Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Сьогодні, 5 листопада, мешканці Хмельницького проводжали в останню земну дорогу Героїв Ігоря Боріта та Олександра Іваніцького, йдеться в сюжеті ТРК «Місто».
Ігор Валентинович Боріта народився 13 травня 1973 року. У перші дні великої війни захисник став на захист країни. Боєць служив у Повітряних Силах України.
«Коли почалась війна він одним із перших пішов до військкомату, був патріотом. Він постійно жартував, був веселим, – згадує Наталія, кума полеглого захисника. – Коли приходив на роботу, ми з його дружиною разом працюємо, то постійно говорив компліменти. Дуже любив донечку».
«Він був справжнім патріотом. Зарекомендував себе з позитивної сторони. Він виконував завдання у складі різних військових частин, – розповідає «Пастир», побратим Ігоря Боріта. – 30 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання у селі Новодмитрівка Донецької області, під час евакуації побратима, захисник отримав покарання несумісне з життям…»
Поховали Ігоря Боріту на Алеї Слави. Йому назавжди залишиться 51…
Підписатися на канал “Є” в Youtube
Олександр Миколайович Іваніцький народився 18 грудня 1975 року. Захисник родом із села Манилівка Чорноострівської громади. Він працював на одній із місцевих АЗС. Був мобілізований до лав Збройних сил України влітку 2023 року. Служив у 68-ій окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша.
«Проживали ми на одній вулиці, разом провели дитинство і ходили до школи. За одною партою ми просиділи дев’ять років. Разом вчилися в ПТУ №4, він на столяра, а я на штукатура, – розповідає Юрій Духневич, друг полеглого Героя. – В нього було не легке життя. В 1993 році ми пішли служити до армії. Коли він прослужив пів року – померла його рідня мама. З армії його відпускали, але він відслужив до кінця. Він був моїм найкращим товаришем».
«Був дуже доброю, позитивною, життєрадісною та світлою людиною, – згадує Руслан, колега захисника. – Він починав з молодшого оператора – заправляв машини. Потім став оператором та майстром… Коли йому дали повістку, усі питали чи піде він служити, на що боєць казав, якщо не я, то хто піде».
Загинув Олександр Іваніцький 5 квітня 2024 року на Покровському напрямку. Поховали Героя на Алеї Слави. Йому назавжди залишиться 48…
Підписатися на канал “Є” в Youtube
Читайте також: Загинули за волю українців: з Героями попрощалися у трьох громадах на Хмельниччині
