«Людина, яка офіційно працює, має право на доступне кредитування. Але зараз скористатися цим можуть не всі – у людей невисокі доходи», – розповідає Радіо Свобода двічі переселенка Ірина Нова.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Досвід Ірини Нова свідчить про те, що навіть за наявності державних програм, доступ до житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишається складним питанням. Вона намагалася скористатися пільговим кредитуванням спочатку у Маріуполі, а згодом у Києві.
За даними Мінсоцполітики, у базі налічується понад пів мільйона заявок від ВПО, які потребують житла, але реальні потреби закриті лише для кількох тисяч осіб.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» детально проаналізував механізми забезпечення житлом, їх ефективність та причини, чому держава досі не може задовольнити фактичну потребу для ВПО.
Ірина Нова, яка переїхала з Донецька до Маріуполя через російську агресію, знову змушена була залишити своє нове місце проживання в 2022 році. Вона з чоловіком виїхали до села, де їх затримала окупація, і тільки після відкриття гуманітарного коридору їм вдалося добратися до підконтрольної Україні території.
Після переїзду до Києва, Ірина та її чоловік подали заявку на програму пільгового кредитування «єОселя». Ірина, працюючи керівницею житлової програми в громадській організації, усвідомлює проблеми, з якими зіштовхуються внутрішньо переміщені особи.
«Європейська практика показує, що 30% доходу людина може витрачати на житло, але насправді це 50-60%. А враховуючи безпекову ситуацію, цим не можливо з впевненістю користуватися», – зазначає Ірина.
Зараз в Україні існує три основні механізми забезпечення ВПО житлом:
- тимчасове житло – з фонду для тимчасового проживання (до одного року) та соціальне житло, що формуються місцевими радами.
Згідно з дослідженням «Центру оцінки ризиків», станом на кінець грудня минулого року в черзі на тимчасове житло перебувало 23 099 ВПО, тоді як у 2022-2024 роках його отримали лише 4 236 осіб.
Серед інших механізмів – пільгове іпотечне кредитування для ВПО, що служили в АТО/ООС, а також грошова компенсація за знищене або пошкоджене під час війни житло.
Проте, за словами аналітиків, найбільш ефективним способом залишається надання тимчасового житла.
Недосконалість системи обліку
З січня 2022 року по серпень 2025 року внутрішньо переміщені особи подали 528 857 заяв до Мінсоцполітики, але лише 63 житлові потреби було закрито. Станом на серпень 2025 року в базі залишалося 219 378 активних заяв.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська заявила, що відомство рекомендувало владі покращити використання бюджетних коштів на допомогу ВПО, оскільки система обліку потребує оновлення.
«Система, яка будувалася у 2014-2015 роках, не відповідає сучасним вимогам», – зазначила Піщанська.
Заступник міністра Мінсоцполітики, сім’ї та єдності Анатолій Комірний також наголосив на необхідності уточнення терміна «житлова потреба», адже система обліку вже застаріла.
За даними ДП «Інформаційно-обчислювальний центр», в Україні налічується приблизно 4,6 мільйона ВПО, але точна кількість тих, хто потребує житла, залишається невизначеною через недоліки системи обліку.