Головна Економіка Соціальна допомога для українців у Німеччині: напруга зростає?

Соціальна допомога для українців у Німеччині: напруга зростає?

by Max
Соціальна допомога для українців у Німеччині: напруга зростає?

Німецький уряд дедалі більше приділяє уваги питанню доцільності виплат соціальної допомоги для українських біженців. Через намагання заощадити бюджетні кошти лунають заклики скоротити виплати для шукачів притулку з України. Політики з опозиційних партій, Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС), останні кілька місяців висловлюють критику щодо того, що українські біженці з самого початку отримують соціальні пільги за програмою Bürgergeld – такі ж, як місцеве населення, на відміну від допомоги переселенцям з інших країн, що є нижчою.

У 2022 році уряд Німеччини таке рішення про соціальні пільги пов’язував з можливостями швидкого працевлаштування українців. Однак попри те, що майже половина українців має вищу освіту, лише кожен п’ятий з них працює в Німеччині, тобто 20%, за офіційними даними. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав різні думки щодо ймовірних змін.

Українці на акції у Берліні

«Bürgergeld для українських біженців – це, ймовірно, помилка»

У Німеччині поступово зростає кількість шукачів притулку з України. Згідно з останніми даними Євростату, ця цифра зросла до 1,2 мільйона осіб, що становить 28,7% від загальної кількості біженців у країнах Європи. У ФРН близько 700 тисяч громадян України отримують соціальну допомогу у зв’язку з безробіттям, 480 тисяч з яких працездатні. Решта – це діти, літні люди або особи, які не можуть працювати через стан здоров’я.

Лідер партії ХДС Фрідріх Мерц тепер вважає помилкою надання українським біженцям соціальної допомоги Bürgergeld («громадянські гроші»). Як раніше ми писали, лише українці отримують цю допомогу, інші ж мігранти в Німеччині мають лише 410 євро. Bürgergeld надають самим німецьким громадянам, які тимчасово не працюють – 563 євро на одного дорослого. Політик вважає, що необхідно акцентувати увагу на працевлаштуванні українців, замість надання фінансової допомоги.

Лише 20% українських біженців працюють на ринку праці в Німеччині

«У той час, як лише 20% українських біженців працюють на ринку праці в Німеччині, в Нідерландах цей показник становить 60%, а в Польщі – 90%», – заявив політик, виступаючи на новорічному прийомі Торгово-промислової палати (IHK) в Дюссельдорфі.

Він розкритикував той факт, що українські біженці мають право на такі ж соцвиплати, як і німецькі громадяни. Також вони отримують більше державних виплат, ніж шукачі притулку з інших країн.

Лідер партії ХДС Фрідріх Мерц тепер вважає помилкою надання українським біженцям соціальної допомоги Bürgergeld («громадянські гроші»)

Лідер партії ХДС Фрідріх Мерц тепер вважає помилкою надання українським біженцям соціальної допомоги Bürgergeld («громадянські гроші»)

«Ймовірно, було помилкою те, що два роки тому – одразу після початку кризи біженців з України – ми вирішили між федеральним урядом і урядами земель, що українські біженці також матимуть право на Bürgergeld («громадянські гроші») майже одразу, а не отримуватимуть спочатку протягом певного періоду часу пільги для шукачів притулку», – сказав Мерц.

Вони мають повне право на те, щоб ми надали їм притулок

Він також підкреслив, що понад мільйон українських біженців є бажаними гостями в Німеччині: «Вони мають повне право на те, щоб ми надали їм притулок, дали їм тут дім, принаймні тимчасово, поки вони хочуть і змушені залишатися тут».

Водночас політик зауважує, що якнайбільше українських біженців повинні працювати, бо це допоможе знизити навантаження на федеральний бюджет.

Українські біженці мають право на такі ж соцвиплати, як і німецькі громадяни

Українські біженці мають право на такі ж соцвиплати, як і німецькі громадяни

Причини безробіття серед українців

Зараз майже 928 тисяч осіб працездатного віку у ФРН щонайменше рік не мають роботи, що на 50 тисяч більше, ніж торік. Такі дані повідомила на пресконференції у листопаді очільниця Федерального агентства з праці Андреа Налес. До таких людей застосовується термін «довготривалі безробітні». Ця статистика зросла, зокрема, і через шукачів притулку з України. За даними Федерального агентства з праці, з новозареєстрованих довготривалих безробітних 35 тисяч є громадянами України.

