В умовах обстрілів та відключень електроенергії приватні підприємці України продовжують свою діяльність. Як їм вдається виживати в таких складних умовах? Які виклики щодня доводиться долати малому бізнесу? Які надії покладають на підтримку з боку місцевих та центральних органів влади?
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Ці питання особливо актуальні для підприємців у прифронтових зонах, таких як Запоріжжя, про що розповідає Радіо Свобода.
Як бізнеси адаптуються до нових реалій? Місцеві підприємці діляться своїм досвідом.
Вночі звучать обстріли, а вдень місто вирує життям: крамниці відкриті, повітря наповнене ароматами свіжої випічки та кави. Можливість придбати все необхідне на шляху до роботи залишається важливою для місцевих жителів.
Кафе та ресторани також продовжують працювати, що викликає подив у іноземців.
«
Кожен бізнес, який залишається у Запоріжжі, відновлюється, оговтується після того, що сиплеться на нашу голову, заслуговує на повагу. Ми вже навчені за всі ці роки стояти. І коли погіршується обстановка, ми стаємо однією великою командою, коли незнайомі люди підтримують один одного. Так і тут, в бізнесі
», – говорить запорізька підприємниця Юлія Матвієнко.
Її магазин-кав’ярня «Мамина ферма» вже тричі зазнавав наслідків російських атак:
«
Останній раз нам пощастило: вигнуло тільки раму, скло залишилось; одне тільки вікно у нас з ОСБ вилетіло. Сусідам пощастило менше. Все одно працюємо. Не знаю, як, але, поки нас Бог оберігає, всі працюємо
».
У закладі Юлії є філіжанки-обереги, які стали символом незламності:
«
У мене є символічні чашки з кав’ярні у Харкові. Дівчата передали. На жаль, їхнього закладу вже нема, але залишились чашки. Це символ продовження життя бізнесу, в яке було влучання
», – зазначає вона.
Виклики під час війни
Юлія Матвієнко розпочала свою справу до війни. Її родина мала ферму, яка вирощувала птахів.
З початком повномасштабного вторгнення вона вивезла дітей із Запоріжжя, а сама долучилась до тероборони. Ферму закрили, але влітку 2022 року Юлія повернулась до Запоріжжя, аби відновити бізнес.
«
В перший день повномасштабної війни в голові була лише війна. Я обдзвонила всіх, хто жив поруч, і сказала: «Забирайте, бо все загине». Потім все це відновлювалось. Поголів’я потрошки заводилось, і ми повертались до тієї кількості, яка була до війни. А потім почались блекаути, і довелось змінювати асортимент
», – ділиться вона.
Так, нові умови змусили Юлію запровадити нові продукти, такі як тушкованка і ковбаси. Грант від обласної влади допоміг створити міні-цех.
«
Ми виготовляємо невеликими партіями. Виготовляємо під замовлення. Так робимо, бо є можливі ризики
», – додає вона.
Ключові проблеми бізнесу в Запоріжжі
Призупинення виробництв стає типовим для запорізького бізнесу. Олена Єрьоменко, голова правління місцевої ГО «Бізнес-союз «Порада», зазначає, що закриття виробництв пов’язане з втратою замовлень.
«
Я не спостерігаю масової релокації бізнесу, мабуть, основні бізнеси вже виїхали. Але є закриття, в більшості це виробництва, в зв’язку з втратою замовлень
», – підкреслює вона.
Основні проблеми запорізького бізнесу: додаткові витрати на електропостачання, низький попит та проблеми з кадрами.
Також Олексій Пучков, підприємець, зазначає, що специфічні проблеми для Запоріжжя пов’язані з блокуванням транзакцій європейськими банками.
«
Нікуди не ділася специфічна для Запоріжжя проблема – блокування європейськими банками транзакцій
», – коментує він.
В умовах повномасштабної війни бізнес у Запоріжжі стикається з серйозними викликами, але підприємці не втрачають надії на відновлення та підтримку.