його існування. А загалом на силові структури Росія у 2024 році витрачатиме близько 40% бюджету.

На думку експерта, ці суми є близькими до реальності.

– За 2022-2023-і загальний обсяг російського експорту, проданого по світу, в тому числі в країни Євросоюзу, становив понад 600 мільярдів доларів. Ось вам джерело. У вас кеш-флоу (фінансовий потік) повністю дозволяє вам витратити 120 мільярдів на війну.

– Я б не сказав, що санкції не працюють. Вони працюють. Бо якби санкції не працювали, то це було б не 600, а 700-800 мільярдів. Але все одно це є достатньо великий обсяг коштів.

Президент Росії Володимир Путін стверджує, що за 2023 рік окуповані території України поповнили російський бюджет на 170 мільярдів рублів. Пендзин зазначає, що ці кошти Росія могла отримати від продажу та реалізації аграрної продукції, яка залишилася в окупації.

Фотоколаж. Російський президент Володимир Путін та українське зерно з окупованих територій

Фотоколаж. Російський президент Володимир Путін та українське зерно з окупованих територій

– У 2022 році, коли почалась агресія і коли швидко були захоплені території України на сході і трішки на півдні, там лишалася достатньо велика інфраструктура аграрного сектора, яка забезпечувала українське виробництво аграрної продукції. Тобто всі залишки зерна в елеваторах, всі ті залишки техніки сільськогосподарської, всі ті залишки товарно-матеріальних цінностей, які були на той момент на складах, в тому числі і імпортних, все це було дуже обережно реквізовано, щоб не сказати вкрадено, і вивезено до РФ.

Щодо роботи аграрного бізнесу на тимчасово окупованих територіях, то його робота була суттєво обмежена через значні замінування та руйнування греблі Каховської ГЕС, каже експерт.

Висохле Каховське водосховище, серпень 2023 року

Висохле Каховське водосховище, серпень 2023 року

– Увесь південь був поливний і вся оця поливна інфраструктура сиділа на Каховському водосховищі. А якщо врахувати, що насправді це є великий луг, який влітку повністю висихає. Без води там не росте нічого. Це стосується Запорізької області, півдня Херсонської області, це стосується тих регіонів, які на сьогодні в реальній дійсності перебувають в окупації. Я не думаю, що там щось виросло з аграрного сектора. Тому в мене є надзвичайно великі сумніви про гроші цього року.

«Перехід на воєнні рейки»

  • За повідомленням міністра фінансів України Сергія Марченка, для перемоги у війні проти Росії українцям, ймовірно, доведеться знизити рівень споживання товарів і послуг у декілька разів. Він зауважив, що українська економіка має перейти на воєнні рейки. І під цим терміном варто розуміти не лише збільшення виробництва збройних, а й усвідомлення суспільством того факту, що триває війна. Також він зазначив, що українці споживають багато імпортної продукції, що позначається на загальному економічному потенціалі України.

Ми поцікавилися в Олега Пендзина, яким чином можна скоротити споживання та чи дійсно це може призвести до певних змін.

– Єдиний спосіб скорочення споживання – це зменшення доходів або заморожування доходів, замороження соціальних стандартів. Для того, щоб ви менше купували, ви маєте менше отримувати доходів. В першу чергу, мова йде про доходи державних монополій, про доходи державних службовців, про доходи підприємств державного сектора. Там, де є надзвичайно великі заробітні платні у топ-менеджерів».

Щодо підвищення митних платежів під час ввезення імпортних товарів, то, за словами Олега Пендзина, Україна є у Світовій організації торгівлі і має орієнтуватись на норми зони вільної торгівлі.

Запровадження митних бар’єрів – точно не той шлях, до якого буде вдаватися держава

– Ми не можемо запровадити митні обмеження, які суперечать іншим зобов’язанням по світовій організації торгівлі і по зоні вільної торгівлі. Тому запровадження митних бар’єрів – точно не той шлях, до якого буде вдаватися держава. Тому що це буде суперечити нашим зобов’язанням з партнерами.

На думку Пендзина, український уряд буде шукати можливості отримання додаткових коштів в бюджет через зменшення пільг і преференцій, які надаються на сьогодні фізичним особам чи бізнесу. Саме зменшення пільг – це шлях зменшення доходів і зменшення споживання, зазначив експерт.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Читати ще

oh-logo-03-white

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини

© 2023 – Хмельницький Online.