Операції з реплантації складні, виконують під мікроскопом, який збільшує зображення у 20-25 разів. І вимагають від лікаря ювелірної точності.
Обробляти земельну ділянку та доглядати за присадибним господарством сьогодні значно простіше, ніж було, скажімо, з пів століття тому. До звичайних лопат, сокир чи пилок додалися бензопили, газонокосарки, мотокультиватори тощо. Хоч усі ці прилади значно допомагають у побуті, проте й несуть небезпеку, адже при необережному поводженні з ними та нехтуванні правилами безпеки можна травмуватися. І часто ці травми доволі важкі. Буває, що «болгаркою» чи іншим приладом відрізає палець чи навіть руку. Здається, тут вже нічим не допомогти. Насправді ж і таким травмам можна зарадити. У таких випадках виконуються операції з реплантації. Розповісти про них ми попросили лікаря вищої категорії, ортопеда-травматолога Хмельницької міської лікарні Дмитра Сидоренка.
— «Реплантація» з латинської перекладається як «садити, пересаджувати», — пояснює Дмитро Володимирович. — Тобто це — оперативне втручання, яке передбачає відновлення чутливості і рухової активності відчленованої кінцівки. При такій операції зшиваються судини, сухожилля, пошкоджені нерви, м’язи, з’єднуються кістки. Й в подальшому відновлюється кровообіг. Операції виконуються з використанням мікроскопа, який дає збільшення у 20-25 разів. Крім того, потрібні спеціальні мікрохірургічні інструменти. А також є важливою кваліфікація хірургів.
— Певно, має значення час, коли привезли травмованого до лікарні?
— Дуже важливо правильно транспортувати хворого і кінцівку. А також — витримати час, який минув від травми до моменту надання медичної допомоги. Це — 12-24 годин. При транспортуванні необхідно дотримуватися холодових умов. Відчленовану кінцівку чи сегмент слід помістити у пакет, покласти його у миску, відро чи іншу ємність та обкласти льодом. Якщо льоду немає, можна покласти пакет у ємність з холодною водою. І в такому стані можна транспортувати. Якщо є термосумка, можна скористатися нею.
— Операція з реплантації тривала і складна?
— Ми маємо досвід з реплантації пальців, частини кисті чи стопи, при неповному травматичному відриві кінцівки. Такі операції справді складні і тривалі, адже потрібно зшити артерії, вени, нерви — тобто всі структури. І чим менше минуло часу від моменту травми до початку операції, тим кращий результат отримуємо.
— При важких травмах хворих скеровуєте до Києва?
— Так, важкі травми лікують в Національному інституті хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова. Там є відділення відновлювальної хірургії. Саме туди ми скеровуємо пацієнтів, якщо розуміємо, що самі не впораємося. Адже у нашій лікарні операції з реплантації виконують лише два лікарі — я та мій колега Богдан Зембіцький. А у столичному закладі є багато фахівців, працюють бригади, які змінюють одна одну в операційній.
— Чи завжди операції завершуються успіхом? Відновлена кінцівка повноцінно функціонує?
— На жаль, не усі такі операції успішні. Ми маємо і позитивні, і негативні результати. Я протягом десяти років їздив на стажування до Німеччини і був там на таких операціях. У німецьких колег є найсучасніше обладнання, дуже точні мікроскопи, працює почергово по кілька операційних бригад. Але позитивні результати отримують лише у половині випадків. Приблизно такі ж результати маємо і ми. На жаль, відчленовані кінцівки не завжди приживаються. Але якщо операція пройшла успішно, то функції кінцівки відновлюються — деколи повністю, деколи частково, все залежить від складності травми, терміну, протягом якого пацієнта доставили у лікарню, умов, у яких транспортували. Якщо кінцівка просто відрізана, то відсоток того, що операція мине успішно, вищий. А от якщо відірвана, розтрощена — надії на успіх менше. Період реабілітації теж залежить від складності травми. Буває, що достатньо кількох місяців, а буває, що доводиться відновлюватися роками.
— Де найчастіше люди отримують такі травми?
— Раніше, коли активно працювали підприємства, цих травм було дуже багато. Зараз їх частіше отримують при порушенні правил безпеки в роботі з механізмами вдома або на невеликих підприємствах. Травмуються здебільшого при роботі з «болгарками», січкарнями, циркулярними пилками, на пилорамі, у столярних майстернях і навіть при користуванні звичайною сокирою. Багато таких травм стається і у дорожньо-транспортних пригодах. А в умовах повномасштабної війни — під час ворожих обстрілів. Згадую випадок, коли юнак пилкою пошкодив ліктьовий суглоб, перебив плечову артерію, яка постачає кров на периферію. Нам вдалося зберегти йому руку: ми вшили вену в артерію й таким чином відновили кровопостачання.
