Успіхи та виклики ЄС у боротьбі з енергетичними доходами Росії

«Сьогодні наш шанс». Успіхи й невдачі ЄС в обмеженні енергетичних доходів Росії

З початку великої війни росії проти України у 2022 році Євросоюз значно знизив свою залежність від російських енергоресурсів. Вже зараз він не імпортує вугілля з росії, а частка російської нафти в загальному споживанні зменшилася з 27% до 3%, тоді як частка газу скоротилася з 45% до 10-13%. Завершення процесу відмови від російського викопного пального заплановане на 2027 рік.

Про це розповідає Хмельницький Онлайн

«Навіть 10-13% російського газу – це надто багато. Це робить нас вразливими та непрямо фінансує війну Путіна, забезпечуючи йому прибуток у розмірі 1-1,5 мільярда євро на місяць», – зазначив єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.

Я був здивований, наскільки ми були залежними

Під час повномасштабного вторгнення росії до України, Ден Йоргенсен, який на той час очолював Міністерство енергії Данії, підкреслив, що протягом кількох тижнів його команда працювала безперервно, розробляючи надзвичайний план на випадок, якщо росія перекриє газ.

«Це зараз трохи соромно, але я був здивований, наскільки ми були залежними. В нас був план, за яким довелося б зупинити роботу великих компаній з тисячами працівників… Якщо б росія перекрила газ Європі в лютому 2022 року, це призвело б до повної рецесії», – згадує він.

Він також підкреслив, що уроки були засвоєні: не можна покладатися на одне джерело постачання, особливо якщо це джерело може бути ворогом.

ЄС почав активно диверсифікувати свої джерела енергоресурсів. Вірджіл-Даніель Попеску, ексміністр енергетики Румунії, розповів про свої поїздки до Азербайджану, Катару та інших країн для знаходження нових маршрутів постачання.

Вашингтон дуже не хотів зростання цін перед своїми виборами 2024 року

За словами Девіда О’Саллівана, спецпредставника ЄС із питань санкцій, США не запровадили ембарго на російську нафту у 2022 році, оскільки це могло призвести до зростання цін, які були критичними перед виборами в США. В результаті, було введено цінову стелю на нафту, що дозволило зменшити доходи росії.

З грудня 2022 року стеля цін на нафту була встановлена на рівні 60 доларів за барель, а з 1 лютого 2026 року вона знизиться до 44,1 долара. Це рішення ухвалено в контексті повномасштабної війни росії проти України, і заборона на продаж нафти за умовами цієї стелі неодноразово продовжувалася.

Євросоюз також вирішив боротися з «тіньовим флотом», який росія використовує для обходу обмежень. Ден Йоргенсен зазначив, що ЄС має продовжувати боротьбу з цим явищем, заохочуючи інші держави не впускати такі судна у свої порти.

Серед основних постачальників газу для Євросоюзу зараз є Норвегія і США, а плани на майбутнє включають збільшення диверсифікації імпорту та, у віддаленій перспективі, відмову від викопного пального.

«Ми щороку витрачаємо понад 300 мільярдів на імпорт енергоресурсів. Можливо, краще інвестувати ці гроші у власну чисту енергію», – підкреслив Йоргенсен.

Не хочу, щоб через 10–15 років, якщо ми нічого не зробимо, ми прокинулися у повній залежності від технологій

ЄС також стикається з викликами щодо ядерного пального з росії, за яке щорічно виплачує близько мільярда євро. Роман Андарак, заступник міністра енергетики України, акцентує на важливості фізичного захисту енергетичної інфраструктури.

Незалежна міжнародна комісія ООН називає російські удари по енергетиці України воєнними злочинами. Водночас, росія має серйозні проблеми з бюджетом через санкції, які ведуть до зменшення її доходів від енергетичного експорту.

«Ринок нафти змінився радикально, і росія задихається», – резюмує Девід О’Салліван, підкреслюючи необхідність продовження тиску на росію з метою скорочення її енергетичних доходів.