Перспектива великої війни на Близькому Сході зросла після того, як 1 жовтня Іран завдав масованого ракетного удару по Ізраїлю. Як це може вплинути на світову економіку?
Ізраїль погрожує помстою у відповідь на масований ракетний удар Ірану, посилюючи занепокоєння щодо перебоїв із поставками нафти та газу з цього багатого на енергоносії регіону.
Світові ціни на нафту вже злетіли на 9 відсотків після нападу Ірану, який відбувся на тлі річної війни Ізраїлю в Секторі Гази та його вторгнення в південний Ліван на початку цього місяця.
Експерти попереджають, що повномасштабний конфлікт між Ізраїлем та Іраном може підірвати міжнародні поставки енергоносіїв і викликати шокову реакцію у світової економіки.
«Серйозне порушення регіонального експорту нафти та газу, ймовірно, матиме істотний вплив на світову економіку», – вважає Фарзан Сабет, старший науковий співробітник Женевського вищого інституту.
«Акт агресії»
Ізраїльські ЗМІ повідомляють, що ціллю країни можуть бути ядерні об’єкти Ірану або його нафтові чи газові установки.
Президент США Джо Байден застеріг Ізраїль від ударів по нафтових об’єктах Ірану, одного з найбільших виробників у світі. Іран попередив, що будь-яка атака на його інфраструктуру «спровокує ще сильнішу відповідь» з боку Тегерана.
Якщо Ізраїль здійснить велику атаку на нафтові чи газові об’єкти Ірану, Тегеран може «вдатися до тиску на важливі транзитні вузли, такі як Ормузька протока», – сказав Сабет.
Іран роками погрожував заблокувати стратегічну Ормузьку протоку, через яку перевозиться п’ята частина світових запасів нафти.
«Ормузька протока має вирішальне значення для світової економіки», – звертає увагу Ніл Квілліам, експерт з енергетичної політики та геополітики лондонського аналітичного центру Chatham House.
Катар, один із найбільших у світі виробників природного газу, також використовує Ормузьку протоку для свого експорту.
Є також побоювання, що Тегеран може націлитися на нафтові установки в сусідніх країнах, якщо його атакує Ізраїль.
Ірак, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Іран є одними з найбільших нафтовидобувних країн світу.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан під час поїздки до Катару минулого тижня зустрівся з високопосадовцями арабських держав Перської затоки. Згідно з повідомленнями, офіційні особи намагалися запевнити Іран у своєму нейтралітеті в конфлікті між Тегераном та Ізраїлем.
Сабет сказав, що будь-яка відповідь Ірану на можливу атаку Ізраїлю, яка вплине на світові ціни на енергоносії або торгівлю, буде «розцінена як акт агресії та призведе до подальшого тиску на Іран».
Квілліам сказав, що Ізраїль, швидше за все, завдасть ударів по цілях, які «зашкодять іранському режиму та вплинуть на економіку країни», але не вплинуть на світові ринки нафти.
«Відчуйте ріст цін»
В останні десятиліття після арабського нафтового ембарго в 1973 році та Ісламської революції в Ірані в 1979 році відбулося серйозне зростання цін на енергоносії.
Ці події призвели до великого дефіциту палива в деяких країнах і довжелезних черг на автозаправних станціях.
Але експерти кажуть, що навіть серйозні перебої у постачанні нафти і газу з Близького Сходу внаслідок загального ізраїльсько-іранського конфлікту не призведуть до того, що глобальна економіка вийде з-під контролю.
Це буде набагато менш суттєвим, ніж могло бути в попередню епоху
Це значною мірою пов’язане зі зростанням ролі Сполучених Штатів як основного постачальника нафти та газу, а також зменшенням глобальної залежності від викопного палива.
«Західні споживачі відчують підвищення цін на заправках», – сказав Сабет. «[Але] це буде набагато менш суттєвим, ніж могло бути в попередню епоху».
Він зазначив, що неодноразові попередження про припинення комерційного судноплавства в Червоному морі підтримуваними Іраном повстанцями хуті в Ємені не призвели до значного зростання споживання на Заході.
Але Сабет вважає, що серйозні перебої з постачанням нафти і газу з Близького Сходу матимуть «надмірний вплив» на китайську економіку.
Пекін імпортує приблизно 1,5 мільйона барелів нафти з Ірану щодня, що становить 15 відсотків його імпорту нафти з регіону.
Сабет очікує, що підвищення цін на енергоносії для Китаю «проникне через ланцюжок поставок до промислових товарів, які країна експортує до Сполучених Штатів, Європи та інших країн», і потенційно призведе до «більшої інфляції для споживачів».
Матеріал підготував Абубакар Сіддік