Як пише німецьке видання Frankfurter Rundschau, велика кількість довготривалих безробітних серед українців виникла через стратегічні помилки німецького уряду.

За даними Федерального агентства з праці, їхня мета – забезпечити українських біженців відповідними пропозиціями роботи, які відповідають їхній кваліфікації.

Українські біженці в Німеччині

Українські біженці в Німеччині

Тобто біженці не повинні виконувати будь-яку роботу, а повинні отримати пропозиції, що відповідають їхньому рівню кваліфікації. Проте на практиці з’ясувалося, що процес працевлаштування триває довше, тому що спочатку необхідно знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам.

Легкий доступ до соціальних виплат все ж має вплив на цифри

На думку заступника директора Інституту з досліджень ринку праці Ульріха Вальвея, «легкий доступ до соціальних виплат все ж має вплив на цифри». Німецька газета Frankfurter Allgemeine зазначає, що біженці в Німеччині можуть безпосередньо звертатися за соціальними виплатами, що у подальшому впливає на рівень працевлаштування.

За статистикою однієї з найбільших німецьких дослідницьких організацій – Фонду імені Фрідріха Еберта, половина українців у Нідерландах мають роботу, у сусідній Данії цей показник становить майже три чверті, а у Німеччині лише кожен п’ятий українець зміг працевлаштуватися.

Тиск на українських біженців зростає?

У грудні Федеральна рахункова палата Німеччини повідомила, що більше половини українських біженців провалюють інтеграційні курси. Вона розкритикувала провал інтеграції переселенців.

За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), з початку війни в лютому 2022 року майже 450 тисяч українців отримали направлення на інтеграційний курс, і лише близько 198 тисяч з них отримали місце на курсі.

Станом на кінець вересня 2023 року зі 135 тисяч українців лише 61 255 змогли успішно закінчити інтеграційний курс. Він складається з курсу вивчення німецької мови до рівня В1 та тесту «Життя в Німеччині». Тут учасникам розповідають загальну інформацію про життя в ФРН, а також про правову систему, культуру й новітню історію країни. Зазвичай цей тест складають іноземці, які хочуть отримати безстрокове право на перебування в Німеччині або ж ті, хто подається на отримання німецького громадянства.

У грудні Федеральна рахункова палата Німеччини повідомила, що більше половини українських біженців провалюють інтеграційні курси

У грудні Федеральна рахункова палата Німеччини повідомила, що більше половини українських біженців провалюють інтеграційні курси

Натомість Федеральне відомство у справах міграції та біженців відкидає критику Рахункової палати ФРН щодо провалу інтеграції українців. Більше половини учасників мовного тесту досягли мовного рівня В1, 38 відсотків – нижчого рівня А2. Представник відомства відзначив успіхи біженців, «незважаючи на пов’язані з біженцями фактори впливу, такі, як нечіткі наміри залишитися або травматизація».

За даними Der Spiegel, у 2023 році на інтеграційні курси було виділено майже мільярд євро, а у 2024 році заплановано більше мільярда. Загалом витрати на утримання українських біженців коштують федеральному бюджету Німеччини до шести мільярдів євро на рік.

Німеччина пропонує неправильні стимули

«Німеччина пропонує неправильні стимули (для українських біженців – ред.) за допомогою Bürgergeld («громадянські гроші»)», – зазначив у коментарі виданню Merkur Александер Добріндт, голова парламентської групи ХСС у Бундестазі.

Він пропонує зменшувати допомогу для шукачів притулку з України, якщо вони відхилятимуть пропозиції про роботу. Додатково політик пропонує укласти угоду з Україною, коли таких громадян також позбавлятимуть пільг та навіть відправлятимуть на захід України. Бо там нібито менше ознак війни, хоча ракети долітають і туди.

За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), на кінець листопада 2023 року в ФРН проживало близько мільйона й 232 тисяч українців. Тут біженці мають доступ до ринку праці після отримання посвідки на проживання відповідно до параграфу 24 закону про перебування (тимчасовий захист). Згідно зі звітом Федерального агентства зайнятості Німеччини, на обліку у німецькому Центрі зайнятості та Агентстві з працевлаштування у грудні 2023 року перебували 514 тисяч працездатних осіб українського походження.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Читати ще

oh-logo-03-white

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини

© 2023 – Хмельницький Online.