Мелітопольська черешня, яка довгі роки була візитівкою Запорізької області, стала об’єктом привласнення з боку росії. Однак переселенці з Мелітополя не дають окупантам вкрасти символ свого регіону та продовжують популяризувати черешневі традиції в різних містах України.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
У нас на дачі росте величезне черешневе дерево. Щороку воно щедро родило. Тоді найгіршими шкідниками були шпаки, а зараз – окупанти.
Історія мелітопольської черешні
До початку повномасштабного вторгнення Мелітополь забезпечував близько чверті всього врожаю черешні в Україні – приблизно 20 тисяч тонн щорічно. У 2020 році Україна офіційно зареєструвала географічне зазначення «Мелітопольська черешня». Проте в липні 2024 року росія незаконно привласнила цей бренд, зареєструвавши його як торгову марку з так званих «нових регіонів».
Фестиваль у різних куточках України
Цьогоріч фестиваль «ЧерешнЕве» відбувся одразу в чотирьох містах – Запоріжжі, Києві, Львові та Дніпрі, де нині проживає найбільше вимушених переселенців з Мелітополя. Організатором виступив координаційний простір допомоги «Саме тут» разом із партнерами.
У Києві фестиваль пройшов у форматі черешневого пікніка, де господині пригощали гостей стравами з черешні. Особливістю столичного свята стало «дерево бажань», на яке відвідувачі вішали черешеньки ручної роботи та загадували бажання. У журі конкурсу найсмачніших страв був Максим Ташев – мелітополець, який нещодавно повернувся з російського полону.
У Львові захід відзначився особливою знахідкою – організаторам вдалося відшукати на місцевому ринку справжню мелітопольську черешню сорту «Мелітопольська чорна». Учасники фестивалю обирали Черівумен та Черімена, займалися творчістю та ділилися спогадами про рідне місто.
Попри відстань від дому, мелітопольці зберігають свої традиції та сподіваються, що наступного року зможуть провести фестиваль у рідному місті. Вони продовжують інтегруватися в нові громади, але при цьому зберігають свою ідентичність та культурну спадщину.
