Вілл Тізард
За повідомленнями галузевих експертів, українські удари по російським нафтопереробним заводам вже призвели до втрати 10% нафтопереробних потужностей, а за даними СБУ на кінець жовтня, ця цифра становить близько 37%. Київ має намір посилити свої зусилля у цій сфері.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
«10% – це не приголомшлива цифра, – зазначає Тетяна Мітрова з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, – але це вже починає відчуватися через внутрішню паливну кризу в росії, скорочення експорту нафтопродуктів і загальну напруженість у російському нафтовому секторі».
Ефект систематичності
Удари по нафтовій і нафтопереробній інфраструктурі росії почалися ще в 2022 році, але у 2023 та 2024 роках вони стали регулярними. З серпня цього року ці атаки набули систематичного характеру.
Україна інвестувала значні ресурси в нові технології далекобійних безпілотників, зокрема «Лютий», який здатний доставляти вибухівку на відстань до 2000 кілометрів.
Сили оборони також здобули досвід у використанні дешевих FPV-дронів, спрямовуючи їх десятками на одну ціль одночасно.
Сучасні технології дозволяють Україні щоденно завдавати ударів по ключових російських нафтових та газових об’єктах.
Крім того, повторні удари по тих самих нафтопереробних заводах є важливою стратегією, оскільки росія намагається швидко усунути наслідки атак, зазначає Мітрова.
Сили оборони вразили щонайменше половину з 38 основних виробничих комплексів, що призвело до скорочення обсягів переробки нафти з 5,4 мільйона барелів на день у липні до 5 мільйонів у вересні.
З початку року було зафіксовано майже 160 успішних атак на об’єкти нафтовидобутку та нафтопереробки росії, повідомив голова СБУ Василь Малюк на брифінгу 31 жовтня.
За його словами, удари по цих об’єктах призвели до:
– 20% дефіциту на внутрішньому ринку нафтопродуктів,
– простою 37% нафтопереробних потужностей,
– дефіциту нафтопродуктів у 57 регіонах росії
– та заборони експорту бензину до кінця року.
«Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток і нафтопереробка складають близько 90% оборонного бюджету росії», – підкреслив Малюк.
«Найефективніші санкції»
Втім, Мітрова зазначає, що росія має третю за величиною у світі систему нафтопереробки і значні надлишкові потужності.
«Можуть минути роки, перш ніж результат стане справді помітним, – зазначає вона. – Тож ми не говоримо про те, що російська переробка найближчим часом зазнає краху – але виснаження її потенціалу дійсно вже почалося».
Багато російських споживачів вже відчули наслідки дефіциту бензину та обмежень у продажу, включно з видачею пального за спеціальними картками. Експорт бензину також був заборонений. Крім того, Мітрова зазначає, що росія тепер експортує більше сирої нафти та менше нафтопродуктів, що суттєво зменшує її експортні доходи.
Важливість викопного палива для російської економіки важко переоцінити: щорічно воно приносить 100 мільярдів доларів, але це приблизно на 20% менше, ніж торік, за даними аналітиків з Центру досліджень енергетики та чистого повітря.
Тривале повномасштабне вторгнення росії в Україну значною мірою фінансується за рахунок продажу російського газу та нафти за кордон, що зробило цей сектор об’єктом санкцій з боку США та ЄС.
При цьому, Мітрова вважає, що удари по російських нафтогазових об’єктах не матимуть істотного впливу на поле бою. Вона зауважує, що коли ресурси обмежені, армія завжди буде пріоритетом для кремля.
Однак президент України Володимир Зеленський вважає, що удари по російських нафтопереробних заводах є «найефективнішими санкціями – тими, які працюють найшвидше».